— Вхід до печерного храму вузький, але поволі розширяється, — розповідає вчитель історії Арданівської школи Михайло Синишин. Чоловік досліджує цю місцину. — Довжина печери близько 20 метрів. Усередині є джерело води, кам’яний алтар, місця для світильників. Про існування катакомбного храму розповідали ще сільські старожили. Кажуть, його видовбали у м’якому камені гори монахи-пустельники 400 років тому.
— Розкопати церкву плануємо давно, — каже сільський голова Арданового Михайло Станинець. — Але боїмося, що туди лазитимуть діти. Старі люди казали, що в печері ховалися від песиголовців — набігу монголо-татарської орди. Згодом зробили собі там храм.
За переказами, під час війни селяни ховалися в церкві від фашистів. У 70-х роках минулого століття печерний храм обвалився.