За повідомленням УМВС в Закарпатській області, вбивця користувався пістолетом калібру 9 мм, не виключено, що зброя була з глушником. Загалом було зроблено три постріли. Один раз, очевидно, вбивця промахнувся, а по одному разу вистрелив у голови своїх жертв. 35-річна жінка померла одразу, 37-річний чоловік з наскрізною вогнестрільною раною був доставлений до нейрохірургічного відділення обласної лікарні. Як нам повідомили в лікарні, кілька днів він перебував у комі й загалом у важкому стані, який дедалі погіршувався, у четвер потерпілий помер.
На щастя, живою залишилася дочка подружжя, котра проте стала мимовільною очевидицею вбивства своїх батьків. 14-річна дівчинка зайшла в дім невдовзі після повернення батьків. Відчинивши вхідні двері, вона побачила чоловіка в масці й кинулася навтьоки. Очевидно, лише така швидка реакція врятувала їй життя. Дівчинка добігла до сусідів й попросила про допомогу.
З розповіді сусіда: «Десь по сьомій вечора ми почули дзвінок у двері й якісь крики на вулиці. Відчинивши двері, побачили дочку сусідів. Дівчинка була в шоковому стані, кричала, щоб я негайно викликав міліцію, бо вдома сталося щось страшне. Вона казала, що бачила вдома якусь людину в чорній масці на обличчі й чула крики матері про допомогу. Ми одразу викликали міліцію, самі ж пішли подивитися, що там сталося.
В одній із кімнат застали страшну картину. Подружжя лежало на підлозі, в обох були закривавлені голови, поруч з головами — шматочки мозку. Будучи лікарем за фахом, я одразу кинувся до потерпілих. У жінки не прослуховувалися ні пульс, ні серцебиття. Вона була мертва. У чоловіка з горла виходили якісь хриплі звуки, пульс хоч і слабкий, але був. Через кілька хвилин прибула міліція, вони викликали «швидку».
Поряд з жертвами я бачив кілька гільз. Нічого іншого незвичного я не помітив, та, по правді, й не дуже роздивлявся».
Як саме сталося вбивство, достеменно невідомо, мабуть, і самим правоохоронцям. У всякому разі пресі нічого суттєвого повідомити не змогли (або ж не захотіли). Тож наші кореспонденти спробували провести своє розслідування.
Як з’ясувалося, сусіди майже нічого про родину Я. не знали. На вулиці Пархоменка вони оселилися років зо п’ять тому, придбавши там будинок і перебудувавши його. Жодних тісних контактів ні з якими сусідами не підтримували, жили замкнуто і тихо. Зачинена металева брама, високі мури огорожі надійно захищали будинок від цікавих поглядів. Однак від убивці не врятували.
Невідомо й те, один був убивця чи їх було більше. Логічніше припустити, що все ж один, оскільки якби їх було більше, то хтось із них був би на варті й напевне побачив би дівчинку, а можливо, й наздогнав її. Та, без сумніву, без напарника не обійшлося. Подейкують, що за рогом на вул. Капушанській стояла машина з водієм за кермом, яка й відвезла вбивцю після злочину. Можливо, машина була припаркована там раніше й вбивця чекав, коли подружжя повернеться додому. Коли автоматичні ворота відчинилися і Я. в’їхали у двір, убивця, ймовірно, прокрався за ними. Нагадаємо, що було по сьомій вечора, тобто вже темно і важко було щось чи когось помітити. Зробивши свою справу, вбивця, очевидно, втік через задню огорожу, потрапивши таким чином одразу на вул. Капушанську.
ЧОМУ СТАЛОСЯ ВБИВСТВО?
Подружжя Я. займалося підприємницькою діяльністю, а саме оптовими поставками м’ясо-молочної продукції у торговельні заклади міста й області, крім того, в санаторії та на ринки (до підприємницької діяльності чоловік працював на митниці). Як відомо, Я. був єдиним оптовим поставником тернопільських та стрийських ковбасних виробів у Закарпатську область. Підприємцям належала також їдальня на території АТП-12107, яка слугувала своєрідною базою й звідки продукція розвозилася по області. Раніше для цих цілей Я. орендували частину приміщень кафе «Кошице». У наближених до цього бізнесу колах говорили про те, що Я. «стояли круто», тобто виторг мали пристойний. Як нам стало відомо, правоохоронці розглядають дві версії вбивства — пограбування та усунення конкурентів. Щоправда, джерело в міліції повідомило, що на пограбування це не схоже, бо нібито в машині залишилося 20 тисяч гривень, які злочинці не взяли.
То залишається версія усунення конкурентів? Але хіба за це можна вбивати людей?
04 листопада 2006р.
Теги: