Річанська гуня - бренд, що гріє і тіло, і душу

«Лише в Річці, ніде в інших селах не є. Тільки у нас жони ще носять гуні. Дальше, мо’, й не будуть носити, бо ніхто не знатиме робити…», - 65-річна Марія Коцур спершу не надто оптимістично оповідає про білий і пухнастий бренд свого рідного села.

Річанська гуня - бренд, що гріє і тіло, і душу

Утім, не відволікається від роботи, човник з ворсистою ниткою овечої вовни бадьоро снує між нитками основи, кросна гупають, а щільне вовняне полотно стає все довшим… І здається: це не тільки вміли тут завжди – так воно й буде тривати, як оця довга-довга нитка…

Це вміння – рідне для річанок, оповідають у мальовничому селі на Міжгірщині. Нині ж Річка й зосталася єдиним у краї місцем, де ще роблять гуні і коцовані – теплий верхній одяг з овечої шерсті. Гуня – це ніби куртка зі тканого полотна, а коцованя – накидка, більш пухнаста, бо на полотно ще нав’язують ниток. Заготовки для обох цих речей мають пройти через валило – таких на гірському потічку у Річці є два.
На закарпатській Верховині у селі Річка жінки досі взимку тчуть оці гуні і коцовані, що були модні іще у їхніх прадідів, а нині коштують від сотні доларів. Сьогодні річанська гуня – не лише бажаний сувенір для туристів, але й особливий бренд села. Твердять: верховинська гуня гріє і тіло, і душу, бо ж це – справжня горянська автентика. Ткаля оповідає про методу: «Се починається з овечої шерсті -  овець стригти треба, потім мити вовну, тоді чіхрати. А коли вже почесана вовна – то прясти треба на куделі, а оце – таке веретено, на нього нитка намотується, крутиться так - махається руков, на гуню так ся робит…».

Уміння виробляти на кроснах гуні Марія Коцур отримала у спадок від матері

Далі – робота на кроснах, заснувати на яких – то справжня наука. А щоби виткати три метри полотна з овечої вовни, вправній майстрині треба щонайменше день. Уміння виробляти на кроснах це верховинське тепле вбрання пані Марія отримала у спадок від матері, як і навички прясти й шити. Колись, каже, чи не кожна річанка уміла зіткати вовну чи на одяг, чи на покривала, нині ж не всі вміють і шкарпетки плести… 
На виткане пані Марією полотно іще чекатиме валило, щоправда, це коли спадуть морози – наразі давня «пральна машинка» скута кригою. Гірський потік розпушить вовну, якій відтак будуть не страшні ані холоди, ані волога. Марія Коцур розповідає: «То я ізшиваю до вороха, і несу у валило, там вода валяє його, там жінка є, яка за тим дивиться, лишаємо скільки треба. Приноситься додому, висихає і як потім - пошити треба, я сама краю і шию».

Валик, на який намотується готове полотно із кросен, потовщав за час розмови – у майстрині справа скора. Вже мало жінок пам’ятають це ремесло. Та на науку до ткалі прийшли дівчата з місцевого фольклорного гуртка. Кросна бачили, але ткати – не вміємо, - зізнаються юнки. Ганна Шимоня, керівник фольклорного гуртка, веде бесіду до майстрині: «Вижу, коцованю красну’сте виткали, а уже й гуню тчете… Дівочки, я вам казала, що такої ткалі як Марька не є в селі, аби так файно робила, я би м хотіла, аби ви ся так навчили».

Дівчата почергово приєднуються до майстрині, котра рада такій увазі. Дехто тримає намотані нитки, а хтось тим часом заграє на дримбі… Діти зі шкільного фольклорного колективу мають і свої гуні. І – знають пісні до теми, як ото хлопчаче: «куплю тобі білу гуню, бо я тебе люблю». У Річці про гуні здавна співають коломийок. Ганна Миколаївна оповідає:
 
- Гуні – прикраса нашої Річки. Не годиться хвалитися, але наш фольклорний гурток якраз і переймається пропагандою не залишати виробництво гунь, а навпаки – відновлювати. От бачите, наші діти мають малі гуні, а про що це говорить? Батьки думають про те, що все таки то є добре для дитини. От як у нас співають: «В полонині вітер свище, дощі допікають, айбо наші такі гуні, що не промокають». «В зимі йдемо на вечерьки гуні робити, бо без гуні в полонині не можна прожити». І це є не спроста сказано: літом ідеш - гуня легенька, легко в полонину йти, а вітри ж бо холодні, гуня захищає. Взимку – від будь-якого морозу, ніщо так не захистить як оце натуральне тепло.

Сьогодні у Річці гуні і коцовані – не лише елемент фольклорного одягу та сувенірного промислу. Річанці й собі радо носять рідну вовняну одежу

Ганна Шимоня вже давно вбирає своїх гуртківців у теплий річанський виріб: коли лишень започаткувала колектив й  дозбирувала інше фольклорне вбрання, гуні незле виручали… «Нас було у няня сім, та й була нам доля всім. Братів вчили косити, сестер – гуні робити. Гуні носять у селі і великі, і малі, бо в гуні легко ходити і роботу робити», - пані Ганна сипле річанськими співанками.  
  
Горянська вовняна одежа – не тільки по-особливому гарна, а ще – й корисна для здоров’я, власне, як і знамениті ліжники, - наголошують річанці. «Удобноє, гарноє, теплоє», - скриплячи кроснами, веде своєї ткаля Марія, зробивши полотна вже заледве не на цілу гуню… Тим часом у Річці, де пам’ятають, що гостей вабить усе автентичне, потроху працює сільський туризм, і - планують звести гірськолижну базу й навіть обіцяють найдовші витяги у наших Карпатах… У селі сподіваються, що й пухнастий бренд принесе користь, намагаються зберегти ремесло, і заробляти на ньому. Та ще й сьогодні у Річці гуні і коцовані – не лише елемент фольклорного одягу та сувенірного промислу. Річанці й собі радо носять рідну вовняну одежу – щоправда, у будні, а до церкви, як колись, гунь і коцовань уже не вбирають. Та юна горянка Неля, якій пасує верховинське вбрання, переконана: гуня ще цілком може повернути свої позиції. «Гуня - вона означає багато для наших людей, їх тчуть у Річці по-своєму і в наших ткаль це добре виходить… Я думаю, що носіння гуні ще може бути модним…», - усміхається дівчина.

В очікуванні весни саме верховинська гуня зігріває і тіло, і душу. А ще у гірській Річці, схоже, усі дівчата вміють і грати на дримбі. Огортаючи горянку, гуня, колись виткана дбайливими руками річанської майстрині, ніби не тільки береже від холодів, а й сокотить справжній характер глибинки. Лункий звук в надвечір’ї, дівчина у пухнастій гуні, що грає на дримбі поміж засніжених гір – як утілення Верховини, яку не маємо права втратити…

Алла Хаятова, "Закарпатська правда"
28 лютого 2009р.

Теги: Закарпаття, гуня, Річка

Коментарі

допитливий 2009-03-10 / 13:01:00
У мене таке враження, що Аллу готують до якогось всесвітньо-космічного визнання. Я та мої друзі приєднаємося, але, шановні ніки та адміни та і сама авторка зі своїм чоловіком, будь ласка, повідомте про це. Ви - найкращі і найрозумніші, і най най. І так без кінця-краю. Ми підтримаємо, у нас армія - ого-го.

Читач 2009-03-08 / 14:00:00
Всім жінкам здоровя, щастя й по одній річанській гуні!

сорри 2009-03-08 / 13:38:00
Всіх жінок в особі авторки - зі святом!

орк 2009-03-06 / 12:06:00
Вітаю авторку та всю жіночу частину працівників сайту та відвідувачок з наступаючим 8 березня, попри всі акції «стоп сексизм» воно для нас перш за все Свято Жінок, Весни, Краси і Любові і тільки потім «День прав жінок» :)


А чоловіків вітаю з тим, що ми маємо вас та ще й не робимо в цей день :)



Обозриватиль 2009-03-05 / 15:41:00
Пан Ярослав, ви бо йсте ся мали чудовати свідомим українцям, a главно тому, што як себе ведуть в унікально толерантному Пудкарпатському краї. Ай карпатський медвідь (ведмідь) є український и гордо стойить на украйинськом прапорі, так чого ся чудовати маленькому, но свідомому українцьові, што для нього ай гуня має боти українська. Іншак, без діскусії, честована авторка Алла Хаятова написала файну професіональну и дуже хосенну статью.

Ярослав 2009-03-03 / 13:07:00
Публікація Алли є професійною. Молодець! Але мене дивує мистецтво моїх земляків-закарпатців робити з гуні велику політику.

маленький, но свідомий українець 2009-03-02 / 19:28:00
Стаття є дуже файна и Аллі Хаятовій можно тільки заблагожелати к прекрасній цікавій статті. Но я як маленький, но свідомий українець хочу, щоб гуні були на 100% українське і щоб наші нащадки носили також ці гуні. Я не бачу нічого поганого в моїх прагненнях. Чого ви поважаєте це за українофобське "політичне русинство"? Нерозумію! Це правда, що я покинув школу скоріше як мав. Набридло, коли мене називали бидлом, тупим хохлом, шароварником тощо.

Ігор Я. 2009-03-02 / 13:40:00
бойан, убейсибя ап стену, афтар

орк 2009-03-02 / 09:26:00
маленький і нерозумний, чи є тема, в яку ти не привнесеш своє українофобське "політичне русинство"? файна, цікава стаття. до чого тут твої "політичні" коменти? ти мене не послухав і до школи так і не пішов...

маленький, но свідомий українець 2009-03-01 / 22:49:00
Перед вашим великим "А" коми ставлять великі і свідомі українці. Малинькі, но свідомі українці не ставлять коми, ні перед вашим великим "А", ні перед малим українським "а".



Мета маленького, но свідомого українця є, що б запобігти знику вироби українських гунь і сохранити для нащадків. Це можливо зробити тільки тоді, якщо державники самостіної України носитимуть на собі свідомо гуню починаючи від президентів Кравчука, Кучми, Ющенка так і премєрів Януковича, Тімошенко, подобно і всі депутати Верховної Ради. Таким образом ціна гунь підніметься мінімально в 5 разів і ніхто не матемемо питаня, чи гуні українскі чи ні. Звичайно, віковічні українські теріторіі Словакії і Румунії, где є народна традіція вироби гунь приєднаються до соборної України. Ось, це і є справжній український етно-бізніс!

Бугаганіні 2009-03-01 / 21:13:00
для: маленький, но свідомий українець




а ще перед А кома ставиться

orange 2009-03-01 / 21:02:00
Від безвиході так звані "русини" вже почали косити під маленьких українців і робити політичний бізнес на гунях... :))

маленький, но свідомий українець 2009-03-01 / 20:49:00
В першу чергу, я не тільки маленький, но свідомий українець а не заздрісний русин. То всі ми були русинами а заздрість є нормальна у всіх українців, в першу чергу у свідомих галичан. Я памятаю коли наші діди говорили,якщо моя корова здохне, хай здохнуть дві корови у сусіда! А золоті слова "що маємо, то маємо" не мої, а пана Кравчука, першого президента вільної України!

бомк 2009-03-01 / 19:48:00
для сорри



...а заглянув якийсь заздрісний русин, що провокативно закосив під маленького українця

маленький, но свідомий українець 2009-03-01 / 19:10:00
Ось гуня! Яка гарна українська традіція, українське надбання! Матеріал для цих гунь обдержували з українських баранів. Гетьмани одівали гуні, козаки одівали гуні, Котляревський, Тарас Шевченко, Леся Українка, всі одівали українські гуні. Ось, так і розширились українські барани по всій соборній Україні. І так, маємо, що маємо - державу баранів!



сорри 2009-02-28 / 22:19:00
Дуже, дуже достойно. Саме тому, мила авторко, очікуйте, що зараз сюди загляне котрийсь із заздрісників, аби наплювати в душу... :)



Втім, ви вже мали адаптуватися... :)

Юрій 2009-02-28 / 18:56:00
До авторки і не тільки... Гуні роблять і в Тюшці - Ви просто проїхали мимо! А ткати, робити гуні на Міжгірщині не забули - зміліли гірські сріберні зворинки та ни є где покласти валило! А кидь ни є валила - ни є ни гуні, ни покрівця, а й уйош ни є зчого зшити!

Бугаганіні 2009-02-28 / 15:52:00
Молодець, Алла! Читав на одному диханні...

НОВИНИ: Соціо

17:15
На Тячівщині повернули з незаконної власності земельну ділянку
17:11
/ 2
На Закарпатській митниці здійснили митне оформлення 451 автомобіля на "єврономерах"
15:41
Суд зобов'язав підрядника відшкодувати збитки за неякісний ремонт вул. Перемоги в Ужгороді
15:28
Обласна комісія підтримала розподіл коштів субвенції на придбання житла для двох закарпатців із числа дітей-сиріт
14:57
В Ужгороді завершилася масштабна благодійна акція "Купи зустріч – подаруй дитині свято"
13:38
Упродовж року на Закарпатті зафіксовано 42 випадки захворювання на менінгококову інфекцію
13:03
Мукачево – вже з бюджетом на 2019 рік
12:09
/ 3
На Закарпатті створено оперативні групи, які здійснюють сповіщення та розшук "ухилянтів" від строкової служби
12:01
/ 2
На Закарпатті митники консультуватимуть з питань митного оформлення автомобілів
11:22
У Мукачеві на програму безоплатного та пільгового відпуску ліків запланували 25 млн грн
10:52
13 об’єктів зовнішньої реклами демонтують у Мукачеві
10:48
/ 1
У Мукачеві десятикласниця потрапила до реанімації з підозрою на менінгоенцефаліт
10:19
Чергове засідання міськвиконкому відбудеться в Ужгороді
09:31
Понад 20 тис грн зібрали на благодійному аукціоні в Мукачеві
09:14
/ 1
Слухачі підготовчих курсів УжНУ мають змогу переглядати лекції наживо та навчатися дистанційно
08:44
Закарпатців організовують на молитовну підтримку об'єднавчого собору
08:15
/ 6
ФОТОФАКТ. На об'їзній дорозі біля Ужгорода вантажівки перекривали трасу
08:00
/ 2
Уряд Угорщини втілює в угорських дитсадках Закарпаття власні програми і виділив 9 млрд форинтів
07:31
На Рахівщині заходилися рятувати унікальну місцеву бджолу
07:11
/ 1
На Воловеччині відбудеться прийом представника Уповноваженого ВРУ з прав людини
17:44
В Ужгороді залагоджують конфлікт, що виник через розчистку каналу на Канальній
17:34
Танцювальний колектив з Ужгорода повернувся з призовими місцями з конкурсу хореографії в Івано-Франківську
17:15
Троє дітей-сиріт отримали власне житло в Ужгороді
16:43
Благословенний Вифлеємський вогонь миру приїде до Ужгорода
16:19
Понад 50 питань розглядатимуть депутати на останній цьогорічній сесії Закарпатської облради
» Всі новини