До початку Другої світової війни кожен п’ятий мешканець цього села був євреєм. Тому представляючи історію Колочави, організатори музею не могли залишити осторонь таку велику громаду села.
Будинок бужні складається з кімнати для молитви та кімнати, що здавалася приїзжим для відпочинку. Відвідувачі можуть побачити медаль праведника, давні молитовники, чехол для Тори (книги закону, найголовнішої з трьох частин єврейської "Книги книг"), дерев’яні різьблені стільці із зіркою Давида, величезний у людський зріст семисвічник-менору; із фотографій та представлених документів довідатися про побут та звичаї місцевих євреїв.
Найцікавішою для всіх гостей, звичайно, стала "Корчма у Вольфа". Назвали експозицію так в честь найбагатшої єврейської родини села.
Під веселі звуки народного ансамблю гостинний корчмар, якого грав місцевий житель Іван Макар, пригощав всіх охочих пивом, горілкою та коньяком.
Не забули і про традиційну закуску – бринзу (овечий сир), хліб, сало і цибулю. Непитущі могли скуштувати домашнього молока, яке наливали вродливі дівчата в автентичних колочавських народних костюмах.
Для тих, хто більше хотів дізнатися про бринзу, провели майстер-клас з її приготування. До речі, на горі Стримба, що знаходиться біля села, розташована школа вівчарів, де навчають цьому цікавому ремеслу. Відмінники навчання отримують відповідні дипломи.
Невід’ємним атрибутом вівчарів є славнозвісна трембіта, яку тут можна не тільки потримати в руках, а й пограти на ній.
Загалом в сканзені знаходиться 5 тисяч експонатів у 10 діючих будинках-експозиціях. Серед них хата бідняка, ткача, боднаря, кушніра, жандармська станція, церковно-приходська школа, колиба, діюча кузня. Напівготовими є хата лісоруба, вівчаря, шевця. Як повідомила представник туристичної фірми "Ажіо-тур" Марія Шетеля, в недалекій перспективі відкриття млина, дерев’яної церкви, "мочил" (місце на річці, де вимочують льон). Наступного року планують відкрити в селі вже сьомий по рахунку музей – "Лінія Арпада". Всі ці роботи проводяться з ініціативи та за сприяння уродженця Колочави, народного депутата України Станіслава Аржевітіна.