Мер Ужгорода став... митцем і зупинятися, схоже, не збирається

«Я пам’ятник собі воздвиг…»

Місиво глини, подекуди кинута на нього плитка зі старих тротуарів проспекту, трохи присохли й утопталися ногами перехожих, але в разі дощу перетворюються на непрохідне болото. І ще не біда, коли перехожі забруднять взуття або понесуть грязюку на нову плитку, – гірше, що, послизнувшись, можуть вилетіти прямісінько на проїжджу частину під колеса авто. А один із переходів, до речі, веде до НВК «Пролісок» з дитсадком і початковою школою. Щодня, поспішаючи, через цей перехід снують сотні дітей і не всі з них із батьками...
Та мерові не до таких дрібниць. Він же сам мусив плитку для проспекту підбирати (а хто ж іще має талант на це, відповідні знання і час?), сам придумував скульптури (цитуємо за однією з газет): «Ідеї щодо оформлення й фінансування належать міському голові Сергієві Ратушняку, який особисто брав участь у розробці ескізів, а втілили їх у життя студенти Закарпатського інституту мистецтв».
Та це ще не кінець. Наш не лише великий мер, а тепер уже й великий митець, виявляється, має багато творчих задумів: «... на протилежному боці проспект... буде прикрашений у зовсім іншому стилі (якому – мабуть, загадка-сюрприз для жителів міста. – Авт.). Реконструкція проспекту передбачає також установлення великих стрілочних годинників заввишки в кілька метрів по два на початку і в кінці».
Та якби тільки проспект – планується звести новий транспортний міст, кардинально оновити пішохідний і вулицю Льва Толстого. «На переконання міського голови, цю вулицю треба зробити веселішою, внести в її атмосферу оптимістичну кольорову гаму, над чим мер уже попрацював особисто».

Якими будуть ці «оптимістичні кольори», яка «вєсєлуха» нас чекає, можна здогадуватись. Нічтоже сумняшеся Сергій Миколайович збирається оновити і центральну – історичну – частину міста. Принаймні, якщо вірити написаному в газеті: «Тож у процесі напрацювання й більш глобальна ідея: прикрасити місто масштабно, не обмежуючись власне проспектом Свободи, адже в Ужгорода є його історичне «серце» – Корзо й інші історичні перлини. Міським головою виношуються плани створити в місті ще кілька подібних центрів, які б тішили око та радували душу кожного ужгородця, а загальний вигляд самого міста промовляв би про його європейське розташування й орієнтованість на розквіт і добробут».
Так що вода у кранах, опалення, діти на вулицях, бо батьки не мають змоги платити за групи продовженого дня, сміття, ями на дорогах, те, що Ужгород оминуть транс’європейські магістралі – дурниця. Як і те, що на такому «красивому» оновленому проспекті діти можуть опинитися під колесами машин...

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати