Група письменників краю, серед яких були представники Іршавського, Рахівського, Ужгородського районів та м.Мукачева, прийшла до очільника облради головним чином з одного питання. Оголошено конкурс на написання гімну Закарпаття. Це, – підкреслювали літератори, – подія історичного значення, а, отже, до неї необхідно підійти як до ухвали прапора – виважено, помірковано, бо тут поспіх недоречний. Щоб вірш вилився в своєрідний триптих душі громадян Закарпаття, щоб у ньому була внутрішня сила любові до отчого краю, міцна родина, підсилена світлим образом незалежної України.
Керівник обради повідомив, що 10 квітня ц.р. у малому залі облради відбудеться „круглий стіл“ на тему:„Гімн Закарпаття: традиції, реалії, перспективи“, на якому йтиметься саме про повноцінність і змістовну красу гімну. То ж, принагідно, він запросив їх долучитися до обговорення цього, справді, надто важливого питання, та подякував за те, що тримають руку на пульсі життя.
Завітали до М.Кічковського групою і жителі с. Порошково, що на Перечинщини, які поскаржились на волокіту щодо створення колективного формування з охорони громадського порядку на території сільради та в лісах. Згідно з рішенням 12 –ої сесії Порошківської сільради У скликання затверджено його склад, куди увійшло 26 членів. Але формування, створене за наслідками наведення порядку в Порошківських лісах за сприяння керівника облради, – казали заявники, – досі чомусь не діє. Михайло Михайлович запропонував викласти суть у колективній заяві, яку він однозначно попросить розглянути у відповідних обласних інстанціях.
Ветерани праці, серед яких були представники Іршавського, Свалявського, Мукачівського районів, прийшли до голови облради обговорити свої ветеранські справи. У ході розмови просили переказати депутатам облради подяку за підтримку й розуміння, а також зазначили, що ініційовані ними благодійні акції до Різдва Христового та Великодня „І в вас, і в нас хай буде гаразд“ дуже добре сприйняті серед населення. Як і “Депутатська толока“. Торік багато ветеранів війни, праці разом з молоддю садили дерева, алеї, розповідали молодому поколінню про суботники, які проводилися за часів їхньої молодості. Це було святкування в праці.
.Кічковський подякував за теплі слова та підкреслив, що згадані доброчинні акції, депутатська толока діють і сьогодні. Цього тижня відповідно до розпорядження перших керівників області громадськість краю озеленюватиме довкілля. Нові насадження оздоблять Красне Поле, інші історичні місця Закарпаття. То ж великий досвід і знання ветеранів тут надто є важливим. Їхня присутність зобов’язує до активніших дій.
Сім’я Рибакових з Ужгорода має свої непрості проблеми. Зоя – інвалід ІІ групи, а чоловік Євген – інвалід І групи. Обоє потребують оздоровлення. Крім того, подружжя хотіло б установити собі газовий лічильник, щоб облікувати витрати, як то робить більшість жителів обласного центру.
Ірина Рейвес–Шпілка із с. Свобода Берегівського району поскаржилась на службу водопостачання. На її переконання вона переплатила за послуги і хоче їх відшкодувати. Голова облради направив жінку до заступника начальника відділу організаційної роботи та взаємодії з органами місцевого самоврядування Михайла Пригари для оформлення відповідних документів щодо розгляду її питання відповідними інстанціями.
Марію Фалес із с.Королево Виноградівського району привела в обласну раду своя турботу. З весною закипіли роботи на земельних ділянках, люди мають до чого докласти рук. То ж і їй хочеться мати свій наділ. Та оскільки не вдається вирішити це питання самотужки, то прийшла просити сприяння голови облради. М.Кічковський тут же звернувся з відповідним клопотанням на адресу начальника головного управління земельних ресурсів в Закарпатській області з проханням вивчити ситуацію й вирішити питання позитивно.
Йосип Кейс із Порошкова, що на Перечинщині, поскаржився щодо невиплати зарплати у зв’язку із звільненням його з роботи.
Ветеран праці Петро Пасуля з с. Імстичева Іршавського району просив допомогти оздоровити сина Миколку. На додачу ще й жінка, яка ніде не працює, перенесла нещодавно важку операцію. Моєї пенсії, – мовив чоловік, – на оздоровлення рідних явно не вистачає. На підтвердження він пред’явив відповідний акт комісії сільради.
Катерина Жалбе, яка проживає в с. Руська Долина Виноградівського району, разом із чоловіком Дмитро зростили 5 доньок і 5 синів. Серед них – дитина–інвалід, лікування якої коштує чималих грошей. А на порозі –Великодень. Хочеться покласти в кошик паску, писанку, щоб було як в людей.
Вдова Марія Гудак із с. Новоселиця Виноградівського району – інвалід Вітчизняної війни. Часто хворіє, грошей негусто, а хотіла б пройти курс лікування, щоб також зустріти святу Паску радісно, здорово.
З подібними заявами звернулися й інші жителі області. Серед них – Станіслав Псяйка – інвалід з дитинства із смт. В. Березний, Ілля Рошко - інвалід із с. Присліп Міжгірського, Калина Спірко із с. Копинівці Мукачівського, Магдалина Богаш із с. Королево, Виноградівського, Михайло Павлик із с. Волосянка Великоберезнянського, Марія Малець із с.Худльово Ужгородського районів та ін.
Інвалід Вітчизняної війни Олександра Позднякова проживає в аварійному будинку у м.Рахові. Допоможіть з ремонтом, – просила жінка. Голова облради направив клопотання на адресу керівника Рахівської РДА з тим, аби влада на місці з’ясувала реальний стан справ і допомогла людині.
Пенсіонерка із смт. Воловець П. Вакирова поділилась із головою облради своєю бідою. Її син має хворі легені, доймають часті задухи і кашель. Над силу дивитися на його страждання. Чоловік не працює, бо також хворіє і ми, – казала вона, – проживаємо на одну мою пенсію.
Валерія Ткачук із Ужгорода має захворювання очей. Ліки, процедури – на все це потрібні кошти, а їх – катма. Буду вдячна, якщо допоможете, – казала ужгородка.
Низка звернень стосувалися працевлаштування, соціального захисту ветеранів, покращення надання медичних послуг, а також приватизації земельних ділянок.
За результатами особистого прийому голова облради дав доручення щодо вирішення порушених у зверненнях громадян питань, окремі вирішив на ходу.
Ми попросили голову облради прокоментувати два дні спілкування з закарпатцями.
– Якщо ти прийшов у владу, – підсумував М.Кічковський, – то мусиш думати про людей. Може це звучить високопарно, але треба дбати за своє місто, край, країну. Бо в ній живуть наші виборці, товариші, побратими, друзі, родини – перед ними ми відповідальні. Зрештою, влада, яка байдужа до звернень громадян, не може розраховувати на співпрацю з ними, марно від них сподіватись ініціативи, взаєморозуміння. Тому реагування на людські проблеми, з якими вони приходять, аналіз їх причин, систематизація вирішення є обов’язком кожного посадовця, депутата, керівника самоврядної території.
Облрада спілкування з громадою налагодила через виїзні прийоми громадян, „прямий“ телефонний зв’язок, тісну співпрацю депутатського корпусу з виборцями в закріплених районах, взаємодію із народними обранцями різних рівнів. Саме громадська думка й спричинила низку ухвалених облрадою рішень, так важливих для життєзабезпечення краю, його розвитку та благоустрою.
Труднощі, звичайно, залишаться – такі реалії. Але важливо, що в нашому краї є колективне розуміння того, що наша спільна домівка – її впорядкування, розвиток, збереження – справа всіх.