"Земельні" пригоди закарпатця, який вирішив побудувати лікувально-оздоровчий центр

Виходець із Ужгорода Валентин вирішив побудувати в Ужгородському районі лікувально-розважальний центр. При цьому подумав і про місцеву сільську громаду, яка від нього мала отримати новобудови: бібліотеку, лікарню, церкву та якісні дороги. Однозначно, жителі зраділи перспективі, адже не кожен інвестор так щедро дбає про тутешніх, що, крім робочих місць, люди дістають об’єкти загального користування, як комунальне надбання. В країнах, які ставимо за приклад, це цілком цивілізований підхід до організації власної справи в партнерстві з місцевими жителями. Ужгородський бізнесмен знав це, як ніхто. Не гаючи часу, придбав земельну ділянку, розпочав роботу над втіленням задуманого. Здавалося б, усе гладко і вже майже… Проте в наших сучасних умовах відбутись прогнозованому це так само, як виграти в лотерею: один випадок на мільйон. Отут інвестор і "попав", видно не той білет купив, хоч комбінація доволі нехитра. Хто б міг подумати, що земля, яку бізнесмен набув законним шляхом, стане предметом інтриг та інструментом наживи з боку інших псевдовласників.

Колись ділянка належала ужгородцю Роману. У 2006 році її викупив громадянин Угорщини Микола Вокотей через свого знайомого закарпатця Олександра, зробивши йому довіреність на здійснення таких операцій. Проте, тут пана Миколу чекав неприємний сюрприз: він, як громадянин іншої держави, не може набути у власність ділянку сільськогосподарського призначення з будиночком, тим більше змінювати її призначення. За фаховою консультацією пан Вокотей звертається до ужгородського нотаріуса Ігоря, який, ознайомившись із суттю справи, сказав, що в разі відчуження будиночка на його користь, Вокотею доведеться сплатити державі податок 30% вартості об’єкта. А щодо самої ділянки, то він має право тільки на її оренду, при цьому щорічно сплачуючи 10% від ринкової ціни. Всі пункти пан Микола, керуючись чинним законодавством, вимушений оформляти у відповідних державних органах, що теж виливається в немалі гроші.

Дізнавшись про відсутність правових щілин, пан Вокотей просить нотаріуса підготувати довіреність на все того ж пана Олександра про розірвання договору купівлі-продажу, яку у лютому 2008-го власноруч підписує в присутності свідків і від’їжджає до Канади. Про це пише в своїй заяві на ім’я керівництва Генпрокуратури та СБУ нотаріус Ігор, який пізніше був звинувачений Вокотеєм у фальсифікації документів.

14 березня на основі довіреності пан Олександр розриває договір купівлі-продажу. Відповідно, ділянка повертається попередньому власнику, який її успішно продає вдруге, вже згаданому на початку матеріалу інвестору, а пан Микола отримує назад свої гроші. І ніби на цьому історія, принаймні з громадянином Угорщини, мала б дістати логічне завершення. Проте виявляється, що логіка сьогодні – не єдиний правильний принцип розвитку подій…

3 липня 2008-го в Ужгородський міськвідділ міліції надходить заява від пана Вокотея, в якій він скаржиться на те, що невідомі йому особи сфальсифікували його підписи на довіреності про розірвання договору купівлі-продажу (простіше кажучи, ніякі повноваження пану Олександру він не давав); та на документі про відкриття банківського рахунку (куди найдійшли повернені гроші з купівлі ділянки).

Того ж дня була порушена кримінальна справа за фактом підробки документів за ознаками злочину, що передбачено Статтею 358, ч.1 КК України. Це при тому, що крім заяви, ніяких об’єктивних ознак злочину не було. Більше того, перш ніж відкривати криміналку, слідчий мав би дістати пояснення осіб звинувачення та витребувати документи, які, на думку заявника, містили ознаки злочину. Останні були отримані, але 16 липня, на тринадцятий день після відкриття справи.

Що робила в цей час прокуратура, – залишається загадкою. Адже саме в її компетенції – нагляд за дотриманням законів органами, які проводять дізнання і досудове слідство. А значить, у випадку їх порушення прокурор був забов’язаний негайно вжити передбачених законом заходів для усунення предмету порушень та перевірити об’єктивні підстави законності відкриття кримінальної справи. Натомість, справа пішла на почеркознавчу експертизу.

Її було проведено в науково-дослідницькому експертно-кримінальному центрі при УМВС у Закарпатській області. У висновку експертизи говориться: підпис від імені Вокотея М. виконаний громадянином Вокотеєм Миколою.

Відповідно, 1 серпня 2008 року відділ дізнавачів Ужгородського МВ виносить постанову про закриття кримінальної справи "за відсутністю ознак злочину", що чітко регламентує ст. 6 КПКУ. Це означає, що договір було розірвано легітимно, земельна ділянка й далі належить Валентину, а пан Вокотей тепер мусить відповідати перед законом за дачу завідомо неправдивої інформації.

Одначе, світ побачила нова заява від пана Миколи, в якій він звертається до прокуратури, що, мовляв, не довіряє проведеній експертизі, а тому просить провести її повторно. Але на базі вже іншого експертного центру. Прокуратура досить скептично поставилась до цієї заяви, та подейкують, що один високопосадовець з Ужгородської райради (він же, за словами звинувачених у фальсифікації, є родичем пана Вокотея), "просунув" це питання і 18 серпня того ж року закриття кримінальної справи було скасовано прокурором Ужгорода. В своєму рішенні, він без чіткої мотивації, реанімує її, при цьому ігноруючи обов’язкові та абсолютно логічні кроки, а саме: перевірку правомірності та компетентності дій експертів і дізнавача. Адже, для відновлення справи мають бути вагомі підстави, інакше постає питання про законність її порушення.

Знову матеріали потрапляють до Ужгородської міліції, і знову експертиза в НДЕКЦ, але цього разу, при ГУМВС Львівської області. І вкотре перемагає здоровий глузд, де львівські експерти роблять ті ж висновки: довіреність дійсна, і підписував її особисто пан Вокотей. Виходячи з цього заключення, 20 жовтня міліція знову закриває кримінальну справу.

У цей час, пан Валентин, будучи ситим по горло місцевим "принципом ділових відносин" та залишивши мрії про будівництво оздоровчо-розважального центру, продає земельну ділянку пану Володимиру. Не встиг останній звикнути до думки, що має землю у власності, як з’являється неприємний сюрприз: листопадовий позов колишньої дружини першовласника, ужгородця Романа, з вимогою розірвати будь-які договори з новими набувачами, або на продаж землі не було її особистої згоди. При цьому жінка навіть не зважає, що на момент продажу з паном Романом вона вже рік не перебувала в шлюбі, а, отже, ніякого відношення до договору не має. Правда, пізніше осмислила всі "за" і "проти" – позов відізвала. На диво, в грудні 2008 з’являється новий документ, автором якого є також дружина, проте цього разу нашого доброго знайомого, пана Вокотея, що проживає в Канаді. В заяві йдеться, що на момент розірвання договору про купівлю-продаж вона перебувала в шлюбі з Миколою Вокотеєм, про що свідчить документ, виданий у Канаді. Проте, це твердження прямо суперечить документу за 9 червня 2006 року, який свого часу підписував пан Вокотей, засвідчивши його в нотаріуса. В ньому Вокотей Микола сповіщав, що в шлюбі та у фактичних шлюбних відносинах не перебуває, а нерухоме майно набуває за власні кошти.

Тепер цікаве неспівпадіння, якому є три логічні пояснення: перше – між березнем і червнем подружжя розлучилося; другий – взагалі не перебувало в шлюбі; третій – пан Вокотей подав документ із завідомо хибними даними, за що його можна притягнути до відповідальності, адже мова йде про факт, який суттєво впливає на справу, і його приховування – обман довіреної особи та нотаріуса, як представника держави. Останній варіант підходить жінці, але навряд чи влаштовує пана Вокотея, а в двох перших – пані нічого не світить, адже ніяких прав на ділянку вона не може мати, тому позов мав бути відхиленим. Однак Ужгородський міськрайонний суд 9 січня 2009 року бере його до розгляду.

12 лютого той же міськрайонний суд скасовує рішення про закриття кримінальної справи щодо підписів Вокотея на основі заяви останнього про недовіру двом попереднім почеркознавчим експертизам. Схоже, пан Вокотей готовий вічно переводити папір на заяви про недовіру, поки результат його не влаштує. Його мотивація більш ніж зрозуміла, адже у випадку визнання фальсифікації підпису йому вдасться знову набути землю у власність.

Закарпатська обласна прокуратура винесла протест щодо такого рішення суду, після чого Мікола Вокотей звертається до Закарпатського апеляційного суду, де справі надають чергове дихання.
Аргументом для відновлення кримінального дослідження є не надані експертам оригінали нотаріальних реєстрів, хоч, згідно ст. 8-1 Закону України "Про нотаріат", вилучення реєстрів нотаріальних дій та документів, що передані нотаріусу на зберігання не допускається. Журнал реєстрів потрібен для почеркознавчої експертизи у Харкові. Чим зумовлений такий географічний галоп, питання риторичне і, мабуть, "попередньо узгоджене". Тому дізнавач Ужгородського міськуправління ГУМВС у Закарпатській області звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з поданням про проведення виїмки журналу реєстрів. І що безпрецедентно, суддя виносить унікальну постанову про дозвіл на її проведення.

Прямо скажемо, що така постанова показує перевищення повноважень судді, адже мова йде про вчинення неправомірних дій усупереч установленому порядку, в даному випадку Закону України "Про нотаріат". Мало того, тепер виходить, що нотаріус Ігор повинен іти проти закону і надати дізнавачеві документ, який містить конфіденційну інформацію про всіх клієнтів, та ще й без їх письмової згоди. Чи не занадто зухвало? На це варто звернути увагу прокуратурі, Верховному суду та СБУ. Адже їм під силу зупинити дію нечуваної постанови.

А тепер найцікавіше: виявляється, що на перших етапах розслідування справи дізнавач на експертизу подав копії журналу діловодства нотаріуса без формального відзначення в протоколі виїмки. Звичайно, таке порушення треба класифікувати як дисциплінарне порушення дізнавача, але таке не писане для наших судів. Адже що суд першої інстанції, що перевіряючий (апеляційний) не беруть до уваги очевидних доказів (результати двох почеркознавчих експертиз та пояснення відповідаючих сторін) для закриття кримінальної справи, а апелюють до порушення процедури отримання доказу. Проте, якщо вдуматись, невже нотаріальні реєстри мають таке визначальне відношення до суті справи? Адже предмет дослідження – підроблені довіреності й підписи на них! Очевидно, питання більше в особистих принципах, про які Феміді нічого не відомо…

Пропоную підсумувати, виокремити основні нюанси питання. Тут прошу пильно відслідковувати та аналізувати. Отже, Микола Вокотей: відкриття кримінальної справи та її постійне поновлення, не зважаючи на те, що заява особи (в нашому випадку Вокотея), яку він подав до міліції, не є підставою, тим більше, що пан Микола фінансово зацікавлений персонаж, а без очевидних фактів кримінальну справу не відкривають; дві почеркознавчі експертизи, що довели ідентичність підписів (на Закарпатті та у Львівській області), на черзі, можливо, Харків; досі ніхто з компетентних органів не підняв питання відповідальності пана Вокотея перед законом за наклепницькі та поки нічим не підтверджені заяви, адже при написанні заяви в міліцію він мав підписати документ про кримінальну відповідальність за подачу неправдивої інформації; абсолютно безпідставна заява колишньої дружини Романа та сумнівне звернення до суду колишньої дружини пана Вокотея; Ужгородський міськрайонний суд, який задовольняючи позови пана Миколи, створює прецедент для переходу права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення іноземному громадянину, всупереч вимогам Земельного кодексу України в контексті існуючого мораторію на продаж; і насамкінець, втрачена перспектива влиття фінансового капіталу, спрямованого на розвиток інфраструктури Ужгородського району та місцевої громади.

Залишається поставити питання Генпрокуратурі, МВС України, Верховному Суду України та СБУ: доки буде існувати вакханалія, коли громадянин іншої держави під місцевим "дахом" чинитиме рейдерство та шахрайство, а представник місцевої влади, користуючись службовим становищем, буде покривати кримінальні схеми та тиснутиме на представників компетентних органів?

Федір ЗАБОЛОТНИЙ
25 травня 2009р.

Теги: Ужгородський район, інвестор, прокуратура, суд, СБУ, земля

Коментарі

piznajko 2009-05-25 / 15:09:00
Ця історія вже друкувалась у ЗМІ! Мова йде про Бокотея Міклоша, рідного брата жінки М. Феденця. голови Ужгородької районної ради. Він його і пропихає у всіх судах

НОВИНИ: Соціо

11:22
Запис мого діда і сепаратне святкування Паски
11:11
/ 1
У Ракоші Вишківської громади попрощалися з полеглим Героєм Святославом Корнійчуком
20:19
/ 4
В Ужгороді на об'їзній депутати-"слуги" планують "роздерибанити" понад 1 га землі із заниженням вартості в 10 разів
21:59
/ 20
На Закарпатті було зроблено спробу дестабілізації шляхом перекриття доріг "через мобілізацію". Поліція звільнила проїзд
18:44
/ 36
Головою Ужгородського міськрайонного суду переобрано Віктора Данка
18:38
На війні поліг Віталій Петах зі Страбичова Мукачівської громади
02:00
/ 29
Комбат Руслан Каганець: "Без людей виграти цю війну неможливо. Ми не зробимо мільйон роботів із штучним інтелектом, які за нас воюватимуть"
00:32
/ 1
Відсьогодні на Закарпатті розпочалася нерестова заборона
21:48
Біля Солотвинського солерудника виявлено смітники, пластикові пляшки в карстових проваллях і забруднення потоку Глод
16:44
/ 3
В Ужгороді пойдуть чемпіонат України з велоспорту-МТБ та чемпіонат області
11:26
/ 4
На війні з росією поліг Ігор Сакало з Горінчова Хустського району
10:53
У лютому споживчі ціни на Закарпатті в цілому не зросли – статистика
11:15
"Щасливі діти" запускають новий цикл відновлювальних ретритів для мам із дітьми "Сила Карпат"
10:56
/ 6
В Усть-Чорній на Тячівщині попрощалися з полеглим Героєм Октавіаном Коненком
22:53
/ 3
У понеділок в Сваляві проведуть в останню дорогу полеглого 21-річного Героя Василя Томащука
22:20
/ 2
У Великій Копані попрощалися з Віталієм Чонкою, що загинув на Запоріжжі ще торік у червні
15:31
У лютому в порівнянні з торішнім груднем ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,4%
14:57
Торік на Закарпатті прийняли в експлуатацію житла на 17,8% більше, ніж у 2022-му
14:10
/ 1
Кабмін перерозподілив освітню субвенцію на 2024 рік: місцеві бюджети Закарпаття втратили 2,4 млн грн
23:00
/ 3
На війні поліг ровесник Конституції України Василь Цьока з Крайникова Хустської громади
18:40
/ 1
Загинув Герой з Вишківської громади Святослав Корнійчук
11:17
/ 1
У Берегові діти принесли додому з річки стару протитанкову міну
10:45
В Ужгороді попрощалися з полеглим Героєм Михайлом Козаком
10:35
/ 3
Сьогодні, в четвер, у Буштині попрощаються з Героєм Іваном Рущаком
11:29
/ 7
Державний "Ощадбанк" долучиться до приватного нищення унікального високогір'я Карпат вітряками
» Всі новини