Гори не прощають помилок. У цьому переконався на власному досвіді 44-річний турист з Австрії, який просто дивом цієї зими не загинув під сніговою лавиною. І це диво - "мобільний телефон". Гірськолижник встиг відправити зі стільникового прохання про допомогу, і рятувальники прибули вчасно.
Випадків, коли лише завдяки мобільному зв'язку туристам вдавалося вижити, трапляються часто. Інформагентства повідомляють про них регулярно. Для людей, які у сніг і весняну негоду на плечах несуть у гори стільникове обладнання, щоб телефон міг вловлювати сигнал навіть у найглухішій місцині, кожне таке повідомлення - привід для радості. Значить, їхня робота справді потрібна людям...
У Романа Мелешана завжди напоготові гірські черевики й рюкзак. Він знає, якою непередбачуваною буває погода, наскільки підступні — сутінки в горах. Уміє користуватися страхувальним тросом і знає, як це — пробиратися по пояс у снігу. Ні, він - не любитель екстремальних видів спорту.Хоча у гори піднімається регулярно. Роман - інженер базових станцій мобільного зв'язку МТС, розташованих на Закарпатті.
— Ясна річ, що обладнання працює в екстремальних умовах — у горах, тому і швидше зношується, — пояснює Роман. — Буває, потрібно полагодити чи перелаштувати базову станцію. Отож у гори, до наших майданчиків, доводиться підніматися постійно.
Автомобіль навіть літніми карпатськими стежками проходить далеко не завжди. Що вже казати про зиму. Так що частенько інженерам мобільного зв'язку доводиться залишати автівку й діставатися до базових станцій...
...ПІШКИ
— Одна з наших станцій знаходиться в районі хребта Яворник (його висота — понад тисячу метрів), — розповідає Роман.
- Якось взимку через негоду в роботі обладнання стався збій. Проїхати у цей час по снігових заметах неможливо. І ми з колегою діставалися пішки. Йшли три з половиною години. Вітер був такої сили, що 200-грамовий металевий карабін від "страхування" повітряний потік тримав практично паралельно до землі.
...НА КОНЯХ
У Карпатах можна насолодитися унікальним видовищем: старий візок, завантажений суперсучасним обладнанням. Як з'ясувалося, коні бувають часом незамінними і в XXI сторіччі: вони проходять там, де проїде не кожна автівка.
— Домовляємося з кимось з місцевих, завантажуємо візок, а самі пішки, — продовжує Роман. - А нещодавно наша службова машина (до речі, повнопривід-на "Шевроле-Нива") застрягла в горах під час паводка. І знову виручили коні.
...НА ГВИНТОКРИЛІ
Хоча, іноді стежки так заносить снігом, що дістатися по землі неможливо. Залишається один варіант — лиш'е повітрям...
— Якось на базовій станції сталася аварія, а стежки так замало, що пробитися було ризиковано. Довелося ви-
кликати вертоліт. На місце, куди ми пішки дістаємося за три з половиною години, долетіли за 15 хвилин! Правда, потім від галявини, на якій нас десантували, до станції останні сто метрів брели по поясу снігу...
Хоча труднощі Романа та його колег не лякають. Адже в будь-яку негоду їх зігріває людська вдячність.
— Йдемо в гори - мешканці сіл вітаються, розпитують, що трапилося. Виконавши роботу, повертаємось-дякують, адже для них доступний мобільний зв'язок украй важливий! — щиро посміхається Роман. - Коли розумієш, якою важливою є твоя робота, з'являються свіжі сили і хочеться зробити ще більше.
ДОВІДКА
На території Закарпатської області діє близько 300 базових майданчиків мобільного зв'язку. Приблизно 40 відсотків з них знаходиться в горах і забезпечує мобільним зв'язком села, курорти, туристів, гірськолижників... Найбільша висота, на яку діставалися інженери закарпатського відділення МТС, — 1300 метрів! Це базова станція в районі хребта Красна.
Свого часу інженерам довелося помізкувати, як забезпечити зв'язком курорт Синяк. Цей туристичний центр розташований у природній улоговині, і звичайна базова станція, встановлена тут, не могла б вловити сигнал. Зі складної ситуації інженери МТС вийшли, скориставшись "принципом сигнального дзеркала". Тобто базова станція стоїть на вершині однойменної гори, а вже звідти сигнал передається вниз — таке інженерне рішення на Закарпатті використовується лише на курорті Синяк.