З 2010 року заробітну плату нам нараховуватимуть по-новому

Як розповіла "СЗ "Паланку" заступник начальника Головного управління праці та соціального захисту населення ОДА Людмила Ляпіна, управління неодноразово подавало Міністерству пропозиції стосовно введення погодинної оплати праці. Наразі рішення прийнято, до норм європейської та світової практики ми начебто прагнемо, але механізмів реалізації цього закону ще не передбачено. Зважаючи на досвід країн-сусідок, цю систему треба б упровадити і в нас. Як свідчить закордонна практика, погодинна оплата праці найкраще стимулює працівників і дає найвищі результати продуктивності. Однак в Україні є чимало нюансів.

"Погодинну оплату праці треба розглядати в двох напрямках: у офіційному секторі економіки і в тіньовому секторі, — одразу каже пані Ляпіна. — Якщо йдеться про офіційний, то нововведення позитивно вплине на ситуацію: людина буде чітко знати, скільки вона отримає за стільки-то годин роботи. Але існує і проблема. Ще років п’ять тому вперше почали вираховувати скільки коштує година праці, скажімо, хірурга, вчителя, техпрацівника чи журналіста. І стикнулися з проблемою. Кожну професію слід провести по класифікатору, а сьогодні це ніхто не робить і ми не маємо жодних розцінок".

Маргарита Мощак, Уповноважена Держкомпідприємництва з питань захисту прав підприємців у Закарпатській області, вважає, що суттєвих змін прийняття цього закону не дасть. "Можливо, цей закон захистить тих працівників, котрих роботодавці змушують працювати понад норму, а платять їм менше. — Каже пані Мощак. — Наприклад, це полегшить роботу шахтарів. Стосовно того, чи вплине прийняття закону на рівень зарплат, то це зараз важко спрогнозувати. Цілком можливо, що цей закон призведе не до збільшення зарплат, а до їх зменшення". 

Є й інша проблема. Згідно з інформаційно-аналітичними матеріалами Міністерства праці і соціального захисту України, сьогодні у структурі доходів громадян заробітна плата становить тільки 40%. Тобто 60 % своїх доходів українці отримують поза офіційною бухгалтерією, в конвертах. Це ще раз підтверджує, що в нас частина економіки працює в тіньовому секторі. І що сфера зайнятості також значною мірою у тіні.

 "Нині треба провести серйозну підготовчу роботу, вирахувати скільки коштує одна година для кожної спеціалізації і для кожної галузі економіки, провести аналіз ринку праці та зайнятості. І приймати рішення, які були б корисними і для людей (щоб їхні доходи збільшувалися), і для економіки (аби вона вийшла з тіні). Але все це має відбуватися в комплексі, поряд з іншими реформами в галузі економіки. Якщо тільки вводити систему погодинної оплати праці і більше нічого не робити, ефект буде мінімальний" — переконана Людмила Ляпіна.

Сперечатися зі спеціалістом важко: адже люди, що працюють у бізнесі, особливо малому, як правило, мають фіксовану мінімальну зарплату, а все інше отримують у конвертах. Більше того, роботодавці ухитряються платити ще менше: вони фіксують у трудових угодах, що люди працюють неповний робочий день, і відповідно платять меншу зарплату та податки у державні фонди. "Оскільки антикризовий закон, прийнятий у січні, легалізував неповний робочий день, я вважаю, що цим будуть користуватися. — Каже пані Ляпіна. — На жаль, соціально відповідального бізнесу у нас майже немає. Більшість бізнесменів шукають прогалини в законі і економлять. А для того, аби вирівняти ситуацію, нам насамперед треба виводити економіку з тіні".

Маргарита Мощак вважає прийняття цього закону піар-кроком політиків, який наразі не може суттєво вплинути на ситуацію в країні: "Ніхто не подумав над тим, як реалізувати норми закону, як забезпечити його виконання і як зняти протиріччя, що існують між цим законом і купою інших нормативних документів, що регулюють питання оплати праці. А найголовніше — не передбачили механізм визначення вартості однієї години праці. Поки що цим ніхто не займається. А в кожній галузі треба розробити нові нормативи, ставки, тарифи, розряди, коефіцієнти тощо".

Якщо уряд не врахує всіх нюансів, що виникли після прийняття закону, і якщо не буде розроблено класифікатора професій, то цілком імовірно, що введення закону в дію буде відкладене. Подібний досвід у нас уже є. Наприклад, так було з антикризовим законом. Коли виросло громадське обурення і з’явилися відповідні звернення різних організацій та місцевих рад (у тому числі й Закарпатської обласної ради), деякі пункти цього закону були відмінені.

Цікаво, що за даними Європейського банку реконструкції і розвитку, за межею бідності живуть люди, чиї витрати складають менше 4 у.о. на добу. Якщо користуватися цими показниками і даними Держкомстату, то нині в Україні на межі бідності балансує близько 70% працездатного населення.

Наостанок порахуємо, скільки ж зараз закарпатці офіційно заробляють за одну годину праці. Середня зарплата в травні становила 1527 грн. Визначаємо, скільки отримує закарпатець за день, поділивши цю цифру на 24 робочі дні. Отримуємо 63 грн. 62 коп. Поділивши цю суму на 8 (кількість робочих годин у дні) маємо 7 грн. 95 коп. за годину, що за нинішнім курсом дорівнює одному долару. А зарплата долар на годину — це рівень африканських та азіатських країн, а не європейської України. Спеціалісти кажуть, що українцям за годину роботи мали би платити щонайменше три долари.

Теги: заробітна плата, погодинна оплата праці, нарахування, Ужгород, соціальний захист

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати