Цей Закон суттєво змінив порядок одержання статусу безробітного особами, які мають у власності або орендують земельні ділянки. Так, у статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» розширено перелік осіб, що належать до зайнятого населення, зокрема до них віднесено членів особистих селянських господарств.
Селяни, котрі були працевлаштовані на підприємствах та в установах у найближчих райцентрах та містах, роками справно сплачували страхові внески у Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, сьогодні, втративши роботу, залишилися без державної підтримки та можливості працевлаштування. За цими нестиковками в законі – тисячі людей, які нині втратили соціальний захист і підтримку держави.
Слід враховувати сезонність сільськогосподарського виробництва, а також те, що обробіток наявної у користуванні землі не тільки не дає прибутку селянам, але і вимагає певних фінансових затрат. Така норма Закону потребує істотного доопрацювання.
Депутати у своєму звернені зазначають: “Насамперед, вважати зайнятими тих осіб, котрі є членами особистих селянських господарств, основним місцем роботи яких є особисте селянське господарство і за них роботодавці сплачують внески. Особи, які тільки беруть участь у веденні особистого селянського господарства, повинні мати право реєстрації у службі зайнятості як такі, що шукають роботу, та у разі її відсутності отримувати матеріальну допомогу відповідно до чинного законодавства”.
Депутати обласної ради V скликання запропонували у Законі прописати і таку норму: робота в особистому селянському господарстві може вважатися основною, якщо розмір доходу на одного члена господарства становить не менше, ніж прожитковий мінімум на місяць.
Відділ організаційної роботи, зв’язків з громадськістю та ЗМІ
обласного центру зайнятості