
Основний нормативний документ для покрівель в Україні — ДБН В.2.6-220:2017 «Покриття будівель і споруд». Він чинний з 1 січня 2018 року і замінив ДБН В.2.6-14-97. Норми задають загальні вимоги, а конкретні рішення — ухили, склад покрівельного пирога, матеріали — фіксуються в проєкті та інструкціях виробника. Саме з ними і треба звіряти результат.
До виходу на покрівлю попросіть у підрядника пакет документів:
договір і кошторис з обсягами робіт і переліком матеріалів — щоб звірити, що змонтовано саме те, за що заплачено;
акти на приховані роботи — на основу, пароізоляцію, утеплювач, стяжку. Після монтажу верхнього шару ці елементи вже не побачити, і акт залишається єдиним підтвердженням;
паспорти або сертифікати на матеріали — марка мембрани, рулонного матеріалу чи профілю має збігатися з кошторисом;
виконавчу схему, якщо в ході робіт щось змінювали відносно проєкту.
Якщо актів на приховані роботи немає, це вже привід для запитань: перевірити шари під покриттям без розкриття неможливо.
Більшість протікань на пласких і малоухильних покрівлях починається з води, яка не йде до воронок. Мінімальні ухили для кожного типу покрівлі задають норми та виробник матеріалу, тож звіряйте фактичні ухили з проєктом.
На місці перевірте:
чи немає ділянок, де вода застоюється — найпростіше оглядати покрівлю після дощу або пролити воду самостійно;
чи стоять водоприймальні воронки в найнижчих точках і чи не підняті вони над площиною покриття;
чи закріплені жолоби й водостічні труби, чи немає контруклонів у жолобах;
чи є обігрів воронок і водостоків там, де його передбачено проєктом.
Площина покрівлі протікає рідко. Тече там, де покриття зустрічається з вертикаллю: біля парапетів, стін сусідніх будівель, вентиляційних шахт, труб, антенних стійок, виходів на дах.
Що оглянути:
покрівельний килим має бути заведений на вертикальну поверхню на висоту, визначену проєктом, а не обрізаний на рівні площини;
верхній край примикання — під притискною планкою або фартухом, з герметизацією;
навколо труб і стійок — заводські або виконані за технологією манжети, а не шар герметика «по колу»;
парапети накриті відливами з виносом, щоб вода не потрапляла за покрівельний килим.
Рулонні та мембранні покрівлі. Перевірте нахлести — їхня ширина має відповідати інструкції виробника. Шви не повинні відходити при легкому підніманні краю. Здуття, складки і пухирі — ознаки порушення технології або вологої основи.
Скатні покрівлі з металочерепиці чи профнастилу. Кріплення — саморізами з ущільнювальною шайбою, закрученими без перетягування. Коньки, ендови і примикання до труб мають власні доборні елементи. Там, де передбачено снігозатримання, його встановлено по всій довжині схилу, а не лише над входом.
На багатоповерхівках частина вузлів — відливи парапетів із зовнішнього боку, водостоки, козирки, примикання до фасаду — недоступна з площини даху. Оглянути їх можна з автовишки, люльки або методом промислового альпінізму. Останній варіант часто єдиний у щільній забудові, де техніку не поставити.
Саме так, наприклад, виконують ремонт даху багатоквартирного будинку промислові альпіністи компанії «Альпініст»: доступ до зовнішніх вузлів — на мотузках, без риштувань. Для замовника практичний висновок простий: якщо підрядник не оглядав зовнішні вузли, їх не приймали.
Договір, кошторис, акти на приховані роботи і паспорти матеріалів — на руках.
Змонтовані матеріали збігаються з кошторисом.
Вода не застоюється, воронки — у нижніх точках.
Примикання заведені на вертикаль і закриті планкою або фартухом.
Нахлести й шви рулонних матеріалів — без відшарувань і здуттів.
Кріплення металевих покрівель — з ущільнювачами, без перетягування.
Зовнішні вузли на висоті оглянуті, а не пропущені.
Гарантійні зобов'язання підрядника прописані в договорі.
Якщо хоча б один пункт викликає сумнів — фіксуйте зауваження письмово в акті. Підпис «без зауважень» знімає з підрядника більшість претензій, які виникнуть пізніше.