Нещодавно до Юрія Йовді звернувся один з місцевих жителів. Чоловік запідозрив, що на його новобудову навідується хтось чужий -- звідти загадково зникли деякі речі. Було вирішено на цьому місці виставити засідку з числа працівників міліції. Однак скидалося на те, що підозри господаря -- надумані. Щоб не відривати співробітників від інших завдань, домовилися: господар сам у вечірній час наглядатиме за будівлею, а у випадку чогось підозрілого викличе стражів порядку. І вже наступного вечора Юрій Йовді отримав повідомлення: на вказаному об’єкті зауважили двоногого "крота". Невдовзі сам начальник відділення та його підлеглі дільничні міліціонери Євген Микулянич та Роман Гряділь прибули за потрібною адресою. Тут спільно з власником новобудови затримали невідомця, який на велосипеді перевозив два мішки зерна, щойно винесеного з будівлі. Хоча зустріч з міліціонерами була для нього несподіванкою, однак до свого вчинку він готувався, мабуть, заздалегідь. На своє виправдання затриманий висунув заплутану версію. Мовляв, працює в Тячеві, звідти його привезли ледь не насильно якісь невідомі люди, дали велосипед й наказали викрасти мішки із зерном та доставити їх в обумовлене місце в селищі. Мабуть, морочив би голову міліціонерам чоловік ще довго. Якби у справу не втрутилися оперативники карного розшуку Михайло Руснак та його тезка Апшай. Не виключалося, що невідомець і раніше займався темними "ділами". До того ж, неподалік новобудови, де його затримали, на сусідньому обійсті нещодавно викрали електрозварювальний апарат, "болгарку", набори слюсарних ключів та інший реманент. Збитки сягнули значної суми, а головне -- залишили чоловіка без роботи. Звичайно, затриманий відхрещувався від причетності до скоєння ще й цього злочину.
-- Знімай взуття! -- наказав Юрій Йовді.
З Михайлом Руснаком вдвох подалися на це обійстя. Там ще виднілися сліди, які злодій залишив після себе. Приставили черевик, і сумніви розвіялися. Наступного дня експерт-криміналіст тільки підтвердив, що сліди збігаються. Щоправда, затриманий і далі продовжував відпиратися. Але тут Юрію Йовді зателефонував сільський підприємець, поскаржившись, що десь зник один з його працівників. Пішов ніби по хліб і не повернувся. Невдовзі відбулася зустріч приватника та його робітника, якого доставили у супроводі міліціонерів. Тут усе і з’ясувалося...
43-річний житель одного із сіл Рахівщини разом зі своїм сином та ще одним земляком працювали в Солотвині на приватній пилорамі. Тут же, у вагончику й проживали. Роботи вдома катма, ось і приїхали сюди підзаробити. Та чи то Василя не вдовольняла зарплата, чи з іншої причини, однак спокусився на додатковий "заробіток". Якось, проходячи повз обійстя сільського майстра, звернув увагу, де той тримає інструмент. Під покровом ночі через підвальне приміщення проник у гараж і поцупив все приладдя та реманент. Довелося робити кілька ходок. Крадене надійно замаскував неподалік пилорами під тирсою. Потім "накинув оком" і на новобудову. Там виявив мішки із зерном. Непоганий корм для худоби – та ще й дармовий... Знову ж таки уночі з велосипедом подався туди. Мішки також опинилися у сховку. Наступного дня за заробітчанами повинна була приїхати машина, на якій все крадене Василь мав намір вивезти додому. Але, як кажуть, жадібність фраєра згубила... Злодій злакомився на ще кілька міхів із зерном. Сказавши синові, що їде по хліб, подався на чужу новобудову. Кримінальний "підзаробіток" закінчився для горянина досить сумно – за свої діяння йому доведеться відповідати перед законом. Крадене вилучили і повернули законним власникам.