Роман Офіцинський: Криза законності в УжНУ

Згідно з пунктом 1 статті 34 Закону України "Про вищу освіту", вчена рада вищого навчального закладу є колегіальним органом. Шляхом голосування вона приймає у межах своєї компетенції важливі рішення з організаційних, кадрових, фінансових та інших питань. Цей орган формується з двох категорій: призначених за посадами і виборних представників.

Тривалий час до Вченої ради Ужгородського національного університету входить 53 особи, замість 60, як це передбачає пункт 4.12.2 Статуту УжНУ. Отож рада діє в неповному складі, не вистачає 7 членів, що є порушенням. Це при тому, що її засідання визнаються правомочними за умови присутності не менше двох третин статутного складу – 40 членів.

Нині за посадою у Вчену раду УжНУ входить 28 осіб: ректор, 6 проректорів, 18 деканів, головний бухгалтер, співголова конференції трудового колективу і, як не дивно, одна особа, що не відповідає посадовому критерію. Її ввели як декана, проте забули вивести, оскільки факультет давно ліквідували. У той же час одну особу не включено до складу ради, проте вона має бути її членом за посадою. Відсутній керівник органу студентського самоврядування. Його членство в раді передбачено пунктом 4.12.3 Статуту УжНУ.

До Вченої ради УжНУ також входить 25 виборних представників, а повинно їх бути принаймні 32. Із наявних 25 осіб 15 представляють науково-педагогічних працівників. Згідно з Законом і  Статутуом, вони обираються з числа завідувачів кафедр, професорів, докторів наук. Але тільки 7 із них відповідають вимогам. Інші або не завідувачі кафедрами, або не мають наукового ступеня доктор наук і вченого звання професор.

10 членів Ученої ради представляють інших університетських працівників на постійній основі. Одначе тут не дотримано критерію – "відповідно до визначених квот".

Згідно з пунктом 4.12.3 Статуту УжНУ, "кількість виборних представників від факультетів та інших структурних підрозділів визначається ректором з урахуванням загальної чисельності працівників відповідного структурного підрозділу та затверджується Конференцією трудового колективу університету". Відповідне рішення досі не прийняте, тому представництво структурних підрозділів є довільним. Окремі з них мають по два виборні представники, інші – по одному, а деякі – жодного, зокрема це стосується аж шести факультетів, тобто третини від наявних.

Із дотичного приводу президія профкому викладачів і співробітників УжНУ прийняла 7 липня 2009 року відповідну постанову. Вона просила ректора подати для розгляду на Конференції трудового колективу досі відсутнє Положення про Вчену раду УжНУ, яке б чітко визначило регламент проведення її засідань.

Однак звернення президії профкому ректор проігнорував. Шкода. Адже у червні цього року на Вченій раді під його головуванням не вистачило для прийняття рішень потрібного кворуму. За умови обрання визначеної Статутом кількості членів ради цей неприємний факт не трапився б.
Натомість маємо у підсумку хибу в 16 голосів, що більше чверті статутного складу. Це веде до правових колізій у спірних випадках. Адже членство у раді принаймні 9 осіб неправомірне, а ще 7 просто не обрали.

Неважко спрогнозувати як на зазначене відреагує ректор. Правильно. Як і досі. Дасть відповідь не по суті проблеми, а по особі. Не звикати. Але ж рано чи пізно доведеться сформувати Вчену раду відповідно до Статуту УжНУ і Закону "Про вищу освіту".

На це й націлили у своєму зверненні до громадськості проректори і декани УжНУ. 11-12 вересня вони заявили, що все потрібно вирішувати в стінах університету на підставі його Статуту і законів України. Святі слова. Час уже спільно під громадським контролем повернути університет у правове русло.

Теги: УжНУ, університет, Роман Офіцинський, Вчена рада

8 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати