Словацький трамплін. Українські лижники пробиваються в Татри, доки не розтанув сніг

Увійшовши торік до Шенгену, а 2009–го до зони євро, наша західна сусідка ущільнює власний кордон. Однак українські лижники в Татри ще пробиваються — доки не розтанув сніг...

Словацький трамплін. Українські лижники пробиваються в Татри, доки не розтанув сніг

Після перебування в тіні сусідки Чехії Словаччина активно набирає європейських обертів. Для українців це обернулося посиленим прикордонним контролем. Ваш паспорт на кордоні зі Словаччиною довго й марудно розглядають "крізь лупу". Переглядають речі, аби туди не затесались зайві цигарки — з початку цього року їх дозволено ввозити не більш як дві пачки. 2009–й ознаменувався для Словаччини ще одним "трампліном": другою з колишніх соцкраїн — після Словенії — вона увійшла до зони євро. Словаки сподіваються, що нові реалії не стануть перепоною для туристів, у тому числі — з України. Натомість самі дедалі активніше вчащають на наші базари: українські ціни для словаків нині — бальзам на душу.

... і олені поміж готелів

Лижний сезон у Словаччині добігає кінця. Щоправда, він може "чіплятись" за вершечки гір навіть до середини квітня, але березень — благодатна пора для лижників. Траси ще "у формі", погода не надто каверзує, і черг особливих на підйомники не видно. Саме зараз фанати лижного спорту добирають останні порції адреналіну, а новачки розкошують: вчитися все ж найкраще на вільних схилах.

У Татранській Ломниці чудова школа для початківців — досвідчений інструктор за день зробить із вас нормального лижника. Головне — не боятися, кажуть "зубри" сніжних схилів. Знають, що кажуть, — що більше пізнаєш смак снігової куряви і нестримних польотів, то важче відірватись від цього заняття. Ті, кого "не відірвати", приїжджають у Татранську Ломницю кожних вихідних. Вичерпавши ліміт зимових відпусток, прихильники лижного спорту вперто витрачають тут усі уїк–енди.

До Ломниці, у Високі Татри, вже в п’ятницю по обіді сунуть каравани легковиків. За номерами машин можна вивчати географію Європи: Польща, Угорщина, Чехія. Зрідка трапляються й австрійські авто — тамтешні лижники, звісно, патріоти власних Альп, але ж і Словаччина пропонує нині пристойний сервіс за поки що прийнятну ціну. Оцінити ситуацію вирішили навіть азіати — група японців уважно оглядала підйомник на Ломницький штит, фотографуючи кожну деталь, хоча на лижі так ніхто й не став.

У будні в Татранській Ломниці спокійно і блаженно. Тишу зрідка порушують дзвони двох костелів і пташиний спів: весна все–таки! Ресторанчики нудьгують без клієнтів, однак меню не урізають. І навіть якщо ви — єдиний за вечір — замовите тут знамените печене коліно, яке словаки навчились готувати незгірш за сусідів чехів, його змайструють за найвищим розрядом.

Після знервованого мегаполіса, гамірного і загазованого, особливо цінуєш таку "дрібничку", як чисте повітря. У Татрах воно розкішне, здається, його можна навіть "тримати в руках", принаймні, швидкість рухів уповільнюєш мимоволі. І раптом завмираєш як вкопаний. Просто перед нашим готелем з рідких чагарників на дорогу виходять олені. Хвилин десять лісові красені зважують ситуацію, не рухаємось і ми. "А, туристи..." — мабуть, вирішують вони і продовжують прогулянку між готелів.

Євро до Ужгорода доведе

В електричці до Попрада лише два вагончики, але які ж вони затишні, просто "нереально" комфортні. "Добрий день!" — колоритний кондуктор у формі вітається "суто українською". Наші мови справді дуже схожі. Знайома росіянка після подорожі до Словаччини ділилася власним досягненням: уявіть, каже, мені вдалося вивчити словацьку, а вона ж так відмінна від російської! Натомість українцям порозумітися з сусідами–словаками не важко. Багато слів просто ідентичні, деякі трохи відрізняються наголосом чи закінченням, інші легко "виловити" зі смислового ряду.

Доки у попрадському ресторанчику обговорюємо меню, офіціант уважно прислухається до нашої розмови. Тоді обережно цікавиться: "Панове з Польщі?".

— З України!

— Справді? — жвавішає сло­вак. — І як життя в Україні? Може бути? До речі... даруйте, але як там Лукашенко поживає?

— У нас Президент Ющенко, а Лукашенко — то в білорусів, — уточнюємо.

— Та ні ж бо! Така грізна пані з косою. — Виразним жестом над головою офіціант змальовує характерну зачіску.

— А, Тимошенко! — сміємося ми. — Керує...

— Так, залишила нас без газу. Тут зима прийшла, а в будинках холодно.

Ярослав розповідає, що раніше часто навідувався до України, правда, не далі Ужгорода. "Гарні у вас митники, — посміхається чоловік. — Купюру в паспорт кладеш — і ніякого огляду на кордоні, "щасливої дороги!".

Нині "маршрутом Ярослава" вчащає чимало його земляків. На вихідні до Ужгорода їдуть автобуси — словаки люблять українські базари. Після введення в країні з початку 2009–го євро ця любов посилилася. А тут ще й курс гривні до євро впав. Обмінявши пару сотень на українську валюту, гості активно спустошують продуктові ряди: закарпатські ціни приємно тішать наших західних сусідів. Тим паче що з настанням "євроери" ціни в словацьких супермаркетах поповзли догори. Ті, хто приїздять до Ужгорода власним авто, не забувають ще й заправити його "про запас". Бензин в Україні вдвічі дешевший, ніж у Словаччині.

Нові реалії словаки сприймають по–різному. "Хай там у гаманці купюри нового кольору, але крона залишається в нашій свідомості. Для молоді не проблема перейти на євро, а нам все ж миліша рідна валюта", — каже 50–річна Валентина. У магазинах цінники ще дублюють у кронах. Для Валентини та її однодумців — приємний "компроміс". Але навряд чи це триватиме більш як півроку.

"Просім, позор!"

"Пане, купіть золото!" — чорнявий чоловік на автостанції Попрада відриває нас від розкладу руху автобусів, який уважно вивчаємо. У його руках — масивний ланцюжок. Наша відмова, звісно, чоловіка розчарувала, але незабаром він переключив увагу на наступний "об’єкт збуту". І сумнівне золото, і сюжети "зачекай, дай євро, я розповім твоє майбутнє" — то вже такі заяложені циганські варіанти, що аж не цікаво.

Перетнувши кордон в Ужгороді, ми з подивом дізналися, що Словаччина — найбільш "циганська" країна світу. Тобто відсоток ромів тут б’є всі рекорди. Хоча офіційно циган у Словаччині близько 100 тисяч, тобто 2 відсотки населення, насправді ж їх значно більше — близько 6 %, а дехто називає цифру і 10, і 12 відсотків. Цигани живуть переважно на сході країни селами–облогами (комунами), у містечках мають свої квартали. На побутовому рівні їх легко вирізнити з–поміж словаків. Умови життя кочівного народу, м’яко кажучи, невибагливі, і це відчутно контрастує на тлі доглянутих будиночків. "Просім, позор!" (будь ласка, увага) — попередив наш сусіда в електричці, коли до вагону увійшла галаслива циганська компанія.

Ставлення до циган у Словаччині, м’яко кажучи, неоднозначне. Їм докоряють, що ті сидять на шиї в держави, не хочуть працювати і народжують багато дітей. Вперше про вирішення так званої "циганської проблеми" заговорили ще за часів першої Чехословацької республіки. Тоді циган хотіли просто асимілювати. Експеримент, як і слід було очікувати, не вдався.

Незалежна Словаччина пішла іншим шляхом, намагаючись змінити не самих циган, а підхід до них. Проте багато проектів, на реалізацію яких витратили мільйони словацьких крон, ситуацію не поліпшили. Проблема способу життя і відірваності від суспільства циганської меншини в країні так і не вирішена. Понад те — з роками лише загострилася.

Тому не дивуйтеся, якщо у якомусь з репортажів почуєте: "У Словаччині тривають демон­страції циган, які протестують проти скорочення соціальної допомоги. Незаконне зібрання вилилося в зіткнення з поліцією. Демонстранти закидали поліцейських пляшками і камінням. Правоохоронці застосували водомети. Постраждали двоє поліцейських і декілька циган".

На межі трьох світів

Коли ноги вже втомилися від лиж, а душа наситилась красою гір (у Словаччині вони, до речі, займають майже 80 відсотків території), можна подумати й про культурну програму. Екскурсій із Татранської Ломниці пропонують багато, але ми вирішили власним ходом відвідати Братиславу. Це лише чотири години їзди. А звідти й до Відня рукою подати — якихось 80 кілометрів. Потяг "Інтер–сіті", що курсує між Кошіце й Братиславою, — не експериментальний, а звичайний вид залізничного транспорту Словаччини. Красиві зручні сидіння, відсіки для багажу, чисті туалети, де немає дефіциту серветок і мила... Наших би міністерських чільників, що невтомно підвищують ціни на залізничні квитки, прокатати в такому потязі, а потім — для контрасту — пересадити на рідний "Ужгород—Харків"...

Братислава — місто на межі трьох культур. Тут сходяться німецький (в австрійському втіленні), угорський і слов’янський світи. Лише 13 кілометрів віддаляють словацьку столицю від Угорщини, і 2 — від Австрії. 300 років Братислава виконувала роль столиці могутнього угорського королівства. Місто компактне, з неквапливими ритмами, півмільйонним населенням і "морем" костелів. Стара частина Братислави — суцільна пам’ятка: ратуша, старовинні будинки, центральна площа. Ось маленька лавочка, на яку спирається бронзовий "Наполеончик". На одній з вуличок за перехожими підглядає бронзовий "папараці", висунувшись наполовину з–за рогу. Над "старим містом" возвеличується кафедральний собор святого Мартіна, знаменитий тим, що тут коронували угорських королів.

Піднімаємось у Град — головний символ міста. Мокрий сніг поступово переходить у дощ, у нас, як і в інших перехожих, немає парасольок, але маршрут треба здолати. Збудований у першій половині ХV століття замок "пам’ятає" багато історичних подій. Останні з них відбулися вже в наш час: 1968–го тут підписали закон про створення федерації двох народів (яка так і залишилася фікцією), а 1992 року, перед розпадом ЧССР, уклали першу словацьку Конституцію.

З висоти Граду розгортається мальовнича панорама на Дунай. "Майже, як вдома", — несподівано думаєш, розглядаючи протилежний берег річки, де розкинувся мікрорайон Петржалка. Так виглядає лівий берег Дніпра у Києві. "Який тісний світ", — кажеш собі, повертаючись із мандрівки до власного будинку на київській вулиці Братиславській.

"Україна молода"
26 березня 2009р.

Теги: шенгенська, Татри, Словаччина, лижний, крона, євро, Братислава

НОВИНИ: Соціо

18:03
У понеділок суд в Ужгороді розпочне по суті перевіряти законність "екологічного" висновку по ВЕС на Боржаві
17:26
На новорічно-різдвяні свята призначено 2 додаткових потяги на Закарпаття
16:51
"Закарпатське Божоле" в Ужгороді уже пригощає перших відвідувачів
16:48
В Ужгороді в рамках акції "Намалюй життя" замальовують рекламу каналів наркотиків на парканах і стінах
16:35
У Берегові погодили приєднання кількох сільських громад до міської ОТГ та виділили кошти на притулок для тварин-безхатьків
16:24
У прикордонному Чопі для вояків на передовій передали виготовлені школярами обереги, дитячі малюнки та солодощі
16:13
На митниці на Закарпатті з наступного року може "експериментально" запрацювати електронна черга
15:47
Для забезпечення прозорості у сфері ремонту та будівництва автодоріг у Закарпатті – в ОДА підписано Меморандум
15:15
На Закарпатті радійників, телевізійників та працівників зв’язку привітали із прийдешнім професійним святом
15:08
Ще два пожежно-рятувальні підрозділи запрацювали на Тячівщині та на Берегівщині
15:03
До кінця 2019 року Закарпаття одержить майже 13 млн грн із ДФРР для реалізації 6 проектів
10:06
/ 1
УжНУ підписав угоду про співпрацю з трьома угорськомовними освітніми закладами Закарпаття
09:20
/ 1
137 закарпатців отримають грошима пільги на оплату житлово-комунальних послуг за жовтень
09:19
На Закарпатті на цукровий діабет хворіють близько 40 тисяч людей
03:46
/ 6
Громада церкви у Пилипці на Міжгірщині відстояла у Верховному Суді своє право на перехід до ПЦУ
03:34
Сесія Ужгородської міськради знову пройшла з протестами і суперечками
02:05
/ 1
Нардеп Петьовка: ВР підтримала прохання громад щодо акцизного збору для місцевих податків
17:57
Сільрада Забріді на Великоберезнянщині передала керівництву ОДА листа з проханням скасувати документацію щодо будівництва мініГЕС
17:29
На Закарпатті буде свій смарт-музей з використанням цифрових технологій
17:26
/ 1
Депутати Закарпатської облади просять збільшити у держбюджеті фінансовий ресурс місцевим бюджетам на 2020 рік
17:22
В Ужгороді шукають інвестора для створення мережі міського велопрокату
16:48
На Закарпатті проведуть міжнародний Форум щодо проблемних питань Солотвина та солерудника
16:43
В Ужгороді відбулося засідання робочої групи Центру допомоги учасникам АТО при обладміністрації
16:12
За 10 місяців на Закарпатті сплачено понад 3,6 млрд грн ЄСВ
15:55
/ 4
Усі комунальні медзаклади на Закарпатті перетворені у комунальні некомерційні підприємства
» Всі новини