"Це перш за все пов'язано зі спадом виробництва, адже обсяги заготівлі донорської крові і плазми зменшуються, скорочується відповідно й випуск препаратів з неї. Обладнання, з яким працюємо, є морально застарілим. До того ж аналіз крові на ВІЛ проводиться аж у обласному центрі, в єдиній у області лабораторії даного типу. А що робити, коли "перехідний запас" вичерпано, а пацієнт потребує термінової допомоги, — бідкається заввідділенням переливання крові Тячівської райлікарні В.ЙОВДІЙ. — Через вкрай незадовільне фінансування ми не в змозі оплатити одноразове харчування донорів. Як і вартість зданої крові, ціна на яку не змінювалась впродовж десятиріччя і становить 4 грн. 40 коп. за 100 мл. У Польщі, до прикладу, 50 євро, у Росії — 3О доларів".
Зрозуміло, такий стан речей відлякує потенційних донорів. Тож за 14 років їхня загальна кількість зменшилась в Україні майже вдвічі. Превалюючий контингент цього складу - безоплатні донори (92,2%), які забезпечують 82 відсотки усіх кровоздач. Свій негатив накладає й складна соціально-економічна та демографічна ситуація, ліквідація колишньої планової системи
організації донорства, практичне припинення його пропаганди в ЗМІ, невиконання зобов'язань державою по пільгах, наданих таким людям".
А між тим донори, які безкоштовно здали кров не менше 40 разів у кількості 16 літрів, удостоюються звання „Почесний донор України" (таких в країні більше 50 тисяч чоловік). „Заслужених донорів України" всього 16 (це люди, які безоплатно здали кров або її компоненти в кількості 100 і більше разових максимально допустимих доз). До речі, почесні донори мають право на безоплатне позачергове зубопротезування, придбання ліків із 50-відсотковою знижкою їх вартості за рецептами; безоплатне забезпечення донорською кров'ю та її препаратами; першочергове придбання за місцем роботи або навчання путівок для санаторно-курортного лікування.
"Чимало людей звертаються у наше відділення переливання крові з тим, що свого часу здавали кров не менше 40 разів. Однак ніяких підтверджуючих документів не пред'являють, На жаль, у такому разі претендувати на почесне звання вони не можуть", — додає пан Йовдій. Який же вихід із ситуації, що склалася? В.Йовдій каже, що необхідне, найперше, сприяння з боку влади. Тобто в бюджет на 2007 рік потрібно закласти кошти на потреби донорства й розвиток цієї справи. Зараз з ініціативи головлікаря райлікарні І.Голубки до вирішення проблеми долучилися практично всі медики району.
"Однак це питання повинно хвилювати не тільки медиків, воно стосується всіх нас, наших рідних і знайомих, котрі можуть опинитися в критичній ситуації. Останнім часом були організовані виїзди по забору донорської крові на ряд лікарських дільниць. Зокрема, в Нересницю, Углю, Усть-Чорну, Бедевлю, Вонігово, Тереблю. Результати непогану особливо порадувала активність медиків, які здали понад 50% донорської крові. Бо все може закінчитися закриттям відділення. А це означає, що люди, які гостро потребуватимуть крові й кровозамінників, будуть позбавлені шансу на порятунок, — каже пан Йовдій. — Вийти із невтішної ситуації, що склалася, можна тільки за активної участі всього населення. Лише тоді з'явиться нове покоління донорів, яке гідно нестиме святу місію".
Ганна МАКАРЕНКО, "Фест"
17 листопада 2006р.
Теги: