В Україні цю ягоду ще називають лохиною, вона належить до роду чорничних і налічує понад сто видів. Найвідомішими є лохина болотна та лохина американська, або ж щиткова. Вона охоплює всі північні райони півкулі, за винятком дуже жарких і сухих районів Азії. Зростає лохина звичайна на вологих, заболочених грунтах, а окремі її види й на сухих кам'янистих схилах високо в горах.
У природних умовах нашої країни є тільки один її вид, і вона росте на болотах та лісах Полісся та у Карпатах, її використовують у їжу та як лікарську рослину. Лохина стійка до шкідників та хвороб, рано вступає у плодоношення, довговічна. Росте ця світлолюбна і вологолюбна ягода на неродючих кислих грунтах, мало придатних для сільського господарства. А ось буяхи високі, про котрі піде мова, походять із Північної Америки, добре почуваються й на сухих грунтах і до того ж дають значно вищий врожай. Ця рослина з'явилася у нас порівняно недавно, але інтерес до неї дедалі зростає. Вона добре зарекомендувала себе у Прибалтиці, Білорусі та Росії. Щодо своєї цінності, то в лохині є 8,5 - 9,4% цукрів, 0,54 - 0,78 органічних кислот,
до 60 мг% аскорбінової кислоти, вітаміни груп А, В, РР, вона містить фосфор, калій, магній, натрій, кальцій, кремній, алюміній, залізо, марганець, мідь, йод та чимало мінеральних елементів. Лікує багато хвороб, серед яких і цукровий діабет. З ягід готують варення, джеми, соки, вино, пастилу, пюре, компот, кисіль, начинку для кондитерських виробів. Лохина висока - листопадовий кущ заввишки 1,5 - 2,5 метра, відзначається швидким ростом. Плоди крупні, солодкі, з дуже приємним смаком, який значно перевершує його дику родичку — чорницю. Збір урожаю проводять 3-5 разів. Стиглі великі плоди не опадають протягом 12 днів, що зручно для збирання врожаю. З одного куща за сезон можна зібрати від 2,5 до 5 кілограмів ягід.
— Дивно, що селяни та фермери досі не вельми цікавляться цією справжньою диво-ягодою, — каже кандидат біологічних наук Євген Васюк. - Адже в часи нинішньої економічної кризи можна б ефективно використати залежані та закинуті землі, особливо в гірських районах, і мати з культивування рослини неабиякий зиск, адже такі корисні і вельми смачні плоди дуже цінуються у всьому світі. На буяхи є шалений попит завжди і повсюдно, отож у найближчі 5-10 років перевиробництво цій рослині не загрожує. Навпаки,культивування її виявиться рентабельним. Розмножується вона насінням, вегетативним способом та щепленням. Справді, цих кущів наразі ви не побачите на наших базарах, але в Мукачеві вже є один любитель — Матвій Федурця, на присадибній ділянці якого зростають два кущі цієї диво-ягоди. її минулої осені привіз із Британських островів племінник пана Матвія, студент сільгоспакадемії, котрий проходив практику на Туманному Альбіоні. Ветеран сільгоспвиробництва Матвій Юрійович, до речі, готовий до співпраці з місцевими фермерами, котрі, безумовно,
зацікавляться цією рослиною і хотіли б її вирощувати.
Евгнеий 2009-08-20 / 15:08:00
Где приобрести рассаду этой ягоды?
Заранее блогодарен.