Михайло Кічковський: "Ніде поезія природи не виявляється так яскраво, як у горах"

Як відомо, Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження "Про підготовку та проведення міжнародної науково-практичної конференції "Сталий розвиток Карпат та інших гірських районів Європи". Цим документом підтримано пропозицію Мінрегіонбуду, Закарпатської обласної ради та делегації України в Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи щодо проведення у квітні 2010 року за участю Фонду сприяння місцевому самоврядуванню і Національної Академії наук України міжнародної науково-практичної конференції "Сталий розвиток Карпат та інших гірських регіонів Європи".

Михайло Кічковський: "Ніде поезія природи не виявляється так яскраво, як у горах"

На загальнодержавному рівні створено організаційний комітет із представників центральних відомств, органів місцевого самоврядування та облдержадміністрацій, науковців, які займаються проблемами сталого розвитку Карпат. Його співголовами затверджено віце-прем'єра України Григорія Немирю та голову Закарпатської обласної ради Михайла Кічковського.

Конференція покликана стати важливим етапом підготовки та обговорення та прийняття проектів Резолюції та Рекомендацій Конгресу РЄ щодо сталого розвитку гірських регіонів Європи, ініційованих делегацією України в цій високоавторитетній структурі Ради Європи. Ідею проведення зазначеної конференції підтримали Президент України, а також Рада "Карпатського Єврорегіону". А Бюро Конгресу МРВРЄ вирішило надати цьому заходу статус Міжнародної конференції Ради Європи.

Погодьтеся, це - гарний знак, свідчення того, що представники від України в Конгресі Ради Європи генерують серйозні ідеї, здатні сконцентрувати зусилля представників найрозвинутіших країн на пріоритетні напрямки, налаштувати процеси, залучити кращу світову практику.

А починалося усе так. Від імені української делегації в Конгресі місцевих та регіональних влад Ради Європи очільник облради, голова МА "Карпатський Єврорегіон" М.Кічковський у червні 2007 року виступив з пропозицією винести на обговорення цього поважного міжнародного форуму вкрай актуальне не тільки для України, а й всіх держав Карпатського регіону питання - про екологічну ситуацію в Карпатах, її соціальні наслідки та шляхи поліпшення. Виступаючи перед конгресменами, промовець наголосив: ще у 2003 році країнами Карпатського регіону було прийнято Рамкову конвенцію "Про охорону та сталий розвиток Карпат" та задекларовано Ініціативу щодо сталого просторового розвитку в басейні ріки Тиса та ряд інших документів. Але їх реалізація не посильна для самих країн Карпатського регіону, оскільки екологічні проблеми Карпат набули європейського характеру, а гори Карпати виконують , крім усього, іще й функції серця і легенів Європи. То ж як для України, так і для держав Карпатського регіону збереження навколишнього природного середовища має доленосне значення. Пропозиція була підтримана представниками 47 країн -учасниць Конгресу. Конгресмени визнали за необхідне розробити спеціальні Резолюцію та Рекомендацію про забезпечення сталого розвитку гірських регіонів Європи та Карпатського регіону, зокрема. Бюро Конгресу затвердило конкретний графік проходження цього питання у Конгресі Ради Європи.

На його виконання 2 березня 2009 року на засіданні Комітету з питань сталого розвитку Конгресу Ради Європи відбулася презентація звіту української делегації, з яким виступив Михайло Кічковський. Цим самим покладено початок практичної підготовки проектів Резолюції та Рекомендацій Конгресу з цього питання. Більше того, було подано відповідний проект Резолюції, підготовлений за участі широкої наукової громадськості.

Обговорення проектів Резолюції та Рекомендацій у структурах Конгресу проходитиме впродовж року з їх ухваленням на 19 сесії Конгресу Ради Європи у жовтні 2010 року. Про перспективи втілення в життя цієї благородної ідеї - у розмові з Михайлом Кічковським.

Збереження довкілля - доленосна справа

Кор.: Михайле Михайловичу, як випливає з розпорядження Кабміну науково-практична конференція з питань сталого розвитку Карпат, яку передбачалось провести в Ужгороді у вересні 2009 року, переноситься на квітень наступного року. Чим це зумовлено?

М.Кічковський: Згадана конференція покликана підготувати проекти відповідних Рекомендації і Резолюцій Конгресу Ради Європи щодо сталого розвитку гірських регіонів, розгляд проектів яких у Конгресі заплановано на 2010 рік.

Її проведення має не тільки загальнодержавну вагу для України, а й загальноєвропейське значення. Вона може стати ще одним кроком інтеграції нашої держави в Європейське співтовариство, трибуною для обговорення загальноєвропейських екологічних і соціальних проблем, важливим етапом налагодження співпраці між Україною та сусідніми державами по розв'язанню спільних завдань сталого розвитку Карпат, досягненням нових домовленостей між урядами, міністерствами та відомствами країн Карпатського регіону.

Тому про стан реалізації ініціативи української делегації в Конгресі мною проінформовано Президента України Віктора Ющенка у травні 2008 та квітні 2009 року. Глава держави підтримав проведення такої конференції. На його думку, як для України, так і для держав Карпатського регіону збереження навколишнього природного середовища має доленосне значення, відповідно пройти вона має на високому державному рівні із залученням керівництва країн Карпатського регіону, Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи та представників Комітету вищих посадових осіб СЕМАТ. Своїм листом від 21 травня 2009 року Президент України ще раз звернувся до Прем'єр-Міністра України Ю.В.Тимошенко з проханням доручити центральним та окремим регіональним органам виконавчої влади, Національній академії наук України спільно з Закарпатською обласною радою визначитися щодо можливостей проведення цього заходу.

За результатами опрацювання зазначеної вище ініціативи центральні органи виконавчої влади підтвердили актуальність теми та підтримали проведення конференції.

Це ще раз утвердило нас у думці, що у великому історичному вимірі ми рухаємося правильним шляхом. Що це питання не дає спокою і тривожить розум не тільки представників України, а й багатьох європейських держав. Це - по-перше.

По-друге. Ініціатива України має слугувати імпульсом до збільшення обсягів та якості природоохоронних заходів, сталого просторового планування розвитку Карпатського регіону, що особливо важливо на тлі останніх жахливих природних катастроф, що мали тут місце.

По-третє. Конференція має стати форумом для розгляду стану реалізації національних законодавчих ініціатив, міжурядових і міжнародних проектів та програм стосовно забезпечення розбудови гірських територій і попередження екологічних катастроф.

По- четверте. З високої міжнародної трибуни Конференції Україна має запропонувати країнам Карпатського регіону та іншим країнам-членам Ради Європи сучасне бачення шляхів просторового розвитку гірських регіонів.

Створений наприкінці січня 2009 року оргкомітет на рівні області уже провів значну роботу з підготовки конференції. За участю вчених і фахівців складено проект програми конференції, розроблено проект декларації Конференції, яка бачиться як звернення до урядів країн Європи, що мають гірські регіони, та керівництво до подальших дій із розвитку областей Карпатського регіону.

Бути учасником конференції уже зголосилось понад 50 вітчизняних та зарубіжних доповідачів. До її підготовки та проведення залучено науковців Інституту регіональних досліджень НАН України та Інституту екології Карпат НАН України, Ужгородського національного університету, інших наукових установ і організацій, керівників центральних державних відомств, які відповідають за питання захисту навколишнього середовища, водного та лісового господарств, сталого розвитку країн Карпатського регіону.

Передбачається, що в рамках конференції вищі посадові особи країн - членів Карпатського регіону, члени національних делегацій Конгресу вироблять спільні позиції щодо соціально-економічного розвитку високогірних територій і збереження екосистем гір, а також схвалять конкретні рекомендації, які ляжуть в основу резолютивних документів Ради Європи.

Кор.: Зрозуміло, що підготовка заходів такого рівня потребує часу, матеріальних витрат, бо ж визначається магістральна лінія на ціле ХХІ століття.

М.Кічковський: Однозначно. І тут спрацьовує давнє прислів'я: "Поспішай поволі". Адже все має бути виважено, продумано. Саме тому на пропозицію Президента України розпорядженням Кабінету Міністрів України № 936 від 12 серпня 2009 р. визначено, що конференцію буде проведено у квітні наступного року, передбачено відповідне бюджетне фінансування. Зараз Оргкомітет уточнює відповідний проект плану заходів з підготовки конференції, що дасть змогу, я переконаний, провести її на належному організаційному рівні.

Від намірів - до практичного втілення

Кор.: Посіяне вами зерно здорової ініціативи проросло. Дасть Бог, принесе гарний урожай. Та все ж цікаво, чому ви взялися за таке надто непросте питання - Карпати? Адже кожною країною Карпатського регіону з цього питання вже прийнято низку документів, але , як бачимо, Карпати продовжують залишатися в екологічній небезпеці.

М.Кічковський: Я виріс серед мальовничих гір на Міжгірщині і з дитинства мав можливість купатися у гірських річках і, особливо, в водоспадах, що дає неперевершене відчуття єднання з природою і заряд здоров'я і радості. Потоки стрімкі, сильні і чисті - таке є тільки в Карпатах, що нині прийнято називати "душ Шарко під відкритим небом". Невимовна краса, яка тут панує, зачаровує кожного, хто потрапляє у цей благословенний куточок нашої країни, захоплює з першої хвилини і довіку залишається в серці. Неспроста кажуть: Хто із Тиси раз нап'ється, той до неї повернеться. Як це вберегти? Адже, і то -не секрет, Карпати набули нових якостей не тільки як суто географічна частина Європи, а як важливий фактор вагомого впливу на природу, умови життя людей чи не всього європейського континенту. Почну з того, що Карпати на рівні з іншими гірськими системами - джерело чистої води, чистого повітря, скарбниця корисних копалин для для Румунії, Угорщини, України, Словаччини, зона біологічного різноманіття, місце оздоровлення та відпочинку. Від стану Карпат залежить доля великої кількості людей, зокрема, їх соціальне самопочуття.

Неспроста кажуть: у горах легко дихається, але важко живеться. Адже порівняно із низинними територіями, гірські характеризуються численними ознаками депресивності. Серед місцевого населення панує безробіття, безліч соціальних проблем, незадовільне енергетичне забезпечення.. Гірські екосистеми зазнають ерозії грунтів, зсувів, снігових лавин, вітровалів, буреломів та впливу інших природних стихій тощо. Тому стан збереження природи Карпатських гір має величезне значення для розвитку економіки та підтримання здоров'я більшості європейського населення. Внаслідок глобальних процесів на планеті та непродуманої господарської діяльності у Карпатах почастішали повені, активізувалися зсувні процеси, що створюють небезпеку для життя людей. Всупереч природоохоронним нормативним актам, на території Карпатського регіону продовжують руйнівний вплив численні індустріальні та енергомісткі підприємства. Словом, сьогодення перенизано екологічними проблемами, які не знають кордонів, що й довело життя. То ж потрібно діяти заради прийдешніх поколінь.

Чужої біди не буває.

Кор.: Одна з таких - катастрофічні повені, які стали справжнім екологічним лихом для всіх країн Карпатського регіону.

М.Кічковський: І трохи не сезонним явищем. Якщо у ХІХ ст. повені в Карпатах траплялися в середньому через 18 років, то вже у ХХ ст. - через 4-5 років. А на Закарпатті руйнівні повені за останні 10 років відбулися тричі.

Остання мала місце влітку 2008 року в шести західних регіонах України, яка своїми наслідками торкнулася також багатьох країн Карпатських гір і поза гірським масивом. Лише на Україні вона заподіяла збитків на 7 млрд.грн., зруйнувала більше 1500 осель, пошкодила майже 1300 км автомобільних та пішохідних мостів, понад 1 тисячу кілометрів автомобільних доріг. І найстрашніше, що були людські жертви.

Кор.: Повені несуть з собою і соціальні проблеми. На ліквідацію їх наслідків відволікаються величезні фінансові і матеріальні ресурси, які б могли бути використані для підвищення рівня життя громадян.

М.Кічковський: То гірка правда. Щоб підкреслити глибину проблем, які перед нами постали торік, назву лише одну промовисту цифру: на подолання наслідків стихії у 2008 році з бюджету України було виділено 5,8 млрд.грн.

Прогноз кліматичних змін до 2020 року засвідчує наростання нестабільності погоди, зростання в гірських районах Карпат кількості днів з інтенсивними опадами. Карпати входять в зону суттєвого зростання частоти повенів та їх інтенсивності, в тому числі катастрофічного характеру.

Очевидним висновком є необхідність розробки для Карпат системи протиповеневих заходів, основою яких є об'єднання інтелектуальних і фінансових зусиль європейської спільноти, про що йшлося на засіданні "Карпатського Єврорегіону" у жовтні 2008 р. Це потребує значних інвестицій і серйозної довгострокової роботи, але іншого шляху немає.

Стосовно регулювання землекористування в Карпатах і суто лісогосподарської діяльності (включаючи систему лісокористування), то напрацювання карпатських лісівників і їх рекомендації є повністю достатніми для врахування кліматичних особливостей.

Кор.: Там, де загрозам стихії протиставлене взаєморозуміння і співпраця, там є вищим рівень безпеки людей і значно менше втрат.

М.Кічковський: Завдяки співпраці України з сусідами - Угорщиною та Словаччиною при сприянні структур Європейського Союзу у сфері розбудови водозахисних споруд, системи попередження паводкових ситуацій, зокрема, завдяки здійсненню спільної українсько-угорської програми протипаводкового захисту у басейні ріки Тиси, вдалося своєчасно спрогнозувати минулий паводок на Закарпатті ( 2008 р.), уникнути людських жертв і запобігти великим руйнуванням по обидва береги річки. Тепер подібний проект починає реалізовуватися і на українсько-румунській ділянці Тиси.

Продовжується співпраця з вдосконалення системи гідрометео-спостережень у рамках міжнародного проекту "Протипаводковий менеджмент України та Словаччини", що дасть змогу оперативно отримувати дані про кількість опадів на всій Карпатській території України, Словаччини, Угорщини та Румунії. А, отже, - прогнозувати паводки та своєчасно вживати заходи захисту населення від них.

Дуже важливим завданням державних, регіональних і місцевих влад країн Карпатського регіону є розробка і здійснення спільної довготривалої програми захисту населення в басейнах річок від повеней.

Торік Уряд затвердив і Державну цільову програму комплексного протипаводкового захисту в басейнах річок Дністер, Прут та Сірет.Її реалізація створить безпечні умови для життєдіяльності громадян майже 900 населених пунктів, а, крім того, захистить від паводків близько 90 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь. Важливо забезпечити своєчасне і в повному обсязі фінансування заходів таких програм.

Людина - загроза для довкілля?

Кор..: Але наша біда - не лише велика вода.

М.Кічковський: На жаль, так. І тут не можна не згадати ще одну проблему довкілля: екологія Карпат серйозно потерпає і від промислово-технологічних процесів. І хоч за останні роки значно скоротилися викиди промисловими підприємствами шкідливих речовин у повітря в Польщі, Словаччині, Угорщині, Україні, їх замінив автотранспорт, яким переповнені вулиці наших міст. Експерти окремо наголошують на значному забрудненні ґрунтів через використання засобів захисту рослин. Значною проблемою залишається утилізація залишків отрутохімікатів колишніх сільгосппідприємств.

Почастішали техногенні аварії на промислових об''єктах, магістральних трубопроводах, унаслідок чого отруюється вода транскордонних річок, земля, повітря. Лише у басейні річки Тиса вже у нинішньому столітті сталося більше 50 аварій, що завдали величезної шкоди довкіллю.

Кор.: Ще однією - не менш важливою, ніж попередні, є проблема згубного впливу нераціонального ведення лісового господарства, від чого потерпають насамперед високогірні ліси.

М.Кічковський: Масові рубки у повоєнний період призвели до зменшення площі стиглих лісів, які мали вагоме водорегулююче значення. На збереження лісового середовища, а, отже, і постійність його водорегулюючої ролі, потрібно у всіх гірських лісах виключити суцільні рубки і застосувати систему вибіркового (селективного) лісокористування, як це вимагає Закон України "Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону", здійснити комплекс заходів щодо збільшення лісистості на всій території регіону та оздоровлення лісів.

Кор.: На довкілля в Карпатах істотно посилився антропогенний вплив, у результаті якого багато видів рослин і тварин виявилося під загрозою зникнення і вимагають невідкладних заходів з їх порятунку і охорони.

М.Кічковський: Цілком правильно. За даними міжнародних експертів, до початку третього тисячоліття 25 тисяч видів рослин і тварин назавжди зникли з поверхні Землі, завдано шкоди 20 мільйонам гектарів лісів. За чверть століття людство знищило третину природних ресурсів Землі. При сучасних темпах їх освоєння одним із стратегічних напрямків збереження природної спадщини у Карпатах є заходи по створенню заповідних територій і ландшафтів. Зараз тут діє 5 таких резерватів та 38 національних парків. Питання розвитку природно-заповідної справи та екомережі є одним з пріоритетних напрямків екологічної політики на загальнодержавному та регіональному рівні з врахуванням інтеграції до європейських досягнень. Сприяти цьому покликаний і Указ Президента України від 27 серпня 2008 року №774/2008 "Про невідкладні заходи щодо розширення мережі національних природних парків" відповідно до якого національна екологічна мережа поповнюється ще 14 національними парками, з яких три у Карпатах - "Зачарований край" в Закарпатській, "Верховини Довбуша" - в Івано-Франківській та "Черемошський" у Чернівецькій областях.

Забезпеченню зазначеного напрямку служить і реалізація обласної програми розвитку природно-заповідної справи, якою передбачено розширення території Карпатського біосферного заповідника та створення 3 нових національних природних парків. Ось і на минулій сесії прийнято рішення про створення регіонального ландшафтного парку "Притисянський", який передбачається перетворити у ландшафтний.

При цьому національна політика сталого розвитку Українських Карпат все більше переплітається з міжнародною співпрацею в природоохоронній сфері. Прикладом цього є функціонування українсько-польсько-словацького біосферного резервату "Східні Карпати". Ведеться робота по створенню спільного українсько-румунського біосферного резервату "Мараморошські (Гуцульські) Альпи" та українсько-угорського ландшафтного парку "Притисянський".

Значної шкоди екології заподіяла і побутова діяльність людей. Не тільки у містах, а й селах великою проблемою стало захоронення виробничих і побутових відходів, кількість яких, за твердженням експертів, лише в Україні збільшується щороку на 2 млрд. тонн. Внаслідок відсутності продуманої системи виховної роботи з населенням та неуваги з боку владних структур до вирішення цього питання виникають сотні стихійних сміттєзвалищ. Після проливних дощів цей бруд опиняється в річках, з яких потім беремо воду для пиття. В області діє програма щодо поводження з твердими побутовими відходами, відповідно до якої у Виноградівському, Берегівському та інших районах здійснюють комплексні заходи по забезпеченню санітарного стану населених пунктів, а нині йдеться про будівництво заводу європейського зразка з утилізації і переробки відходів. Аналогічне підприємство вже функціонує в угорському місті Мішкольц, де ми провели виїзне засідання координаційної ради з питань місцевого самоврядування з метою вивчення досвіду співпраці представницької та виконавчої влади у питаннях збереження чистого, здорового довкілля. Як результат, на теренах нашого краю організувалося перше в Україні підприємство з утилізації твердих побутових відходів - "AVE - Виноградів". Згодом подібне підприємство "Вертикаль" було створено в м. Берегові.

Таким чином, досвід Європи у цих надто непростих питаннях є не лише бажаний, а й вкрай потрібен.

Екологія - це насамперед чисті помисли й прагнення

Кор.: Сьогодні все частіше разом із проблемами екології природи піднімаються проблеми екології людської душі.

М.Кічковський: Це правда. Від екології природи до екології душі відстані практично нема. На жаль, охорона довкілля ще не стала частиною нашого світогляду у більшості своїй, і потребою душі людини. Тому ці речі треба виховувати в громадян краю. І влада спільно з науковцями області намагається це робити щиро. Зрештою, то великий привілей - бути причетним до того, що відбувається у твоєму селі, місті, області, країні. Лише на Закарпатті відбулося майже 40 регіональних і міжнародних конференцій, симпозіумів, семінарів та інших форумів з питань екологічної безпеки та сталого розвитку Карпатського регіону. В цих заходах взяли участь більше 8 тисяч представників науки, державних і місцевих влад, громадських організацій, парламентаріїв не тільки України, але й Словаччини, Польщі, Угорщини та інших країн. Знаково, що навіть представники духовенства різних конфесій все частіше переймаються тривогою про майбутнє довкілля Карпат. У цілому з пропозицією української делегації ознайомилися більше 170 тисяч чоловік.

Кор.: За логікою, результатом конференції буде вироблення спільних позицій вищих посадових осіб країн Карпатського регіону?

М.Кічковський: Вироблення спільних позицій у питаннях, які становлять спільний інтерес для країн Карпатського регіону - головне завдання конференції. І, звісно, схвалення проектів Резолюції і Рекомендації Конгресу Ради Європи щодо сталого розвитку гірських регіонів. Вони, в свою чергу, сприятимуть консолідації зусиль на місцевому, регіональному, державному та міжнародному рівнях у комплексному вирішенні екологічних і соціально-економічних проблем гірських регіонів Європи. І, що не менш важливо, дозволять відкрити реальні перспективи залучення фінансових ресурсів Європейського Союзу та міжнародних організацій для розв'язання проблем сталого розвитку гірських територій держав Карпатського регіону, зокрема Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей України.

На міждержавному рівні передбачається: створення "Екологічного гірського фонду Європи", екологічної комісії із членів Конгресу - країн Карпатського регіону та ін.

На державному рівні: переорієнтація екологічно небезпечних галузей промисловості на сучасні нешкідливі технології, перегляду пріоритетів інвестування і розвитку металургійних, хімічних та автомобілебудівних галузей, хімізації сільськогосподарського сектору економіки і поліпшення якості ґрунтів, розробка спільної довготривалої програми захисту басейнів рік від паводків із залученням до її реалізації структур Ради Європи, прийняття законодавства щодо сталого розвитку гірських регіонів;

На регіональному рівні: перетворення Карпатського регіону на туристично-рекреаційний центр, розвиток інфраструктури для лікування людей, насамперед дітей, збільшення обсягів вирощування, зберігання і переробки екологічно чистих сільськогосподарських продуктів, а також вирощування рослинної сировини для медичних потреб, активізація робіт з утилізації хімічних, біологічних та побутових відходів, розвитку наукових досліджень, зорієнтованих на пошук екологічно безпечних місць для захоронення відходів та зменшення забруднення навколишнього природного середовища, відновлення порушених екосистем, проведення системної освітньої та виховної роботи із формування екологічної культури населення тощо.

Кор.: І ще одне. Світ побачила книжка "Земля, наближена до неба", випущена видавництвом "Карпати" (Ужгород). Ви один із авторів цього унікального видання. Починаючи вже з його назви.

М.Кічковський: Назву цій книжці дали слова українського поета, етнографа і громадського діяча ХІХ ст.Івана Вагилевича: "Ніде поезія природи не виявляється так яскраво, як у горах, де земля більше наближена до неба..." У виданні порушено питання охорони довкілля, сталого розвитку Карпат- природної серцевини Європи. У книзі використані аналітичні матеріали провідних фахівців, науковців України і їхніх зарубіжних колег, у яких ідеться про необхідність міжнародної координації зусиль усіх природоохоронних відомств і структур у межах Рамкової конвенції про охорону довкілля та сталий розвиток Карпат під егідою Ради Європи, розробки Екологічної Конституції Європи.

Наш задум розкривають назви розділів: "Карпати - одне із чудес Європи", "Природні легені континенту", "Вода - це Господні очі", "Карпатські ліси -унікальний релікт і резерват біорозмаїття", "Випробуваня паводками", "Роль місцевих і регіональних влад та неурядових організацій у вирішенні екологічних проблем регіону".

До речі, ця книжка стала важливим аргументом для переконання членів Комітету з питань сталого розвитку Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи при прийнятті пропозицій щодо винесення на обговорення Конгресу питання сталого розвитку Карпат. Її вручено також всім учасникам засідання Ради "Карпатського Єврорегіону", яке відбулося в Ужгороді і під час якого було ухвалено рішення оголосити цей рік Роком Карпат, а також провести у 2009-му в Україні під егідою Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи міжнародну науково-практичну конференцію, яка сьогодні зацікавила вище керівництво України і яка, без перебільшення, окрилила її натхненників. Сьогодні ми ініціюємо прийняття в Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи Екологічної Конституції Європи, яка, на моє переконання, об'єднає зусилля всіх народів для збереження нашого спільного дому - Земля. Це дасться не вже, не сьогодні, але дасть шанс зробити щось важливе для людства, щось велике, яке допоможе зрости кожному з нас на шляху від екології природи до екології душі.

Анна Романенчук, Іван Діус, Василь Густі, Закарпатська обласна рада
25 серпня 2009р.

Теги: Ужгород, Карпати, екологія, сталий розвиток, паводок, повінь

НОВИНИ: Соціо

22:39
/ 1
На Запоріжжі поліг Петро Ганич з Кам'яниці Оноківської громади
22:00
/ 1
Командир "Граду" з позивним "Ісус"
17:33
/ 3
У Лютій Костринської громади згоріли будинок і трактор
11:12
/ 1
Чехія допоможе звести реабілітаційний центр в Ужгороді
22:04
Протягом минулого тижня в Ужгороді народилося 53 малюків, у Мукачеві – 34
12:40
/ 1
У 9 закладах Закарпаття можна отримати безкоштовну медичну допомогу при інсульті
11:25
/ 19
В Ужгороді сквер міської лікарні реконструюють і облаштують за 40 млн грантових гривень
17:48
На Закарпатті у березні 2024 року порівняно з груднем 2023 року ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,4%
17:12
Цьогоріч у березні на Закарпатті ціни зросли на 0,7%
11:09
В Ужгороді "комунальні" повідомлення про порушення ПДР залишатимуть на авто у червоних зіп-пакетах
10:51
22-річного Івана Бориса з Заріччя, якого з серпня 2022 року вважали зниклим безвісти, зустрінуть і поховають у понеділок
22:15
/ 2
Стало відомо про загибель в лютому під Авдіївкою Віталія Старости з Великої Копані Виноградівської громади
11:36
У Тересві попрощаються з полеглим Героєм Михайлом Руснаком, що більше року вважався зниклим безвісти
22:27
В Ужгороді попрощалися із полеглим Героєм Олексієм Кобцем
15:44
На Закарпатті в теплицях почали збирати ранню картоплю
15:34
/ 1
Юрій Лущай з Краматорська, що поліг на Донеччині і похований у Великих Лучках, був істориком і відомим вікіпедистом
11:33
/ 1
На Сумщині поліг Василь Цинканич з Бегендяцької Пастілі Великоберезнянської громади
10:56
На війні з росією поліг Олексій Кобець з Ужгорода
19:16
/ 1
На Закарпатті військовий уник реального покарання за переправлення "ухилянта" через кордон
15:47
/ 9
У Буківцьові на колишній Великоберезнянщині створили новий монастир УПЦ Московського патріархату
11:17
/ 1
Дубівська громада сьогодні попрощається з Василем Скрипником з Красної, що загинув ще в травні 2022-го
22:28
/ 1
На Запоріжжі поліг Іван Гецко з Кушниці Керецьківської громади
18:31
На Сумщині загинув Михайло Мегеш з Великих Ком’ят Виноградівської громади
11:22
В Ужгороді у неділю відбудеться благодійний забіг під сакурами
10:46
/ 4
У Закарпатському апеляційному суді скінчилися марки. Тому він припиняє листуватися
» Всі новини