Настя Павлище, десятикласниця:
«Мені приходиться цією голкою рахувати нитки. Дуже потрібно, аби це було точно вирахувано, інакше візерунок буде зіпсований. Після того, як буде прораховано цілий рядочок, вставляється маленька дошка, її треба отак вкласти, а потім кладеться велика дошка, піднімається, і після цього можна робити узор червоною ниткою»
Червоним по білому. Це – традиційні кольори орнаментів села, де живе переважно угорськомовна громада. Більше тисячі взірців оригінальних старовинних узорів зібрано у школі. Орнамент вважають оберегом, неодмінною частиною життя Великих Берегів.
Андрея Мештер, вчителька трудового навчання:
«Дуже багато видів орнаментів. Ідеї для них підказує сама природа. Це листки і квіти, он як маки, жолуді, розмарин чи троянда. Навіть зірки можуть стати основою орнаменту. Є взірці, які символізують людей – небагато, але є. Птахи теж підказують теми узорів, от як пави»
І квіти, і пави, і зірки, і «вовчий слід» - традиційні узори живуть у вишивці і ткацтві. Голкою і ниткою відтворити простіше – можна змішувати кольори. У ткацтві ж барви можуть лише поступово змінювати одна одну. Наука роботи на старовинних кроснах – непроста. Потребує уваги і терпіння.
Настя Павлище, десятикласниця:
«Ткати – цікава справа, подобається. Найважче - рахувати, але без цього не обійдеться»
Настя шкодує, що вдома нема верстату. На Берегівщині жінки завжди ткали. От і сьогодні нитками і човником дівчата не просто роблять рушники і скатертини, вони продовжують традиції Великих Берегів.
Андрея Мештер:
«Ми навчаємо передовсім традиціям. Основне завдання – аби дівчата засвоїли те, що робили їх предки, аби це збереглося»
72-річна Іда Фюзеш – єдина у селі ткаля, яка продовжує цю справу у себе вдома. Якби не клас з ткацтва, каже жінка, ремесло би забулося.
Іда Фюзеш, ткаля:
«Не хочуть жінки. Навіть моя дочка не хоче ткати. Вміє, але не береться, говорить, краще в городі попрацюю, тільки не ткати. Не має терпіння»
Твори пані Іди є у Росії, Німеччині, Америці, і в Угорщині. Та для ткалі найважливіше, що не тільки на її кроснах, але й дівочими руками продовжує творитися орнамент Великих Берегів. Червоним по білому.