Більшість кандидатів влаштовують справжнє полювання за ромськими голосами. Заполучити їх доволі просто: цигани охоче вірять обіцянкам, радіють дрібним передвиборним подарункам і щиро цінують увагу до своїх проблем.
Згідно з останнім переписом населення в Закарпатті проживає 14 тисяч ромів. Та неофіційно ця цифра утричі більша. Найчисельніша п’ятитисячна громада облаштувалася на околиці Мукачевого, у мікрорайоні Бороктелеп. Тутешнє бездоріжжя зазвичай топчуть тільки ноги і кінські копита. Сліди автомобільних шин можна віднайти лише напередодні виборів. Сюди, в погоні за ромськими голосами, не цураючись болота, жалюгідних халуп і небачених злиднів, навперебій приїздять кандидати та їх агітатори.
Сучасну школу і дитячий садок ромам збудували лише нещодавно. Те, що вони, наївний і легкодоступний лекторат, політики зрозуміли під час скандальновідомої епопеї мукачівських виборів. Саме тоді уперше заговорили про масовий підкуп циган. Траплялися випадки, коли ті, прямо на виборчих дільницях щиро цікавилися, де можна отримати гроші за голосування. Тепер запевняють цього нема.
Правильна передвиборна тактика у ромському таборі, може дати кандидату як мінімум півтори тисячі голосів. Для провінційного Мукачевого це суттєвий, майже вирішальний відсоток. Через це, раніше незаполітизовані роми, дедалі частіше опиняються у центрі політичних скандалів. Колись єдина згуртована спільнота мукачівських циган, нині розкололася на два табори. У кожному – свій барон і, як кажуть, свій статут. Та проблем від цього не поменшало. Вибори, так само як і життя у таборі і далі залишаються надто складними для ромів.
Нині, з 50 тисяч закарпатських ромів, всього 5% дорослих мають роботу, кілька тисяч дітей навчаються у школах і лише 20 здобувають спеціальну або вищу освіту. Тому для багатьох із них вибори і дійсно чи не єдиний шанс стати повноправними громадянами України і відчути себе комусь таки потрібними. У краще майбутнє вони не перестають вірити.
ТСН, 1+1
26 березня 2006р.
Теги: