11 листопада у Києві під егідою Міністерства регіонального розвитку та будівництва України та Ради Європи відбулася Національна конференція з питань реалізації Європейського тижня місцевої демократії в Україні. У рамках заходу відбулися публічні презентації Європейського тижня місцевої демократії та Європейської стратегії щодо інновацій та доброго врядування на місцевому рівні, Рекомендацій щодо розвитку партисипативної (від латинського participare – брати участь) демократії на місцевому рівні та впровадження інструментарію “CLEAR”.
Відкрив зібрання Міністр регіонального розвитку та будівництва України, почесний член Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи Василь Куйбіда та представив поважних гостей форума, серед яких були: представник Генерального Секретаря Ради Європи з координації програм співробітництва в Україні Оке ПЕТЕРСОН, начальник відділу з питань демократичної участі Директорату з питань демократичних інституцій Ради Європи Хос ЛЕМЕРС, Посол Королівства Норвегія в Україні Олав БЕРСТАД, директор представництва Швейцарського агентства з питань розвитку та співробітництва в Україні Мануель ЕСТЕР та ін.
Презентували Європейський тиждень місцевої демократії та європейську стратегію щодо інновацій та доброго врядування на місцевому рівні: член Бюро Європейського комітету з питань місцевої і регіональної демократії Ради Європи, директор Департаменту міжнародного співробітництва, інвестиційної діяльності та з питань європейської інтеграції Міністерства регіонального розвитку та будівництва України В‘ячеслав ТОЛКОВАНОВ, представник Фонду сприяння місцевому самоврядуванню України Олександр Власенко, президент ВГО «Клуб мерів», славутицький міський голова, член Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи Володимир УДОВИЧЕНКО та ін.
Також були оприлюднені постановочні доповіді учасників зібрання. Про досвід європейських країн у проведенні Європейського тижня розповів Хос Лемерс, а про роль європейських міст –пілотів у проведенні Європейського тижня місцевого самоврядування – секретар Одеської міської ради Олександр Прокопенко.
Представники міст та регіонів України мали змогу обмінятися думками під час тематичного “круглого столу”, в ході якого виступив голова Закарпатської облради, голова Ради „Карпатський Єврорегіон“, член Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи Михайло Кічковський, голова Полтавської облради Петро Ворона, міський голова Запорізької міськради Євген Карташов, голова Бориспільської міськради Анатолій Федорчук та ін.
На Закарпатті Європейський тиждень місцевої демократії
став знаковою суспільно-політичною подією
Як на мене, – зазначив Михайло Кічковський, – „круглий стіл“ щодо проведення Європейського тижня місцевої демократії в Україні має надзвичайно практичне значення. Адже це добра нагода обмінятися досвідом, набутим у регіонах, запровадити кращі форми і методи роботи, глибше засвоїти ті нові прогресивні ідеї, про які йшла мова у першій частині нашого зібрання. І це суттєво. Бо, за підсумками проведення Європейського тижня місцевої демократії у Закарпатській області, можу стверджувати: демократичні процеси у суспільстві поглиблюються, а життя територіальних громад постійно, з дня у день, збагачується новими проявами демократизації. Проведення Європейського тижня стало своєрідним індикатором того, наскільки наблизились ми до реальних критеріїв місцевої демократії. Разом і з тим, опираючись на думки, пропозиції, висловлені в процесі здійснення цієї акції на місцях, напрацьовуються нові шляхи взаємодії місцевих рад, органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, громадських інституцій на поглиблення процесів демократизації.
На Закарпатті, як і в інших областях України, Європейський тиждень місцевої демократії став знаковою суспільно-політичною подією. Цьому сприяла проведена облрадою та ОДА спільна організаційна робота на місцях. У результаті – в обласній, районній , міських, селищних та сільських радах відбулися Дні відкритих дверей для студентської молоді. У школах – зустрічі депутатів місцевих рад із учнями. Повсюдно були задіяні бібліотеки, культурно–освітні заклади у проведенні тематичних книжкових виставок, бесід, „круглих столів“ тощо. Й адресовані вони були, насамперед, нашій молоді.
Цього року закарпатці готуються до знаменної для нашої області і всієї держави дати – 70 –річчя Карпатської України. Як відомо, Президент України видав Указ „Про відзначення 70-річчя подій, пов’язаних із проголошенням Карпатської України“. Органи місцевого самоврядування і виконавчої влади широко використали багатий історичний матеріал, щоб донести до нинішніх поколінь зміст демократичних устремлінь творців, будівничих і оборонців Карпатоукраїнської держави, які в далекому 1939 році підняли прапор свободи і незалежності. Молоді цікаво дізнатися, як проходила підготовка до проведення виборів у Сойм Карпатської України, про демократичні ідеї, які проголошував її президент Августин Волошин. Таким чином, на конкретних прикладах юнацтво не лише вивчає минуле, але й проймається почуттям поваги до нього, вчиться шанувати його.
Вдало вплелося у контекст Європейського тижня й проведення на Закарпатті першого міжнародного фестивалю української поезії „Карпатська ватра“, що відбувся за підтримки облради та ОДА за участю майстрів художнього слова Закарпатської, Львівської, Івано–Франківської, Чернівецької областей, українських поетів із Словаччини, Угорщини, Румунії, Польщі, які в рамках фестивалю зустрічалися із молоддю міст Мукачева, Ужгорода, Міжгірського та Хустського районів. Під час зустрічей йшлося про свободу слова, забезпечення конституційних свобод у демократичному суспільстві, як це проголошено у “Європейській Хартії місцевого самоврядування“.
У рамках Європейського тижня було проведено зустріч керівництва облради із студентами вузів Ужгорода на тему: „Якби депутатом був я“. До участі в ній, – підкреслив М. Кічковський, – ми запросили не тільки депутатів облради і кращих сільських голів, які успішно працюють кілька років поспіль, а й науковців та журналістів. До речі, скажу таке: наша молодь далеко серйозніше замислюється над долею краю, держави, нації, ніж здається нам. Ряд висловлених ними пропозицій ми використали відтак при підготовці заходів Європейського тижня. У результаті, найактивніших із них ми включили в кадровий резерв облради.
До діяльного суспільного життя прилучилися навіть представники різних конфесій. Закарпаття стало місцем проведення таких міжнародних науково-практичних конференцій як: «Природне середовище і духовність», «Відповідальність за Створіння та сталий розвиток у Центральній та Східній Європі: досвід України і Польщі», «Екологічні та соціальні аспекти збереження етнокультурної спадщини Карпат», «Транскордонне співробітництво в контексті Європейської політики сусідства: активізація участі громадянського суспільства», «Церква і навколишнє середовище: європейський досвід та українські перспективи». Ці заходи мали великий резонанс серед громадськості нашого краю.
Ввійшло в практику і залучення громадськості до організації проведення Днів добросусідства України із Угорщиною, Польщею, Словаччиною, Румунією. Де ще, як не там, обмінятися думками про те, як краще налагодити прикордонне співробітництво, поділитися досвідом роботи місцевого самоврядування у прикордонних регіонах сусідніх країн і краще запроваджувати у своїй громаді. Між іншим, Закарпаття нині має укладені угоди про співробітництво з восьми регіонами 6 зарубіжних країн. А райони, міста, села і селища підтримують дружні зв’язки з майже 100 територіальними громадами країн Євросоюзу. Одне Мукачево має 6 міст-побратимів. І з кожними роком територія співробітництва територіальних громад області розширяється. Ось і зараз депутати 9 територіальних громад Виноградівського району готують до підписання угоди про співробітництво зі своїми зарубіжними колегами із Словаччини, Угорщини, Польщі, Румунії, Англії.
Іншими словами, у процесі проведення Європейського тижня місцевої демократії у територіальних громадах, – далі мовив М.Кічковський, – порушувалися питання транскордонного співробітництва, реалізації євроінтеграційного курсу політики держави, спільні для прикордонних регіонів сусідніх із Закарпаттям країн проблем екології, захисту території від паводків та зсувів, взаємодії щодо розвитку туризму і рекреації.
У цілому можна підсумувати: Європейський тиждень місцевої демократії на Закарпатті засвідчив високу громадянську активність населення, уболівання і відповідальність людей за долю країни , області, територіальної громади, за те, щоб діти, онуки жили в по-справжньому демократичному суспільстві , де слово не розходиться з ділом, де задекларовані програми виконуються, а закон однаково важливий для всіх – від рядового громадянина до особистостей у парламенті, вищих владних структур. Тому не дивно, що люди обурювалися щодо наслідків економічної кризи, яка вдарила по їх добробуту, недофінансування робіт по завершенню ліквідації наслідків липневого паводку 2008 року, Програми комплексного протипаводкового захисту в басейні ріки Тиса, що розрахована до 2016 року.
„Я глибоко переконаний, що акції в рамках Європейського тижня місцевої демократії мають бути емоційно насичені, цікаві, позбавлені рутини менторства. Тоді вони запам’ятаються, спонукатимуть до дії. Зважмо, що основний об’єкт, до якого вони спрямовані, це, передовсім, – молодь. Саме тому цей захід став важливою складовою частиною суспільного життя“, – наголосив М.Кічковський.
Завершуючи зібрання, В’ячеслав Толкованов, Хос Лемерс відзначили позитиви проведення Європейського тижня в Україні та звернули увагу на досвід Закарпаття як такий, що вміло поєднує демократичні процеси з реальним життям, відтворює позитивну енергію відносин із Європейськими країнами у питаннях транскордонного співробітництва на рівні виконавчої влади і самоврядування, громадських організацій, підприємницьких та науково-освітніх і культурних структур у галузях охорони здоров’я, туризму і рекреації. І цей досвід є особливо цінним, бо він не обмежується одноразовими заходами. Це багатовекторна система програм добросусідства на близьку та віддалену перспективи, яка єднає наші народи, зміцнює взаємовідносини між ними. Також вони виокремили практику залучення молоді до життя краю, що допомагає юнакам і дівчатам освоювати основи місцевої демократії, управління, транскордонного співробітництва та євро інтеграції суспільства.
Пошук дієвих механізмів відновлення української економіки – вимога часу
Як відомо, з ініціативи Президента України Віктора Ющенка відбулася Загальнонаціональна антикризова нарада. Її магістральна мета – нейтралізація впливу кризи на ситуацію в Україні та пошук дієвих механізмів відновлення української економіки.
У нараді взяли участь: Голова Верховної Ради, Прем’єр-міністра України, лідери парламентських фракцій, члени уряду, керівники обласних державних адміністрацій та обласних рад, промислових підприємств, науковці, експерти з фінансово-економічних питань. Серед учасників були і голова Закарпатської ОДА Олег Гаваші та голова облради Михайло Кічковський.
Звертаючись до присутніх, Глава держави наголосив, що в результаті світової економічної кризи Україна опинилася серед найбільш постраждалих країн. «Головна і визначальна причина – не у зовнішніх ринках, а у непослідовній, часто помилковій внутрішній політиці. Світова криза стала лише детонатором проблем української економіки», – вважає Глава держави. Віктор Ющенко констатував, що упродовж тривалого часу не зверталася увага на негативні процеси у багатьох принципових сферах.
По-перше, виробники зосередилися на зовнішніх ринках і не розвивали внутрішні. По-друге, попит, як правило, задовольнявся за рахунок імпорту, що підірвало зовнішньоторговельний баланс. Окрім цього, Україна отримала значний обсяг корпоративних позик – близько 35 млрд. дол. США, левова частка яких була спрямована на імпорт споживчих товарів.
Не маючи можливості рефінансувати ці позики, українська економіка отримала проблеми не лише із зовнішньоторговельним сальдо, а й із сальдо поточного рахунку. По-третє, практично кожен уряд і парламент щедро роздавав соціальні обіцянки і пільги, профінансувати які неможливо (саме тому вони щороку зупинялися законами про Державний бюджет). По-четверте, урядом і Національним банком навесні було розгорнуто боротьбу з інфляцією створенням монетарного голоду.
«Кожен із цих факторів разом створив хворобливий фон української економіки», – підсумував Віктор Ющенко.
«Сьогодні ситуація уже не є такою критичною. Повертається довіра до гривні, формуються резерви, є багато інших речей, які є добрими ознаками», – оцінив Президент. «Ми зуміли схвалити у парламенті антикризовий пакет, який дозволив державі швидко втручатися для подолання негативних явищ в окремих банках», – додав Віктор Ющенко.
Непопулярні, але потрібні рішення, схвалив Національний банк. «У результаті ми стабілізували становище і створили умови для доступу до ресурсів Міжнародного валютного фонду», – сказав Президент.
За словами Віктора Ющенка, 16,4 млрд. доларів США цієї допомоги будуть використані для фінансування антикризових заходів (рекапіталізація банків тощо).
Президент наголосив, що ситуацію вдалося стабілізувати, валютний курс було приборкано, але в цілому криза не подолана. “Ми повинні діяти за п’ятьма простими принципами. Ці принципи - суть моєї позиції, мого плану дій, моєї доктрини», - заявив Глава держави . – Це – преференція національного виробника, забезпечення вичерпної підтримки експорту і вгамування споживчого імпорту, максимальне скорочення всіх непродуктивних витрат, реальна, осмислена, системна програма роботи, без популізму, і соціальна відповідальність.
Окремо Президент вказав, що на тлі таких подій обов’язок роботодавців - максимально утримуватися від звільнень і, в разі гострої потреби, проводити скорочення виключно за законом. На переконання Президента, дотримання трудового законодавства має контролюватися Генеральною прокуратурою та правоохоронними органами.
Президент повідомив, що реалізація названих принципів повинна здійснюватися через конкретні інструменти.