Уламок історії в горах Перечинщини

“...Я зайшов туди... навколо тільки темрява, вікон нема...ступаю крок і відчуваю, що ходжу по чомусь битому (на відчуття – цегла зі склом)... Тиша... її переривають лише звуки крапель конденсованої води...”, – так описував свої відчуття мій друг, що вже побував там.

Уламок історії в горах Перечинщини

Після Ужгородського та Невицького замків, після Лумшор і Синевирського озера мені хотілось чогось нового – відвідати дотепер небачене, “незатоптане” туристами місце. О, знаю куди податись! Минули короткі збори і я готовий рушити в дорогу. Куди? Перечинський район, с. Липовець, полонина Руна. Знаю, назва вам нічого не говорить, але подивитись там є на що! Метою моєї поїздки було побачити об’єкти колишньої військової бази Радянського Союзу, яка, до речі, дислокувалась на висоті понад 1000 м над рівнем моря. Ледь не забув - розташована вона на мальовничих вершинах полонини. Цікаво?! Гаразд, не буду більше відволікатись.

Маршрут подорожі нескладний – після Перечина їдете в напрямку до Лумшор, по дорозі побачите знак “Липовець-Ликіцари” і берете курс на Липовець. Асфальт там звичайно не ідеальний, але “легковик” почуватиметься чудово. По обидва боки від дороги – гори, з правого боку – скеля, під якою внизу протікає річечка – такий собі естетичний кайф продовжується аж до самого села. А тут вже знайдеться робота для водія: шлях нагору являє собою дорогу з бетонних плиточок розміром 2х1 м, що викладені паралельними смугами. Так, видовище вражаюче, адже по ним їздила спецтехніка, яка, як мені розповідали, возила на гору боєголовки. Отже, в’їжджаємо в село і, перше що кидається в очі, це старенький “ЗиЛ” з лебідкою – для гірської місцевості це те що треба. Поряд магазин, збудований ще мабуть в 60-х рр., про що свідчать сходи, які аж попрогинались всередину. Вцілому село невеличке, ми проїхали його за 2-3 хвилини. Далі починається підйом, не дуже складний, але довгий. З кожною хвилиною повітря стає важчим і прозорішим. Але на такі дрібниці зовсім не зважаєш, тому що погляду відкриваються такі краєвиди, від яких на душі стає легко. Тільки уявіть: внизу поміж горами видно вершечки дахів будинків на селі, навколо вас поодинокі дерева та неймовірної краси квіти (чим вище піднімаєшся, тим дерев стає менше, клімат змінюється на подібний до альпійського), а трохи вище над вами вже видніються залізобетонні конструкції чи то складів, чи то ангарів. Ага, нам сюди! Бачу вхід у підземну частину якоїсь будівлі – прямую туди. Навколо тільки уламки цегли, бетону і т.п., серед яких виділяються звалені докупи цілі(!) стіни. Саме під однією з них і видніється, точніше, чорніє вхід. Через секунду я вже опиняюсь у повністю темному приміщенні. Так, від звуку падаючих крапель води дійсно стає моторошно. Ха, відчуваю себе персонажем голлівудських “ужастиків”. Полазили ми всередині десь 15 хвилин. Окрім якогось металобрухту промінь ліхтарика майже нічого і не виявив (а хотілось знайти щось раритетне!). Та нерви довго не витримують, і я бігом вилажу до світла. Йдемо далі і зустрічаємо розміщені на вершині гори пам’ятники радянським десантникам Великої Вітчизняної війни, а поряд ще якийсь недобудований або розібраний двоповерховий об’єкт (по розмірам як половина футбольного поля), який збудували у зрізаній скелі. Можете уявити собі цей “котлованчик”?!  Збоку його не видно, мабуть планувалось засипати зверху землею. Я гадаю, це міг бути командний пункт, так як всередині ми помітили численні ніші для дротів живлення апаратури. Блукали ми там приблизно годину: отож про масштаби будівлі й говорити не варто.

Уламок історії в горах на Перечинщини

І ось нарешті ми дістались найвищої точки полонини. Навіть не знаю що сказати... ”Ляпота!” –  інше слово ніяк не підходить. Перед моїми очима простягся хребет сусіднього гірського масиву, порівняти який можна із «застиглим драконом». Трохи далі внизу видно ставки рибника та зовсім крихітне тепер село. Камені, що стоять навколо, чорніють від слідів ударів блискавок. Під моїми ногами прірва, яка нагадує про величність та силу природи, і водночас натякає, що я її крихітна, безпомічна дитина...

Все... Так, це все, що я можу передати словами. Інша частина залишиться у моїй пам’яті... А може і у вашій, якщо ви звичайно надумаєте там побувати.

Юлій Микула, "а5-Закарпаття"
07 березня 2009р.

Теги: полонина Руна, військова база

Коментарі

гоцинець 2021-12-29 / 23:36:05
Там мій батько прапорщиком служив і я згадую яка була воєнна частина

Зеновій 2012-04-08 / 20:44:08
Початок будівництва об єкта, я там служив і працював на автокрані. Це був 1985рік. Там дуже гарно.

Тося 2009-03-08 / 15:30:00
Газета щойно родилася.Це молодіжна Закарпатська газета, я її навіть прочитав. Але, на жаль, через систему "Укрпошти" вона не поширюється. Тільки в спеціальних точках поширення й безкоштовно.

Nola 2009-03-08 / 10:45:00
Вот это язык! Редко, в последнее время, доводится читать хорошие статьи, с таким соединением хорошего языкознания и богатого воображения, а еще с задетым нервом. Спасибо за удовольствие!

---- 2009-03-07 / 17:22:00
Хороша стаття....мушу туди поїхати....а що за газета "а5-Закарпаття"? Ніколи не бачив....

НОВИНИ: Соціо

23:51
30 родин із прифронтової Харківщини оздоровилися та відпочили на Закарпатті за час дії програми "Турбота"
23:19
Словаччина хоче відновити пасажирське залізничне сполучення із Ужгородом, яке припинилося 80 років тому
18:22
"Укрзалізниця" ще цьогоріч планує запустити потяг "Київ – Кошиці"
15:29
/ 5
Як "танець з бубном" за вітряки на Руні гудуть сільрада, лісівники та закарпатська влада
14:15
/ 1
Приватний поїзд "Прага – Чоп" сьогодні здійснив свій перший рейс
11:22
/ 3
Запис мого діда і сепаратне святкування Паски
11:11
/ 1
У Ракоші Вишківської громади попрощалися з полеглим Героєм Святославом Корнійчуком
20:19
/ 4
В Ужгороді на об'їзній депутати-"слуги" планують "роздерибанити" понад 1 га землі із заниженням вартості в 10 разів
21:59
/ 21
На Закарпатті було зроблено спробу дестабілізації шляхом перекриття доріг "через мобілізацію". Поліція звільнила проїзд
18:44
/ 36
Головою Ужгородського міськрайонного суду переобрано Віктора Данка
18:38
На війні поліг Віталій Петах зі Страбичова Мукачівської громади
02:00
/ 29
Комбат Руслан Каганець: "Без людей виграти цю війну неможливо. Ми не зробимо мільйон роботів із штучним інтелектом, які за нас воюватимуть"
00:32
/ 1
Відсьогодні на Закарпатті розпочалася нерестова заборона
21:48
Біля Солотвинського солерудника виявлено смітники, пластикові пляшки в карстових проваллях і забруднення потоку Глод
16:44
/ 3
В Ужгороді пойдуть чемпіонат України з велоспорту-МТБ та чемпіонат області
11:26
/ 4
На війні з росією поліг Ігор Сакало з Горінчова Хустського району
10:53
У лютому споживчі ціни на Закарпатті в цілому не зросли – статистика
11:15
"Щасливі діти" запускають новий цикл відновлювальних ретритів для мам із дітьми "Сила Карпат"
10:56
/ 6
В Усть-Чорній на Тячівщині попрощалися з полеглим Героєм Октавіаном Коненком
22:53
/ 3
У понеділок в Сваляві проведуть в останню дорогу полеглого 21-річного Героя Василя Томащука
22:20
/ 2
У Великій Копані попрощалися з Віталієм Чонкою, що загинув на Запоріжжі ще торік у червні
15:31
У лютому в порівнянні з торішнім груднем ціни на продукти харчування та безалкогольні напої зросли на 1,4%
14:57
Торік на Закарпатті прийняли в експлуатацію житла на 17,8% більше, ніж у 2022-му
14:10
/ 1
Кабмін перерозподілив освітню субвенцію на 2024 рік: місцеві бюджети Закарпаття втратили 2,4 млн грн
23:00
/ 3
На війні поліг ровесник Конституції України Василь Цьока з Крайникова Хустської громади
» Всі новини