Усі твори згруповані у дві частини: великі форми оповідань, котрі часом можна б назвати навіть повістями, та невеличкі новели и замальовки. І якщо в перших автор концентрує свою увагу на сюжетних лініях, то в других — швидше, на настроях, певних емоційних станах.
Тема більшості оповідань вічна, як життя. Це кохання, стосунки між подружжям: стерті з роками почуття, котрі, якщо добре подумати, нікуди не зникли, просто поблякли від буднів (наприклад, у "Букеті синіх волошок"); ревнощі без підстав і з ними; ступінь особистої свободи одруженого чоловіка і до контрасту — його половинки, котра тягне на своїх плечах більшу частину господарських клопотів; бажання жінки утримати чоловіки будь-якою ціною, незважаючи на те, що вона розуміє: глек кохання розбито і його вже не склеїти. Часом твори не позбавлені певних містичних елементів, але загалом, схоже, вони народилися з реальних сімейних драм, трагедій та хепі-ендів, якими так щедро мережить доля чорні й білі смуги на шляху людини.
Не будемо нав'язувати читачам своєї думки про оповідання — кожен складе власну, прочитавши їх. Зауважимо тільки: навіть те, що одному може здатися наївним чи дидактичним, іншого розчулить і збагатить життєвим досвідом. Отже, шукайте кожен своє і не забувайте, що література такого роду — чудовий спосіб робити "аналіз помилок", не набиваючи ґуль на власних стосунках із коханими.