Історики вже сходяться на тому, що Карпатська Україна стала ключовим моментом закарпатської історії ХХ століття. Саме нею природно завершився чехословацький міжвоєнний період з парламентською демократією та поступовим національним самоусвідомленням місцевих українців.
Саме з Карпатської України розпочався і відлік нового державного статусу Закарпаття – від "нічийної землі" в центрі Європи, за який боролися то Угорщина, то Чехословаччина, до логічного возз’єднання з рештою українських земель. Карпатська Україна вже самою своєю появою змусила Сталіна долучити до своїх загарбницьких планів і цей бунтівливий шматок далекої карпатської землиці, аби не мати в майбутньому головний біль через вкотре постале українське питання.
Ясна річ, що такі визначні події мали би отримати належне відтворення і в мистецтві. Але досі наші письменники, композитори чи художники не вельми квапилися відтворити цей переломний момент в історії свого краю. Можливо, через десятиліття шельмування та фальсифікацій. Лише зараз можемо більш-менш приблизно уявити картину тих подій. Певні спроби зробили закарпатські прозаїки Юрій Мейгеш та Іван Долгош у романах "Срібна Земля" та "Заплакала Тиса кров’ю". Та, на жаль, ці твори так і не стали широко прочитаними. (Останній навіть не побачив світ окремою книжкою).
Тому будь-який твір на цю тему відразу привертає до себе увагу, особливо напередодні 70-річного ювілею, який вперше відзначався на державному рівні. І мусимо з приємністю зазначити, що нарешті з’явилася книжка, яка поставила великі історичні події Карпатської України на належний їм художній рівень.
Нещодавно видавництво "Карпати" презентувало книжку доктора історичних наук Сергія Федаки "Карпатський кросворд". І, напевно, автором цієї книжки мав стати саме цей професор-енциклопедист, який, до того ж, є самобутнім прозаїком, поетом та публіцистом. Саме поєднання історичного мислення, широкого фактажу та художнього бачення зробило художньо-документальну повість вибуховою за своєю енергетикою та інтригою.
Кажу про себе: не заспокоївся доти, поки не перегорнув останньої -- 220-ї сторінки. Була четверта година ранку, але від прочитаного настільки був заведений, що заснути так і не зміг. В голові знову і знову переплітався карпатський ребус: Гітлер і Горті, Мусоліні і Сталін, Бенеш і Тісо, Волошин і його урядовці. І, ясна річ, десятки і сотні реальних маленьких героїв, які вірили у свою Карпатську Україну і віддавали за неї життя.
Сергій Федака написав книжку в дуже рідкісному для української літератури жанрі: політичної хроніки. Читаючи "Карпатський кросворд", наше ширяєш по Центральній Європі – з Ужгорода до Праги, з Берліна до Будапешта, з Варшави до Риму, з Москви до Відня, зі Львова до Хуста. Ось вона перед тобою – розгадка цієї неймовірно складної інтелектуальної головоломки, в конструюванні якої брали участь найсильніші політичні фігури тодішньої Європи.
Сергій Федака подає події ледь не стенографічним стилем, але наводить їх стільки і на стількох різних рівнях, що крок за кроком ти таки добираєшся до істини, котру надійну ховали півстоліття за бетонним муром різних смертельно ворожих ідеологій. І пізнавши цю гірку правду, проймаєшся щемом і гордістю за те, що в цій брудній грі найчистішими виявилися найслабші. Бо вони таки пішли захищати рідну землю від окупантів, тим самим зберігаючи чесне ім’я свого народу в історії.
Сам Сергій Федака вказує на схожу манеру письма в Юліана Сємьонова, автора десятка історико-політичних романів. (Завдяки екранізації його "Сімнадцять митєвостей весни" навіть радянські куховарки знали весь штаб Гітлера). У професора Сергія Федаки, ясна річ, більше уваги звернено на історизм, як на художність. Але повість від цього не програє, бо дуже правильно вибрана тональність і темп оповіді. Читається вона не згірш за найзакрученіший детектив.
Композиція книжки у вигляді хроніки робить її дуже зручною для майбутнього доповнення. Адже чи не щороку відкриваються нові матеріали та документи, які проливають світло на маловідомі нюанси "великої карпатської гри 1939 року". Тож повість, а за широтою охоплення можна сміло говорити про роман, буде з часом тільки розростатися. Сподіваємося, що вміло й так само інтригуюче.
Серед зауважень ми би порадили дати творові більш дзвінку назву замість диванно-салонному "кросворду", який нині асоціюється із позіхаючими пасажирами потягів у витягнених на колінах спортивних штанах, а не з юнацькою самопожертвою героїв Красного поля.
Як би там не було, твердо віримо, що цій книжці судилася велике майбутнє. Перевидавати її будуть неодноразово. І не тільки в Ужгороді, але й у Києві та Львові.
Маємо нарешті книжку, яка скаже більше за Карпатську Україну, ніж монографії та енциклопедії. Бо написана вона не тільки світлою головою, але й гарячим серцем та вправною рукою.
Юрий 2009-04-27 / 13:28:00
Чемні маленькі русини, на відміну від тих, хто косить під них в мережі, не отримують москальське бабло
Чемний маленький Русин 2009-04-26 / 05:37:00
Віршик Русиньського школяра.
Рученьки терпнуть, злипаються віченьки...
Боже, чи довго тягти?
З раннього ранку до пізньої ніченьки
Галицьку мову учи.
Живу я тепер в Українській колонії
Без права на мову свою,
Львів і Франківськ тепер нами командують
Так як робила Москва.
IN 2009-04-25 / 21:32:00
Урзусе ти ще дуже молодий,але вже навчився як від життя отримувати дивіденди по максимуму. За участь у подіях 2004 р. і за можливість отримати в пику ти став депутатом облади і чкурнув у Київ, тепло примостивши свій зад. Я думаю за такий "ризик" 99% твоїх одноліток пішли би у вогонь і пекло. Вони так і робили але не за посади чи гроші, а за ідею нації. Молодим людям чомусь легше розлучатися з житям і жертвувати собою. Хоча не всім.
А мадяронів хай жаба давить, що в українців була і є молодь готова на самопожертву!
сорри 2009-04-23 / 11:52:00
:)
"Тібору: гарний список справжніх патріотів Закарпаття. Але чому мене там нема?
Чи дані мадярських спецслужб ще не всіх замельдували?" (с)
Тібори і пудкарпатці - на стабільній ставці, а тому криза суттєво підрізала їх бажання відробляти інфльовану зарплату... :)
pudkarpatec 2009-04-23 / 10:10:00
драґош: age old question, brand new idiot! Welcome! :)))
:) 2009-04-23 / 09:57:00
Тібору: гарний список справжніх патріотів Закарпаття. Але чому мене там нема? :)
Чи дані мадярських спецслужб ще не всіх замельдували?
:) 2009-04-23 / 09:55:00
Книжка -- супер! Сергій Федака -- молодець!
А ці всі підвиваючі мадярони... Були у нас вже і фенцики , і бродії... Сумна їхня історична доля. Те саме чекає і сидорів та туряниць.
Карпатська Україна стала моментом істини: Закарпаття відчуло себе українським. Відчуло настільки, що вперше зі зброєю в руках захищало свою честь.
Слава героям! Слава Україні!
драґош 2009-04-23 / 09:07:00
фатьови мадяро-руснацькі, не забувайте, видки сте прийшли... а то отправимо вас ушитко на береги ками й оки, на вашу справжню отцюжину... цитьте прийшляки в нашому краї...
pudkarpatec 2009-04-22 / 21:43:00
objectivity, fairness and accountability is guaranteed,
jak to kazsuty
pudkarpatec 2009-04-22 / 21:37:00
http://urpsobor.org.ua/18.html
pudkarpatec 2009-04-22 / 21:32:00
A tuj szuty "nasi" ungvarszki ekszperty po temi jaki
vyzsuty usze cserez nacysztki-sovinyisztky okuljary:
Сергій Федака
Павло М. Федака
Михайло Баник
Олександр Черепаха
Іван Габор
Євген Ясінський
Петро Ференц
Олег Куцик
Михайло Тиводар
Ваталій Постолакі
Андрій Федорішко
Тарас Шляхта
Федір Брецко
Іван Демко
Степан Пеняк
Павло Чучка
Галина Ігнацевич
Іван Козак
Василь Олашин
Кирил, єпископ
Михайло Шваб
Василь Белей
Володимир Піпаш
Василь Гурзан
Оксана Шляхта
Микола Кокіш-Мельник
Богдан Корж
Олег Галик
Tibor 2009-04-22 / 17:47:00
To сорри
"дрібним мадярським нацикам типу Тібора, які тільки й здатні, що вказувати смішний мадярський гонор, говорити про історію мого народу..."
Чи я би корова мичала, а про карпатську окраїну та січовиків, краще б мовчала! Все що Ви пишете нісенітниця, і якщо Ви тішитеся такою дрібязковою нісенітницею,Ю як міфічна крпатська окраїна, бандюган шухевич, то це гірше ніж провінціалізм. Але якщо Вам так краще то тіжтеся, тільки іншим не заважайте. І ще раз повторюю, для нас угорців, все це навіть не стоїть нагадування. Ми краще будемо пишатися своїми лауреатами Нобелівської премії. А то що у Вас їх не має, то і пишайтесь нікчемними бандюганами!
сорри 2009-04-22 / 17:20:00
Урзусе, хіба я казав, що точно здатен померти за Батьківщину? Саме тому, що я не певен, що повівся би САМЕ ТАК в тих надзвичайних обставинах, я й пропоную не хаяти пам"ять тих, хто ЗДАТЕН НА ПОДВИГ самозречення і самопожертви.
Ви ж, стовідсотково будучи не здатним на самопожертву, дозволяєте собі відкривати рота там, де треба стояти мовчки зі схиленою на знак поваги головою...
П.С. І досить вже повторювати ці "русинські" мантри про, начебто, втечу командирів "Карпатської Січі", які кинули напризволяще гинути дітей. Частина командирів, якщо вам це не відомо, теж загинули в тих боях за Карпатську Україну. А проте я радий, що не довелося загинути Августинові Волошину, який встиг ще зробити чимало доброго для нашого народу, і майбутньому головнокомандувачеві УПА Романові Шухевичу, без якого, можливо, би не було в майбутньому українського Руху Опору фашизмові і більшовизмові.
Зрештою, прокидати поле бою втечею доводилося і таким великим полководцям як шведський король Карл XII чи, навіть, Наполеон Бонапарт. І не так званим русинам, "нація" яких не має жодного героя, а тому і не має перспективи бути власне нацією, чи дрібним мадярським нацикам типу Тібора, які тільки й здатні, що вказувати смішний мадярський гонор, говорити про історію мого народу...
Tibor 2009-04-22 / 16:48:00
Я повністю погоджуюсь з Урзусом. Сучасні українські історики то як флюгер, як подме вітер тудий повернуться.
А щодо Карпатсько Окраїни то це є тупикова гілка, тому що окрім міжнаціональної ворожнечі, нічого доброго не викличе! Угорське населення завжди буде ворожо відноситися до цих прийшлих та запомрачених бандюган. Ви хочете міжнаціональну ворожнечу? З Карпатською окраїною отримаєте!
Причому всі дві угорські партії Закарпаття КМКС та УМДС однозначно засуджують підняття на щит міфічної карпатської окраїні та січовиків бандюган. В цьому ці дві партіїї сходяться на всі 100%, не дивлячись на інші протиріччя між двома партіями.
ужгородець 2009-04-22 / 15:27:00
Урзусе, прочитай книжку Федаки, основану на документальних даних, і тоді будеш знати трохи більше, аби не молоти дурниці про Карпатську Україну
Урзус 2009-04-22 / 15:20:00
А в собі Ви впевнені, Соррі? Ви точно годні загинути?
Я ще молодий, і несмертельну модель "загибелі за батьківщину" відпрацював у 2004. Шансів загинути було мало, але пику натовкти могли. І от ті, за кого б могли натовкти, почали зраджувати і продавати, як тільки по головах влізлі у владу (маю на увазі перш за все Ющенка, звісно).
У 1939-му хлопці гинули, а їхній "президент" рятувався у турне Європою.
А у 1918 були Крути, коли інші хлопці гинули, а їх командування відсидилось у комфорті.
Може, доси восхваляти беззмістовний героїзм та самопожертування?
сорри 2009-04-22 / 13:52:00
Урзусе, провальна авантюра - це те, чим займаються зараз лідери так званих русинів. А Карпатська Україна - це приклад самозречення, самопожертви і героїзму.
Більш, аніж упевнений, що ви самі не здатні загинути за Батьківщину на полі бою.
Тому у випадках, схожих до цього, варто "фільтрувати базар"
Урзус 2009-04-22 / 13:44:00
Біологи знають, що розум тварини залежить не стільки від обсягу мозку, як від співвідношення головного до спинного. Та суть не в тому. Ніколи не ставив під сумнів розум Федаки, а от до фрази "Історики вже сходяться на тому, що Карпатська Україна стала ключовим моментом ..." маю обгрунтовані претензії. Бо знаю цих істориків-флюгерів, які пишуть що треба і коли треба. І що писати не треба.
Окрім розуму, мусить бути ще й совість*.
"Мудрість - то розум, помножений на совість". Ф. Іскандер
для урзуса 2009-04-22 / 13:05:00
а ти не наших істориків не жени. такого розумного чоловіка, як Федека, ще пощукати треба. якщо порівняти твій мозок та його, то це це приблизно так виглядає : кісточка від арбуза і цілий арбуз.
( кісточка - то ти урзус) :)
Урзус 2009-04-22 / 12:20:00
Ой вже ті наші історики... Це ті, що все свідоме життя оспівували історичний момент приходу радянської влади та засуджували "україно-німецьких націоналістів" (пізніше, розуміючи абсурд терміну, змінили на "УБН", хоча наші націоналісти ніколи не були буржуазними, скоріш, соціялістичними)?
Гаврош - чувак молодець, але об"єктивністю не відрізнявся ніколи. 20 років чеського періоду для нього - це так, цілковиті мінуси (лише кому, як не чехам, можна дякувати за те, що у людей асоціюється із "старовинним Закарпаттям"?), а от кілька місяців провальної авантюри - подія століття.