— Що означає назва «Самогон»? Розкажіть детальніше про цей проект.
— Назва проекту є метафоричною. Означає щось зроблене власноруч із природної сировини, до того ж наділене небувалою духовною міцністю. До альбому входять тексти зі збірки «Пісні для «Мертвого Півня». Свої вірші я називав якимись англійськими фразами, цитатами, назвами фільмів (наприклад, «Memory of Deep Purple») — всім, що пов’язане з західною англомовною культурою. Це був, так би мовити, мій підсвідомий прийом.
Альбом складається з дев’яти композицій, вісім з яких написані польськими музикантами на мої вірші. Дев’ятим номером «Самогону» є старовинна козацька пісня «Зеленая ліщинонька».
— Ви назвали альбом «Самогон», а як ставитеся до самогону-напою?
— Відверто кажучи, я його важко сприймаю, адже свого часу довелося його багато «сьорбнути». Під час служби в армії (на Вінниччині) ми з солдатами бігали до сусіднього села по самогон. А виробники додавали до цього напою карбід, аби зробити його міцнішим. Після такого самогону наше самопочуття було не найкращим... Власне, назва гурту — «Karbido», назва проекту — «Самогон»: ось тому таке поєднання...
— Чула про ваш наступний музичний проект «Цинамон». Розкажіть про нього.
— Цей проект ми також робимо спільно з гуртом «Karbido», однак музика буде іншою. Власне, музика цього гурту — це унікальний музично-альтернативний сплав, музиканти, наче раптово, поєднують блюз, джаз. Якщо в альбомі «Самогон» були зібрані неримовані вірші, то до «Цинамону» ввійдуть мої давніші вірші з римою, з ритмом. Це будуть більш, так би мовити, «традиційні» пісні.
— Ви співпрацювали з гуртами «Мертвий Півень», «Плач Єремії», тепер працюєте з «Karbido»? Як бачимо, ви захопилися музичними проектами, а коли побачимо наступну вашу книгу й про що вона буде?
— Наразі не буду ділитися своїми задумами, позаяк я ще не починав їх якось втілювати. Звичайно, я дещо «виношую»... Хочу зазначити, що активно займаюся перекладацькою діяльністю. Нещодавно побачив світ мій переклад шекспірівської драми «Гамлет» і, сподіваюся, за рік вийде переклад «Ромео і Джульєтти».
— Сучасну літературу прийнято називати «постмодерном». На вашу думку, це є правильним визначенням?
— Гадаю, що це неправильний термін. Такий термін був модним у 90-ті роки. Вчорашню літературу називали «постмодерном», а для сьогоднішньої критики ще не мають точного визначення. Наші літературознавці трішки «загальмували», тому й досі послуговуються терміном «постмодернізм».
P. S. Редакція висловлює подяку організаторові гастролей Юрія Андруховича та гурту «Karbido» Петрові Ониську за сприяння в підготовці інтерв’ю.