Люди кажуть, що має жінка особливий дар: узори плете, як той вінок з квітів різних кольорів. І лягають вони на полотно легко і наче оживають під руками майстрині.
Знаю пані Олю давним-давно і не раз чула, як говорила, що це природа надихає її на плідну творчість.
- Ідемо, бувало, в поле, а навколо квіття - не на милуєшся. У житах - волошки, маки - я не можу очей відірвати. А чоловік каже, що то бур'яни, які засмічують збіжжя. Ох, і сердилася я на такі слова, хоч і розуміла, що він має рацію.
Вишивальниця сміється і показує волошки, маки - на полотні. Вони - як живі.
Побували роботи Ольги Евчак на виставках різного рівня. Навіть у столиці милувалися вишиванками довгопільської майстрині.