Закарпаття: Як одягтися за 100 гривень

Коли ціни ростуть, а зарплати за ними не поспішають, люди починають економити на всьому. У тім числі й на одязі. Нинішня економічна ситуація в країні "сприяє" тому, що вже у найближчому майбутньому багато хто забуде про моду, стиль і, щоб зекономити, піде шукати одяг на так званий вторинний  ринок секонд-генду. До речі, продавці цьо­го одягу ображаються, коли їм кажуть, що вони продають виношене лахміття. Кажуть, що в них може бути більше фірмового одягу, ніж у престижних магазинах. Подивитися, що ж нам пропонують на ринку секонд-генд, вирушаємо в одну з торгових точок обласного центру.

ТОВАР НЕ НОВИЙ, АЛЕ Й НЕ ВЖИВАНИЙ

 Секонд-генд, як відомо, з англійської перекладається як "друга рука". Пошукова система "Google" в Інтернеті при введенні цього словосполучення (чи його варіантів написання) кирилицею, знаходить сайти з інформацією як про одяг, так і про те, хто ним торгує і з яких країн він постачається. Один сайт у переліку знайдених повідом­ляє (замітка від 6 листопада), що Кабмін заборонив увозити в Україну використані вироби, у тому числі й одяг. Разом із тим, спеціалізовані сайти наголошують, що секонд-генд – це не використаний і зношений одяг, а лише товар, що залежався в крамницях країн Західної Європи, не знайшов свого покупця, тож його списали. Відтак він опиняється в нас. Те саме стверджують і продавці цього краму в Ужгороді.

Заходимо до сектора секонд-генду одного з ужгородських базарів. Першими в очі впадають кошики, вщент набиті одягом, з написами – усе по 3, 5, 10, 15 і т. д. гривень. Деякі покупці активно перебирають одяг у корзинах, щоб серед ганчір’я знайти собі потрібну річ. Підходимо до намету, де продається військовий камуфляжний одяг. Підприємець Во­лодимир пропонує курточку для турпоходів за 50 гривень. Каже, що в туристичних магазинах така щонайменше втричі дорожча. Ця ж – натовська, оригінальна. За словами торгівця, раніше продавав такі куртки за 80 гривень, оскільки мав певні фінансові проблеми. Тепер же, коли у нього все стабілізувалося, скинув ціну.

Продавець Марина розповідає, що одяг привозять до обласного центру головно з Угорщини. Кожен підприємець має свої шляхи постачання товару. Усі вони – так звана "комерційна таємниця". Воно й не дивно – адже, як поінформували нас експерти, що воліли не називатися, чи не 60 % одягу секонд-генд привозиться до Закарпаття як контрабанда. Є й частка одягу, що ввозиться до України як безплатна гуманітарна до­помога, проте потім "якось" опиняється на лотках базарів.

Продавчиня Мари­на запропонувала купити джинси або штани за... три гривні. Речі, хоч і не виглядають на око геть новенькими, але досить таки привабливі. Видно, що товар неношений. Марина твердить, що за 100 гривень там, де вона продає, можна одягнутися з ніг до голови. І знову наполягає, щоб я придбав у неї джинси. Коли почула відповідь, що вони мені не підходять, обурюється: "Так це за 3 гривні, а ти ще тут вибираєш. Віддаси комусь, якщо тобі не підходять".

Пройшовши іншими торговими точками, переконався, що дешеві речі, коли припече, тут таки можна знайти. Хоч, не виключено, що, як збільшиться кількість покупців, ціни й на ринку секонд-генд  поповзуть догори.

САНІТАРНИЙ СТАН ОДЯГУ НЕ ЗАВЖДИ ІДЕАЛЬНИЙ

 Якщо твердження, що серед користованого при бажанні можна знайти дешевий і практичний одяг є слушним, то стосовно його санітарного стану не все  однозначно. Так, головний державний санітарний лікар Ужгорода Василь Петричко купувати речей секонд-генд не рекомендує.

"Такий одяг, згідно з санітарним законодавством, дозволено ввозити на територію України, – каже В. Петричко. – Але при умові його дезінфекційної обробки поза нашою країною. Це має підтверджувати відповідний документ". За його словами, працівники санітарно-карантинних пунктів на митницях перевіряють у вантажних терміналах лише документацію на об’єкти перевезення відносно їх санітарного стану, проте не їх самих. Якщо з документами не все гаразд, вантаж на територію країни не пропускається. До речі, без сертифіката про дезінфекційну обробку до України працівники санітарно-карантинних пунктів не пропускали навіть вантажівки із гуманітарним одягом під час липневого паводку минулого року. Огляд одягу секонд-генд у пасажирських терміналах санітарними працівниками, між тим, не проводиться взагалі.

На ринках Закарпаття санітарний стан цих речей теж ніхто не контролює. Згідно із законодавством, покупець, щоб переконатися в якості одягу, має вимагати від продавця відповідні сертифікати. Якщо той відмовляє, право покупця – поскаржитися до управління захисту прав споживачів.

Головний державний санітарний лікар Ужгорода наполегливо радить після купівлі речей секонд-генд, перш ніж одягнутися, щонайменше ретельно їх випрати. Ще краще – обробити спеціальними дезінфекційними засобами. В іншому разі ризикуєте заразитися вошами або кліщами. Ймовірність занесення якоїсь інфекції є малою, оскільки, як правило, збудники на одязі довго не живуть. На щастя, жодного випадку зараження перерахованими вище паразитами санітарні лікарі за останній час не зафіксували.

Теги: ціни, секунд хенд, одяг, взуття, Ужгород, базар

0 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати