Українка навчилась бачити краєвиди Будапешту очима угорців

- У мене тоді вже був "чемоданний" настрій. Я тільки й чекала підтвердження з консульства про відкриття візи, - пригадує Ірина. - Але в той день, коли я мала виїжджати, Угорщина вступила в Шенген-зону і змінила правила перетину кордону. Думаю, що консульство не хотіло "морочитись" із туристами, тому я отримала відмову. Для мене це був неприємний шок.

Цього разу тернополянка не готувалася так ретельно до подорожі, як минулого разу. Про відсутність на роботі вона попередила лише після того, як отримала підтвердження з консульства про відкриття візи. Наступного дня Ірина вирушила у мандри.

Хати нагадали українські

Про те, які жахливі дороги в нас, а які автобани в них, говорять всі, хто перетинає кордон і потрапляє до країн Євросоюзу. Угорщина не виняток.

- Коли ми пройшли митний контроль у Чопі та в'їхали до Угорщини, всі миттю це відчули. Наш автобус не їхав, а наче плив дорогою, - сміється співрозмовниця.

Мандрівники одразу відчули, що на дорозі там більший порядок і певний етикет між водіями: всі свято дотримуються правил руху.

- Водії ставляться одне до одного дуже толерантно, - веде далі жінка. - Ніхто нікого "не підрізає", як часто буває на дорогах у нас.

Тернополянка зауважила велику кількість жінок за кермом, а також те, що авто там значно скромніші від тих, якими їздять у Тернополі.

- Мені розповіли, що навіть їхній прем'єр-міністр їздить "Шкодою-Октавією", - зауважує жінка.

Кілька разів туристична група з'їжджала з автобану і зупинялася на так званих відпочинкових зонах. Але навіть там їх чекав "легкий" шок. Дивувала чистота та облаштованість цих місць.

- Ні поламаних та обписаних лавочок, ні мух, які роєм літають над сміттям, там немає, - продовжує розповідь Ірина. - Більше того, довкола дерев'яних лавочок і столиків росте "море" кущів акацій, які пахнуть просто дивовижно!

Туалети у відпочинкових зонах були зі всіма необхідними засобами гігієни. Там стоять навіть спеціальні туалети для інвалідів.

- Всюди - на дорогах чи в магазині, відчувається особлива турбота про людей з обмеженими можливостями: не тільки пандуси і стоянки, але й світлофори для незрячих, туалети, - розповідає жінка.

Коли туристи проїжджали повз угорські села, дивувалися, що хати схожі на українські. Деякі були чистенькі-гарненькі, а деякі - занедбані. Однак ніде вздовж доріг туристам не траплялися табуни корів чи гусей і качок. Натомість на полях - великі вітряки, які виглядають велично та романтично.

На полицях - російські матрьошки

Європейські туристи вважають Будапешт містом неідеальної чистоти. Австрія та Чехія за цим "пунктиком" порядком вище. У місті неможливо побачити бомжів і бродячих собак. Однак, як зізнаються самі угорці, у Будапешті багато курців. Попри високі штрафи і заборону курити у громадських місцях, любителів подиміти є чимало.

Угорці, відзначила Ірина Марцінковська, дуже креативні. Вони люблять авторське кіно, а тому у Будапешті безліч маленьких кінотеатрів.

- Думаю, що криза не вплинула на їхні уподобання і пристрасть до кіно, адже вдовж доріг ми бачили вивіски із рекламою фільмів і численних мистецьких фестивалів.

Тернополянка зауважила, що багато що в Угорщині розраховано суто на туристів. Крамнички з досить високими цінами, ресторанчики з різноманітними "національними" кухнями світу у торгових центрах. Є навіть ціле містечко, в якому ніхто не живе. Торгівля там вирує лише вдень, вночі ж воно спить. Інколи бажання "догодити" туристам доходить до смішного.

- Я довго сміялася, коли побачила серед традиційних сувенірів на полицях магазину російських матрьошок. Також здивувалася, коли в торговому центрі "надибала" білоруський кришталь, - розповідає Ірина.

Марципановий собака для сина

Везти подарунки з Угорщини недешево, відзначила тернополянка. Зазвичай там купують токайські вина, магніти з видом на Парламент, марципанові солодощі-іграшки.

- Дегустувати вина нас повезли у селище Егер. Незважаючи на гарні обгортки пляшок і дешевизну вина (1,5 л вина коштує 500 форинтів - близько 17 грн), я нічого не купила, - зізналася Ірина. - Я розбалувана токайським вином, тому жодне з "егерських" мені не засмакувало.

Синові Валентинові тернополянка привезла марципанового песика. У музеї марципанів і кондитерській туристам показують безліч диковинок, виготовлених із марципанів (перетертий мигдаль із цукром): карету, парламент, корону першого угорського короля Матіяша, марципановий триповерховий торт, столи та стільці з мереживом, слоники, коники. Більшість туристів купують ці марципани як сувеніри, а не як кулінарні смаколики.

- Звичайно, люди сидять та їдять ці марципанові дива, однак сину я їх купила винятково як сувенір, бо в них багато емульгаторів і барвників, - каже жінка.

"Родзинками" Будапешта, з якими обов'язково знайомлять всіх туристів, є цитадель, Парламент і рибацький бастіон. Ці архітектурні пам'ятки неймовірної краси є гордістю угорців, яку вони бережуть і цінують. Однак тернополянка Ірина найбільше милувалася неймовірними краєвидами, які їй показував друг-угорець Ференц.

- Краса всюди - чи ти дивишся на Дунай, коли проходиш набережною, чи стоїш на балконі багатоповерхівки. Угорці цінують саме цю щоденну красу, яка ніколи не повторюється. Здається, я також навчилася у них милуватися не тільки архітектурою, а й краєвидами, - зізнається Ірина.

Угорці вміють відпочивати, а тому цілими сім'ями виїжджають у вихідні до озера Балатон. Люблять довго сидіти в літніх кафе і милуватися пейзажем.

- Дерев там небагато, однак всюди вазони з декоративними квітами, вазочки на кожному столику, - пригадує жінка. - До речі, порції в кафе - великі. Думаю, що це один із проявів їхньої гостинності.

Врешті атмосферу задоволення та радості створюють самі угорці, які постійно посміхаються.

Теги: Угорщина, туризм, Тернопіль, мандрівка, Шенген, консульство, Чоп

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати