Фінансування останніми роками поліпшилося
– Здобутки чи не у всіх сферах життя залежать від фінансування. Як із цим на освітянській ниві нашої області?
– Освіта останніми роками фінансується досить непогано. Видатки на утримання галузі впродовж 2004-2009 років зросли у 4,2 раза. Загальний обсяг бюджетних призначень у 2007 році, приміром, сягнув за 847 мільйонів гривень, у 2008-му – одного мільярда 155 млн. гривень, цьогоріч планується використати 1 мільярд 307 мільйонів. Чи вдасться реалізувати останню цифру, час покаже. Адже глобальна економічна криза триває...
– В області фінансуються 12 регіональних освітянських програм, зокрема і програма "Шкільний автобус". Які тут результати?
– За час дії згаданої програми для сільських шкіл закуплено близько сотні автобусів. Десять з них вручено школам цьогоріч у День знань. На здійснення цієї та інших програм з обласного бюджету у 2006 році було виділено 4,2 мільйона гривень, а цього року передбачено 18,6 мільйона (проти 16,5 млн. гривень торік). Зростання очевидне... Програма "Шкільний автобус" завершується наступного року, отож у 2010-му нам належить придбати ще 28 автобусів.
– Михайле Андрійовичу, а як із поліпшенням та розширенням матеріальної бази освітянських закладів?
– Упродовж 2008-2009 років на Закарпатті було здано в експлуатацію 21 навчальний заклад, 13 з них – це новобудови. Незважаючи на фінансові труднощі, робота триває: до кінця року заплановано ввести в дію ще шість навчальних закладів, а також забезпечити їх меблями. Для цього бюджетам районів і міст з обласного бюджету виділено додаткові кошти в сумі понад 12,6 млн. гривень, у т. ч. більш як 7,7 мільйона – для завершення будівництва і реконструкції загальноосвітніх закладів.
– А як з підтримкою освіти в гірських населених пунктах?
– Відповідно до Закону України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" у 2005-2009 роках навчальні заклади населених пунктів, що мають статус гірських, фінансувалися так: 2005 рік – 7030,9 млн. грн., а за перше півріччя 2009-го вже профінансовано 2,4 мільйона із запланованих 7,4 млн. гривень.
– Скільки дітей на Закарпатті пішли цього року в перший клас?
– У 974 класах на Закарпатті, за попередніми даними, 1 вересня за парти сіли 14754 першокласники (торік було 14 326).
Від дитсадка – до вузу...
– Кажуть, освіта починається у дитсадках. А як у нас із вихованням найменшеньких?
– В області діють 532 дошкільні навчальні заклади, у яких виховуються майже 33 тисячі дітей, що на 2,3 тисячі більше, ніж торік. Рівень охоплення юних закарпатців дошкільною освітою – 42% (торік було 40%), однак ми ще помітно відстаємо від середньоукраїнського показника –57 відсотків. До кінця поточного року плануємо відновити роботу ще 9 дошкільних навчальних закладів, а також 39 груп у вже діючих закладах, що дозволить додатково охопити більш як тисячу малюків.
– Які справи, Михайле Андрійовичу, в царині загальної середньої освіти?
– У 710 закладах загальної середньої освіти краю в 2008-2009 навчальному році знання здобували 161 тисяча 185 учнів (у попередньому навчальному році було 166 822). Отже, загальною середньою освітою у нас охоплено 99,9 відсотка дітей шкільного віку. Складна демографічна ситуація зумовила зменшення середньої наповнюваності класів та шкіл і збільшення кількості шкіл з невеликою кількістю учнів. Особливо прикрим виглядає цей показник у селах – 15,9 учня.
– Закарпаття – край поліетнічний. Що можна сказати про навчання дітей національних меншин?
– В області діють 118 (тобто 17% від загальної кількості) закладів, де освіту п'ятьма мовами національних меншин здобувають 21632 учні. Крім того, діти з сімей представників нацменшин мають змогу вивчати рідну мову як окремий предмет чи факультативно, а також у недільних школах. Це відповідає національному складу населення краю, чинному законодавству України, міжнародним нормам та двостороннім міждержавним угодам.
– А тепер – про якість освіти... Скажімо, державна цільова програма, затверджена Кабміном у 2007 році, передбачає виявлення та роботу з обдарованою молоддю...
– Реалізації цих наміток сприяють передусім навчальні заклади нового типу, покликані забезпечити умови для творчого розвитку особистості. Нині в області функціонують 13 гімназій та стільки ж ліцеїв (5 із них – приватні), у яких навчається 7551 учень. Крім того, створено 20 загальноосвітніх шкіл із поглибленим вивченням окремих предметів. Саме на ці заклади учні, батьки і суспільство в цілому покладають великі надії.
Олімпіади й учнівські перемоги
– Показником якості освіти може служити й кількість учнівських перемог на всеукраїнських предметних олімпіадах та конкурсах...
– Так, із 470 переможців обласного етапу олімпіад 299 навчаються в загальноосвітніх школах, 171 – у закладах нового типу. Вагомих результатів на третьому етапі всеукраїнських олімпіад домоглися учні навчальних закладів Ужгорода (112 дипломів), Мукачева (93), Хуста (30), Виноградівського (29), Мукачівського та Міжгірського районів (по 21).
– Назвіть, будь ласка, школи, учні яких здобули найбільше нагород на олімпіадах...
– Гадаю, поширення заслуговує досвід роботи з обдарованими дітьми в Ужгородській загальноосвітній спеціалізованій школі-інтернаті з поглибленим вивченням окремих предметів, учні якої нагороджені 37 дипломами. До першого десятка кращих включив би й Ужгородську гімназію, лінгвістичну гімназію імені Т. Г. Шевченка м. Ужгород, Виноградівську ЗОШ № 8, гімназію м. Мукачево, Берегівську угорську гімназію, гімназію-інтернат м. Хуст, ЗОШ № 6 м. Мукачево та інші.
– Чи заохочуєте якось дипломантів олімпіад та вчителів, які їх підготували?
– Звичайно. Кілька років поспіль учнів, які стали призерами четвертого етапу олімпіад, і вчителів, котрі підготували призерів, за рахунок Програми розвитку освіти Закарпаття на 2003-2012 роки управління освіти і науки нагороджує стипендіями та грошовими преміями. Ось і нещодавно учням за перше місце було вручено по 3 тисячі, друге – 2 тисячі і третє – півтори тисячі гривень. Учителів, котрі підготували переможців і призерів всеукраїнських олімпіад, відзначено так: перше місце – 6 тисячі, друге – 4 тисячі, третє – 3 тисячі гривень.
Інформатизація, тестування та інші новації
– Належної якості освіти нині годі досягти без подальшого поглиблення інформатизації навчально-виховного процесу...
– Так, час не стоїть на місці. Вже комп'ютеризовано 96 відсотків загальноосвітніх шкіл краю: причому 295 шкіл І-ІІІ ступенів – стовідсотково. Тільки торік за рахунок коштів держбюджету придбано 105 навчальних комп'ютерних класів на загальну суму майже 5 мільйонів гривень. 52 комп'ютерні класи придбано за рахунок обласного бюджету (2,3 млн. гривень). До Інтернет-мережі підключено 249 загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів (85 відсотків від їх загальної кількості).
– Михайле Андрійовичу, рівень знань тепер оцінюється не в школах, як колись, а в пунктах зовнішнього незалежного тестування, результати якого підтверджуються сертифікатами Українського центру оцінювання якості освіти...
– Результати "сертифікації" учнів зараховувалися цьогоріч не тільки як вступні випробування до вишів, але і як результат державної підсумкової атестації за курс повної загальної середньої освіти. Цього року було зареєстровано 10 760 бажаючих взяти участь у зовнішньому незалежному тестуванні. 2670 з них – випускники минулих років і 8090 – цьогорічні. 15 випускників отримали під час тестування найвищі оцінки. З ними зустрілися керівники облдержадміністрації та ректори закарпатських вишів, кожному з випускників було вручено пам'ятний адрес, швейцарський годинник "Romanson" та набір ручок "Parker".
– А як із медалістами? Чи підтвердили цьогорічні претенденти своє право на нагороди під час згаданого зовнішнього тестування?
– Цьогоріч в області на нагородження претендував 971 випускник (278 срібних та 693 золоті медалі). Після тестування їх залишилося 533 – трохи більше половини (354 срібні і 179 золотих). Найбільш відповідально до питання нагородження випускників поставилися педколективи міст Чоп та Ужгород (відповідно 89 і 84 відсотки).
Профілізація навчання завершується...
– Одним із засобів підвищення якості освітніх послуг є профілізація навчання, тобто визначення у старших класах нахилів того чи іншого учня, сприяння їхньому розвитку...
– Це передбачено заходами з реформування загальноосвітньої школи, зокрема, відповідним наказом нашого міністерства та обласною Програмою впровадження профільного навчання на 2007-2010 роки. До речі, у поточному навчальному році завершується перехід основної школи на 12-річний термін навчання. В області спостерігається тенденція до збільшення кількості учнів, охоплених профільним (10-11 класи) та допрофільним (8-9 класи) навчанням.
У сільській місцевості чи невеличкому містечку найбільш оптимальною моделлю організації профільного навчання є освітній округ – добровільне об'єднання загальноосвітніх шкіл різних форм і типів власності між собою та іншими навчальними закладами, установами. Цього навчального року в області передбачено створити 16 таких округів, що дасть змогу значно поліпшити якість освітніх послуг.
– Михайле Андрійовичу, останнім часом зростає попит на кваліфікованих фахівців робітничих професій. Їх готують професійно-технічні навчальні заклади...
– Так, в області їх 19 і один структурний підрозділ Київського національного торговельно-економічного університету (Ужгородське вище комерційне училище). У них навчаються близько 9 тисяч юнаків та дівчат, 25 відсотків з них разом із дипломом кваліфікованого робітника отримують і атестат про повну загальну середню освіту.
Поступово здійснюється комп'ютеризація і професійно-технічних навчальних закладів (із 20 вже комп'ютеризовано 15). Нині у цих закладах на один комп'ютер припадає 16 учнів. Взагалі ж за останні чотири роки тільки з обласного бюджету на комп'ютеризацію шкіл, позашкільних та професійно-технічних закладів було виділено 11,3 млн. гривень.
Для ширшого залучення молоді у профтехосвітні заклади здійснюємо інформаційне забезпечення їхньої діяльності. З початку минулого року, скажімо, функціонує веб-сайт навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Закарпатській області, відкриті і веб-сайти майже всіх ПТНЗ. Випускається інформаційно-методичний збірник "Вісник", призначений для педагогічних працівників профтехосвітньої галузі.
Зате докторів наук нам не бракує...
– Поганий той солдат, який не мріє стати генералом, так же поганий той школяр, який не мріє продовжити навчання у вузі... Як на Закарпатті із вищою освітою?
– Підготовку фахівців з вищою освітою в області здійснюють 6 вузів ІІІ-ІV рівнів акредитації, два з них – недержавні. Діють і 18 вузів І-ІІ рівнів акредитації, а 7 є структурними підрозділами вишів ІІІ-ІV рівнів акредитації (філії). У 2008-2009 навчальному році вищу освіту в нашій області здобували понад 20 тисяч осіб, а у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації – 7650 осіб. Правда, показник кількості студентів на 10 тисяч населення на Закарпатті становить 225 осіб, що найменше в Україні. Зате наша область має найвищий рейтинг серед регіонів України за чисельністю докторів наук: 1,47 на сто студентів –по Україні – 0,95).
Триває робота щодо вдосконалення мережі вищих навчальних закладів. За розпорядженням уряду утворено Мукачівський державний університет шляхом злиття гуманітарно-педагогічного і технологічного інститутів.
– І на завершення розмови, Михайле Андрійовичу...
– Щойно розпочався новий навчальний рік, з чим я хотів би привітати всіх школярів та студентів, учителів та викладачів вузів. Бажаю всім рівної, без великих вибоїн, дороги країною знань. Учімось усі, бо вчитися ніколи не пізно. Правду кажуть: знання – це сила. Тож успіхів усім нам на цьому нелегкому шляху!
Користуючись нагодою, хотів би також подякувати обласній владі за увагу до сфери освіти. Якби не рішення обласної ради, розуміння і щедрість обласної держадміністрації, то ми не змогли б досягти того, що маємо сьогодні. На щастя, наша влада розуміє, що вкладає у майбутнє країни, тому не шкодує зусиль і коштів на розвиток освіти. Щире спасибі керівництву краю за це!
– І вам спасибі за розмову. І вас із новим навчальним роком!