Ужгород щодня втрачає свою унікальність та ідентичність

На жаль, у місті не залишилось здорових, тверезих фахівців у сфері архітектури та будівництва, котрі б могли сказати свою думку з приводу того, що відбувається.

Кожне місто є всеосяжним і складним витвором культури, сформованим і зробленим людьми, котрі проживали у ньому протягом останніх століть. Відповідно, побут жителів ідентифікує культура, котра асоціюється з високою якістю життя. А що маємо ми, низьку якість життя та низький рівень культури. І хто повинен зробити перший крок до змін?

Саме тому ринкова стратегія міст в усьому світі позначена тенденцією дедалі більшого зосередження на своїй культурній пропозиції, наявності митців і творчих працівників, культурних індустрій у цілому. Збереженні спадку, створенні нових унікальних об’єктів, що цінуватимуться нащадками.

Культурні індустрії називають у світовій економіці четвертим чи п’ятим сектором серед тих, що найшвидше розвиваються, після фінансових послуг, інформаційних технологій, фармацевтики і біоінженерії та туризму. Тобто, це сектор істотних можливостей, масштабу, розміру і значення (Чарльз Лендрі). Саме принцип “креатив – культура – капітал” (creating of cultural capital) “економізація” культури та “культуризація” економіки дозволив низці європейських міст подолати комплекс провінційності і перетворитися на світові культурні центри. А як з українськими реаліями?

Куди ми рухаємось? Яким нам бути вже завтра?

Нині ми маємо гостре відчуття необхідності змін, маємо достатньо креативних людей, здатних генерувати зміни. Ми повинні змінити ставлення депутатів, влади, бізнесу, а також до ситуації, яка відбуваться в секторі культури в цілому і до культурних потреб ужгородців, наших гостей.

Теги: Ужгород, архітектура

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати