Йшлося і про організацію співпраці між різними гілками влади від регіонального до державного рівня. Були порушені надзвичайно важливі питання. З цього приводу Президент України Віктор Ющенко також висловив свою позицію. Як зазначив Президент, усі питання, що стосуються організації державної влади, кадрових питань та ротацій, будуть обговорені ним з Генеральним прокурором, головою Служби безпеки, міністром внутрішніх справ та керівниками місцевих органів влади.
У засіданні Кабінету Міністрів брав участь і Олег Гаваші, голова Закарпатської облдержадміністрації. За кілька днів до цього відбулася і селекторна нарада, яку з головами облдержадміністрацій проводив новий глава Секретаріату Президента України Віктор Балога. Ми поцікавились у керівника області Олега Гаваші, як проектуються останні події на Закарпаття.
- Олеже Олодаровичу, судячи з повідомлень у пресі, коментарів політиків і політологів, роботи вистачить усім…
– Як зазначив Віктор Ющенко, суспільство вже сприймає як належне стабільність національної валюти, відсутність заборгованості в бюджетній сфері, постійне зростання реальних доходів і пенсій. Це сталося попри численні стреси, пов’язані з різкою зміною кон’юнктури на світових ринках та серйозними внутріполітичними викликами.
Зараз найголовніше – політична стабільність в державі. Зміна політичної конфігурації, розподіл повноважень між президентською, парламентською й урядовою гілками влади – процес непростий і тривалий. Втім, він не повинен гальмувати наш поступ.
Проблем у всіх сферах життєдіяльності країни немало, але досягнуто головного – ми рухаємось уперед.
Засідання Кабміну було непростим. У цьому зокрема телеглядачі мали змогу переконатися на власні очі. Чого вартувало питання по 5 головах облдержадміністрацій. Це перше засідання нового Кабміну. Багато емоцій, якоюсь мірою не до кінця продумані проекти рішень. Схоже, апарат Секретаріату Кабміну десь недопрацював. Тому виступи обласних очільників, котрих піддали нищівній критиці, були більш аргументованими. Зрештою, у нас в області на колегіях ми теж розглядаємо роботу керівників районів. Доходило, звичайно, і до звільнень. Але перед цим ми глибоко вивчали їх роботу, проблеми, давали час на виправлення.
Тому і реакція Президента є зрозумілою. Зрештою, і Прем’єр прийняв рішення про створення комісії, яка вивчить роботу цих п’ятьох голів ОДА.
- Одне з головних питань, яке розглядалось на засіданні Кабміну, - соціально-економічний розвиток регіонів. Як наша область виглядає на фоні інших?
– Загалом в позитивному аспекті. За багатьма показниками ми серед перших, а в цілому знаходимось десь посередині рейтингу.
Так, у промисловості області обсяги виробництва зросли на 22,8 відсотка. Збільшення досягнуто майже у всіх видах діяльності, за винятком добувної, легкої промисловості, металургії та обробки металу. Наша область на третій загальноукраїнській позиції серед тих, що перевищили рівень промислового виробництва 1990-го року.
Важлива для краю галузь – інвестиційна діяльність. Мораторій на спеціальні економічні зони і території пріоритетного розвитку завдав серйозного удару по економіці області та наповнюваності бюджетів. Зараз ситуація стабілізувалась, і що особливо радує, від нас не тільки не пішли серйозні інвестори, а навпаки – прийшли нові. За перше півріччя цього року у порівнянні з відповідним періодом минулого інвестиції в основний капітал зросли майже на 55 відсотків і сягнули 704,2 мільйона гривень, а приріст іноземного капіталу – 18,2 мільйона доларів США.
Цього понеділка за участі Надзвичайного і Повноважного Посла Сполучених Штатів Америки в Україні пана Вільяма Тейлора та інших поважних гостей ми урочисто заклали перший камінь у майбутній завод транснаціональної корпорації «Джейбіл». За короткий час неподалік Розівки, під Ужгородом, побудують великий завод з виробництва електронної продукції, зокрема мобільних телефонів «Nokia». До речі, завод уже працює на виробничих потужностях «Ядзакі». Нині тут зайнято 900 чоловік. Реалізація цього інвестиційного проекту дозволить створити 1500 нових робочих місць, а до 2010 року – 6 тисяч. Зрозуміло, виникає потреба у кваліфікованих кадрах, а це означає, що випускники як зі середньою спеціальною, так і вищою освітою, особливо технічною, матимуть хорошу роботу.
Взагалі, питання забезпечення соціального захисту працівників – серед головних умов, які ми ставимо перед інвесторами. Як результат, середньомісячна заробітна плата штатного працівника, зайнятого в галузях економіки області, у липні зросла на третину в порівнянні з відповідним періодом минулого року і становила 916,95 гривні (по Україні – 1078,86 гривні). Завдяки таким темпам зростання скоротився розрив середньомісячної зарплати закарпатців у порівнянні із середнім рівнем у державі. При цьому врахуйте, що в області нема підприємств-гігантів. Із 27-го місця по цьому показнику ми піднялись на 15-те.
- Роботу голів облдержадміністрацій оцінюють і за таким показником, як кількість створених робочих місць. «Джейбіл», звичайно ж, значно покращить цей показник. А яка ситуація нині загалом?
- Мушу сказати, що обласна влада поставила собі, образно кажучи, дуже високу планку. Погодьтеся, 29,8 тисячі нових робочих місць – це серйозно. І це при тому, що минулоріч в області вже з'явилося 37 тисяч нових. Для порівняння: приблизно схожа з нами за розмірами і кількістю населення Чернівецька область планує створити 16,7 тисячі робочих місць. Зобов’язань своїх дотримуємось: наразі річне завдання виконано на 84 відсотки, тобто вже маємо близько 25 тисяч робочих місць. А показник повної зайнятості населення, до речі, у нас вищий, ніж загальноукраїнський.
- Відкриття нових підприємств – це значний позитив для області. Але в той же час загальний борг по зарплатні зріс майже у 2,2 раза. В чому причини?
– Це для нас дуже болюче питання. Дійсно, заборгованість зростала з початку року. Одні підприємства погашали борг, але з’являлися нові боржники. Були тому і об’єктивні причини. До прикладу, через аварії на шахтах Солотвинського солерудника виник борг по заробітній платі, який поступово сягнув суми понад 800 тисяч гривень. Вжиті заходи дозволили зменшити цифру до 490 тисяч гривень і стабілізувати ситуацію.
Хоча проблема із боргами складалась не один рік. Найбільша сума боргу в нас виникла через довготривалу зростаючу заборгованість на підприємствах сільського господарства державної форми власності, яка становить понад третину від загальної суми боргу економічно активних підприємств області. Нині загальний борг лише чотирьох підприємств державної форми власності - Солотвинського солерудника, радгоспів «Великолазівський» і «Виноградівський» та Тересвянського заводу продтоварів - становить майже 839 тисяч гривень. Ці підприємства не підлягають продажу, бо нема механізму їх роздержавлення.
Значна частка боргу по зарплаті – в житлово-комунальній сфері. Зокрема зношеність обладнання, низькі тарифи та інше не забезпечують рентабельність ВУЖКГ. Проведена робота по оздоровленню фінансового стану підприємств (протягом останніх двох місяців переглянуті тарифи практично у всіх районах) дозволить зменшити заборгованість на 20-25 відсотків у порівнянні із середнім показником за 8 місяців поточного року. Якщо це питання вирішиться на державному рівні.
Маємо і «свіжу» проблему: виник значний борг по зарплаті працівникам органів місцевого самоврядування, пов’язаний зі змінами голів та секретарів міських, районних, сільських і селищних рад та введенням в дію нових умов оплати їх праці. У місцевих бюджетах не були передбачені такі значні виплати. Така ситуація у всіх областях.
Але хочу підкреслити: хоч у нас і темпи зростання заборгованості по зарплаті досить значні, на загальноукраїнському фоні наша частка боргу найменша (0,3 відсотка загальнодержавного). Цьому підтвердження і останнє засідання Кабміну: Закарпаття навіть не розглядали в цьому плані. Звичайно, це аж ніяк не привід для самозаспокоєння.
- На Закарпатті збільшилась питома вага збиткових підприємств. З чим це пов’язано, адже у нас останнім часом запрацювали такі серйозні підприємства, як «Ядзакі», «ФЦА Україна», інші?
- Як це не парадоксально, саме вони і є причиною зростання збитковості. Але на це є цілком об’єктивні причини. Збитковість таких підприємств, як ТОВ “Гроклін Карпати”, ТОВ “ФЦА Україна” в м.Ужгород, ТзОВ “Ядзакі Україна”, ТОВ “Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед”, носить плановий характер через розширення виробництва. Вони знаходяться на початковій стадії реалізації інвестиційних проектів, вкладають значні кошти у розвиток виробництва і не вийшли на прогнозовані показники. З наступного року, коли запрацюють на повну потужність, сподіваємось стануть прибутковими.
Зі сфер діяльності найбільше збитків допустили промислові підприємства - 80,9 відсотка загальної суми. Зростання збитків у 2,7 раза обумовило зниження фінансових результатів загалом. Сума збитків становила 108,5 мільйона гривень. Крім вищеназваної причини, така ситуація у промисловості склалася і у зв’язку з декларуванням значних сум підприємствами зі стопроцентними іноземними інвестиціями (49,6 млн..грн., або 45,7 відсотка їх обсягу по області).
Але, знову ж таки зауважу, що ми маємо одну із найнижчих в Україні суму збитків (0,8 відс.) та найнижчу питому вагу збиткових підприємств у загальній кількості - 18,2 відсотка.
– Особливо пильну увагу останнім часом викликає тема бюджетного процесу. Наш Президент заявив, що готовий підтримати бюджет, спрямований на реформи і розвиток країни.
- В області проводиться активна робота по забезпеченню виконання планових надходжень до місцевих бюджетів: здійснюється грошова оцінка землі та перегляд договорів її оренди, ведеться боротьба з тінізацією доходів громадян та проведенням виплат заробітної плати у конвертах, переглядаються затверджені місцевими органами влади ставки єдиного податку та торгового патенту, контролюється робота ринків.
Загалом протягом восьми місяців мобілізовано податків та зборів (обов’язкових платежів) до державного і місцевих бюджетів в сумі 1 млрд. 124,7 млн.грн., що на 30,8 відсотка більше, ніж в січні – серпні 2005 року.
План доходів загального фонду місцевих бюджетів області за вісім місяців поточного року виконано на 102,9 відсотки. Доходи обласного бюджету за цей же період виконано на 107,9 відсотка. Перевиконання плану дало можливість додатково спрямувати 4 мільйони 300 тисяч гривень на фінансування захищених статей видатків, трансферти низовим бюджетам та капітальні видатки на будівництво і ремонт об’єктів соціально-культурної сфери. Ще до кінця поточного року за рахунок коштів державного бюджету передбачається ввести в експлуатацію 4 школи на 1108 учнівських місць, за рахунок коштів бюджету розвитку місцевих бюджетів – 6 шкіл на 1312 учнівських місць. Крім того, буде прокладено 35 км газових мереж та газифіковано 18 сіл, 6 км теплових мереж і мереж водопостачання. Також передбачається ввести в експлуатацію кардіологічний корпус обласної клінічної лікарні в Ужгороді та хірургічний корпус обласної дитячої клінічної лікарні в Мукачеві (I-II черги) на 168 ліжок. За умови повного фінансування з державного бюджету пускова програма року буде виконана.
Втім, забезпечення виконання місцевих бюджетів у 2007 році та вирішення соціально-економічних проблем регіону можливе при умові внесення змін до ряду законодавчих та нормативних актів. Тому ми запропонували запровадити і закріпити за місцевими бюджетами податок на нерухомість (майно), що дасть можливість підвищити стабільність та незалежність місцевих бюджетів, ефективніше вирішувати соціально-економічні проблеми територіальних громад, передбачити пропорційний розподіл між бюджетами різних рівнів податку на прибуток підприємств (крім комунальної власності) тощо.
- Один із серйозних “сезонних” іспитів влади – підготовка до зими. Чи не буде несподіванок?
– Це питання порушувалось серед основних на засіданні Кабміну, розглядалось воно і на минулій колегії облдержадміністрації. Закарпаття, в цілому, готове до зими. За винятком хіба що окремих випадків, зокрема в Ужгороді: через несвоєчасне фінансування з міського бюджету заходів з підготовки до зими не готові об’єкти теплового господарства. При плані підготовки 36 котелень на 15 вересня 2006 р. готовими до роботи були всього 16 котелень. Мабуть, мене знову звинуватять у якомусь «особливому» ставленні до обласного центру, але ситуація тут дійсно серйозна. Час був згаяний, і його зараз треба надолужувати.
Викликає занепокоєння і ситуація у військовому містечку «Шипка», що в Мукачеві. Тут не готова до роботи котельня, від якої опалюється 7 відомчих багатоповерхових будинків (460 квартир) Національного центру управління та випробування космічних засобів Національного космічного агентства України. Ми неодноразово звертались і в Кабмін, і в Міноборони, але проблема досі не вирішена: оскільки ці будинки належать Міноборони, то ми не маємо права їх фінансувати з місцевого бюджету. Але проблему мусимо вирішувати чимскоріше, і зараз проробляється кілька варіантів.
- Зараз усіх турбує питання, чи отримуватиме область в необхідних обсягах природний газ?
- Поставки газу для комунальних котелень області нині вирішуються на рівні постачальних компаній. Деякі міста, як-то Мукачево, вже уклали всі угоди, інші, в тому числі Ужгород, з дня на день зроблять це. Про поставки блакитного палива в райони „Закарпаттятеплокомуненерго” вже домовилося з ДП „Газ – тепло”. Тож, зважаючи на погоду, 15 жовтня всі комунальні об’єкти області будуть готові розпочати опалювальний сезон.
– Людей хвилюють тарифи на енергоносії. То приймається мораторій на їх підвищення, то знову робиться крок назад...
– Підвищення тарифів зумовлене об’єктивними чинниками. Зросла мінімальна заробітна плата і, що найголовніше, стрімко зросли ціни на енергоносії - електрику, газ, рідке паливо. Облдержадміністрація постійно тримає на контролі хід розгляду тарифів виконкомами місцевих рад. Основна вимога – щоб тарифи були економічно обґрунтованими, а рентабельність не перевищувала 10 відсотків. Уже узгодили тарифи з водопостачання та водовідведення, до середини цього ж місяця на місцях мають розібратися і з тарифами на теплопостачанням. Наразі чекаємо з Києва кінцеву ціну на газ, аби закласти її у собівартість послуг.
– Безумовно, ви, Олеже Олодаровичу, маєте опиратися не тільки на своїх людей у владній вертикалі, а й тісно співпрацювати з органами місцевого самоврядування, зокрема обласного рівня.
- Я тут не бачу проблем. Є, приміром, голова обласної ради – Михайло Кічковський. Є я - голова держадміністрації. Ніхто не перетягує, як подекуди в інших регіонах, ковдру повноважень на себе. Є серйозні питання – вони вирішуються спільно: у комісіях, з депутатами, на сесії. До речі, на минулій я звітував про виконання облдержадміністрацією повноважень, делегованих обласною радою. Те, що „за” проголосували 78 відсотків від усіх депутатів, багато про що говорить.
В обласній раді створена міцна більшість. Рішення на комісіях приймаються колегіально. До речі, серед депутатів облради – і мої заступники, і керівники кількох структурних підрозділів ОДА, тож вони в першу чергу зацікавлені, аби співпраця між обома гілками влади була.
- Багато зараз говориться і про співпрацю обласних адміністрацій з центральними органами влади, про надання більших повноважень органам влади на місцях і, відповідно, про зростання відповідальності керівників регіонів.
- Наразі більшість проблем, які ставимо і перед Кабінетом Міністрів, і перед міністерствами, вирішується. Підтвердження тому і останнє виїзне засідання спільних колегій Мінприроди і Закарпатської облдержадміністрації. Нам вдалося вирішити питання будівництва в області сміттєпереробного заводу, утилізації отрутохімікатів, які по всій області «зберігаються», отруюючи довкілля, ще з часів Радянського Союзу, та інші. Сподіваємось, що з мертвої точки зрушилось і питання «Преміксів». Тим більше, що днями з цього приводу має відбутися нарада у Прем’єр-міністра.
Останнім часом вирішилось немало значних для області проблем. Це в першу чергу – протипаводковий захист Закарпаття. Виділені кошти і на реконструкцію Ужгородського замку, стабільно фінансуються програми газифікації тощо.
Нам потрібна стабільність у краї, у державі, порозуміння, баланс усіх гілок влади. Тоді і життя людей поліпшуватиметься. А це те, до чого всі прагнуть, принаймні декларують.
Юлія ЛІСНА
03 жовтня 2006р.
Теги: