Дійство почалося. Виявилося, що тішитимуть коломийками та іншою творчістю допитливі око й слух глядача не лише волівчани, але й представники інших районів, ба — і областей. Приїхали навіть делегації з Польщі та Словаччини. Гуслі дійсно, як у пісні співається, мали би заграти красно. Вони — раритетні скрипки, віолончелі, бубни, цимбали — й витинали заскочисті фольклорні твори на славу. Адже старовинні інструменти апробовані роками, а новий інструмент на відповідальний виступ ніякий музикант не візьме. По завзятих троїстих музиках, народних гуртах було видно, що не все народне мистецтво в Україні перейшло жити на сцену для чинолюбивих виступів до різних дат, а ще живе в селах і вмирати скоро не збирається.
Урочисто відкрили фестиваль голова Волівецької РДА Іван Реблян та голова райради Мирослав Щербей. Вони щиро пораділи, що коломийки — це скарби, які залишилися нащадкам у спадок від предків, і нині сприятимуть туристичному іміджу Воловеччини. Виступили начальник управління культури в народному вбранні ("граючий тренер") Юрій Глеба, керівник польської делегації Збишек Кораб і словацької делегації Михайло Іванцо.
Пішли виступи. Селищний голова Волівця Михайло Яремчук сповістив усіх, що на офіційній ("народній") частині свято не завершується, буде ще й дискотека, можна буде спробувати свої вокальні дані в "Карооке".
Серед недоліків до густого позитиву цього "свята під час кризи" можна прирахувати те, що не зроблено було належного озвучення в різних місцях селища того, що відбувалося на сцені. Про це зазвичай дбають навіть ретрогради-церковники під час своїх публічних служб перед своїми "вівцями". Мало було лавиць перед сценою. Тільки дещиця людей могла присісти, а інші, як сироти, блукали між ятками і занюхували ароматами шашликів чисте гірське повітря. Біля містка через ріку Вича повісили тільки один вказівник "Туалет". Це вже дійсно показало на "славу" наш європейський рівень приїжджим полякам та словакам. Бо ж на другому березі стояла для нагальних потреб народу тільки однокамерна дерев’яна "шпаківня". Чоловіки через перевантаженість "закладу" поступилися у його використанні жінкам, а самі йшли під місток. Але й тули стояла черга. Та й жінкам не вдавалося сповна справити свої потреби. Більша частина їх дибала в кущі й світила звідти своїми оголеними півкулями.
За останній час у Волівці виросло чимало ресторанів, мотелів з претензією на європейськість. То невже на фестиваль, єдиний у році, не можна було домовитися з їх керівництвом, щоб люди офіційно могли зайти туди, поставити і відповідні вказівники. Інакше ж, вважаючи необхідною покупку хоч чогось там взамін за користування туалетом, люди прямували в кущі.
— Малувато і реклами, належного висвітлення в засобах масової інформації цього свята, — зауважив голова обласної організації Національної спілки журналістів України Дмитро Воробець.
Щодо правильної організації таких великих дійств той же Василь Марюхнич міг подбати про курси для районного керівництва при обласній адміністрації, щоб "проколів" було менше.
— Не викликала радості і організація торгівлі, — прикметив секретар обласної організації НСЖУ Василь Чижмар. — Де найхарактерніше для регіону — бринза і вурда? Тільки в одному місці вони продавалися. Та й то занадто дорого. Аж із Мукачева привезли сюди мед. А хіба на Воловеччині його нема?
…Але думається, що наступного року цей фестиваль буде більш солодким. І менше буде хмар на небі. Останні, правда, приписують відомому місцевому туристичному організатору Сергію Гризі. Він ходив фестивальною територією, помахував вусами, а хмари через те то з’являлися, то зникали.
Не Балоган 2009-08-01 / 13:45:00
Це все правда, а що тут дивного-все це організовували "вірні балогівські пси-єцуни" Реблян, Щеребей, Яремчук.Хоча дешеві привітання від ЄЦу таки були-це і була основна мета заходу, бо на людей вони давно плювали!!!!