У його лавах - унікальні бійці, що однаково добре стріляють, долають скелі і роблять багатоденні марш-кидки через гори. Свої вміння елітний підрозділ гірських стрільців погодився продемонструвати кореспондентам "5 каналу".
Олександр Аргат, 5 канал: "Ужгородський район, Закарпаття. Звідси вже видно Словаччину. Тут на унікальному полігоні проводить єдиний в Збройних силах України батальйон гірської піхоти".
Вони з'являються там, де на них чекають найменше. Вони знають кожну гірську стежину, проте легко обходяться і без доріг. Усе необхідне для війни - носять із собою. Зі спорядження вагою 20 кілограмів за день можуть пройти горами більше 60 кілометрів. А потім - вступити у бій або влаштувати диверсію. Ось загін розвідників гірської піхоти демонструє приклад захоплення в полон противника. Стрімкий спуск зі скелі, засідка і кількасекундна атака.
Вимоги до бійця гірського стрільця суворіші, ніж до звичайного піхотинця. Витривалість, фізична сила, здатність переносити значні перепади тиску - ті якості, без який не потрапиш до батальйону гірської піхоти. Сюди не беруть легковажних відчайдухів. Адже гори не пробачають помилок.
Олександр Недобитко, командир розвідувального взводу: "Інструктори, які проходили в нас гірську підготовку у Грузії, Швейцарії вони надають допомогу. Але на кожному спуску кожен військовослужбовець відповідає сам за себе".
На озброєнні гірських піхотинців зброя, яка добре себе зарекомендувала себе ще в горах Афганістану. З укріплених камінням шанців гірські стрільці готуються знищувати ворожих бійців з потужних мінометів та гранатометів. Кажуть стрільба в горах має свої особливі правила.
Вадим Ольшицький, командир гранатометного взводу: "В горах більше погодних умов впливають на політ самої гранати. І треба більше глазом цілиться. Прицелу не довірять".
Гірська піхота у більшості країн уважається елітою збройних сил. Такі підрозділи - задоволення не з дешевих. Адже для успішних дій у горах бійці потребують надійного спорядження, зручного одягу та спеціального взуття. Цього року батальйон отримав шість мільйонів гривень на придбання альпіністського спорядження, проте бійці досі не мають спальних мішків та килимків, від яких залежить здоров'я солдатів. Дається взнаки і брак професійних альпіністів. Тож поки що основу загону складають офіцери і хлопці з довколішніх сіл, яких влаштовує зарплата контрактника на рівні тисячі гривень.