Закарпатська земля: Джерело надприбутків і… скандалів

Земля, від якої закарпатців відлучили з приходом радянської влади в 1944 році й яка після розвалу колгоспно-радгоспної системи знову до них повернулась, стає предметом бізнесу. При тому, що тисячі гектарів неорані, поросли бур’янами, всі вони мають ціну. Жоден не є кинутим напризволяще, лише чекає свого часу.
Дуже часто на тлі невиразних політичних подій трясуть скандали. Найбільшим у Закарпатті за всі роки був той, після якого міністр внутрішніх справ Луценко (під час першого перебування на посаді) поміняв табличку з написом «Земля Шуфрича» на «Земля не Шуфрича». Тоді правоохоронці задокументували численні порушення під час приватизації мисливських угідь і колишньої адміністративної території Ужгородського держлісгоспу. Чотири гектари земель біля самого українсько-словацького кордону «приватизувала» приватна фірма, контрольний пакет якої належав матері нардепа Шуфрича, а згодом – і йому самому. Потім комерсанти взяли в довгострокову оренду ще 30 тисяч гектарів землі у заповідниках Воловецького, Ужгородського та Свалявського районів. Сесія Закарпатської облради нещодавно визнала неправомірною передачу 30 тисяч га ТОВ «Кремінка» і повернула заповідні землі державі. Апеляцію Нестора Шуфрича Господарський суд Києва не задовольнив. Відтак славнозвісна зміна таблички й відбулася. Через якийсь час після тих подій позбувся посади директор Ужгородського держлісгоспу Іван Костів. До речі, у 2005-му найбільше зловживань із землею було виявлено саме у Закарпатській області.
Згодом не такі гучні, але все ж серйозні конфлікти, пов’язані з порушеннями законодавства при виділенні земель, траплялися й в інших районах. Наприклад, торік майже три тижні тривала акція голодування в Перечинському районі, учасники якого домагалися відповідей на низку запитань. Основне з них: «Чому розпорядженнями голови райдержадміністрації виділяються десятки гектарів земель у рекреаційних зонах Закарпаття людям, які навіть не проживають у цьому районі?» Загалом було виділено понад 80 га. Після обіцянки губернатора Олега Гаваші розібратися та покарати винних, якщо такі є, акцію припинили. Обіцянки ж так і залишилися невиконаними.
Не можна не згадати скандальну історію з виділенням структурам, наближеним до глави Секретаріату Президента України Віктора Балоги 350 га земель у курортній місцині Синяк. Правомірність цього кроку встановлює суд, через який нині власник відстоює своє право на землю. Адже з приходом прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, яка відмінила рішення керівника попереднього Кабміну щодо землі навколо Синяка, на приналежність урочища новому власнику опинилася під питанням.
Сьогодні в малоземельному Закарпатті, де земля є високоліквідним товаром, мати хижку, особливо в гірській місцевості чи неподалік від кордону, стало престижно. Та й вигідно. Якщо два роки тому великий подив викликала ціна 2 тис. дол. за сотку землі, то тепер і 5,5 тис. не здається межею. Планку вартості надто підняли гроші заробітчан, які вкладають свої «західні» заробітки в нерухомість. А ще небідні люди з Києва, Донецька, Одеси та інших міст намагаються запастися рекреаційною земелькою для літніх і зимових наїздів-розваг.
Завдяки цьому й стають можливими все нові афери. Працівники УБОЗ у Закарпатській області викрили схему незаконної роздачі 50 га землі вартістю понад 50 млн. грн. Вона була незаконно відчужена фізичними та юридичними особами Києва, Донецька та Харкова. Посадові особи Хустської райдержадміністрації впродовж 2005–2007 років, перевищуючи свої службові повноваження, безпідставно оформили й видали 50 особам державні акти на землю без відповідних розпоряджень райдержадміністрації та органів місцевого самоврядування. Про це днями повідомила прес-служба ГУБОЗ МВС України.
Відносно посадових осіб Хустської райдержадміністрації порушено кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 365 (перевищення влади або службових повноважень) і ч. 2 ст. 366 (службова фальсифікація) Кримінального кодексу України.
Площа виставленої на продаж землі в краї, де 52 відсотки території зайняті лісами, зменшується не так швидко, як зростає її ринкова вартість. Начальник Головного управління земельних ресурсів у Закарпатській області Іван Калинич вважає, що підігрівають вартість землі самі жителі краю та підприємці, які скуповують землю для бізнесу, торгівлі нерухомістю. Від збільшення обсягів торгівлі земельними ділянками та зростання їхньої вартості бюджет не надто поповнюється. Принаймні про це заявляють фахівці обласного контрольно-ревізійного управління. Причиною цього, на думку заступника начальника обласного КРУ Михайла Федака, є незнання законів або відсутність контролю за сплатою земельного податку з боку органів місцевого самоврядування. У гірському Рахівському районі, наприклад, ревізори виявили 11 фактів безоплатного використання земельних ділянок! І це — всього в двох сільських радах. А якщо так і в інших, то які резерви для сільської казни залишаються невикористаними.
Статистика — річ невблаганна, вона свідчить, що у 2006-му середньостатистичний квадратний метр подорожчав, порівняно з попереднім роком, на 30 відсотків, а торік — одразу на 50, якщо не на 70. У Мукачеві позаторік зафіксували ціновий рекорд — 4 тис. грн. за кв. м землі. У найближчій перспективі, каже головний землемір області Іван Калинич, органи місцевого самоврядування будуть змушені продавати землю тільки через аукціони. Лише так вдасться заробити на ній. Але для цього слід зробити умови аукціонів прозорими, інформацію про них — загальнодоступною. З фахівців земельного управління та фінансистів сформована спеціальна комісія, члени якої їздять по області й навчають сільських голів та актив рад особливостям аукціонного продажу землі.
Мине не рік і не два, поки всі законодавчі дірки, які дозволяють проводити махінації з землею, залатають, а також поки вгамуються апетити всіх сучасних латифундистів. Головне — щоб до того часу залишилася якась частина простору, по якому можна буде вільно гуляти, не боячись оклику «Гей ти, зійди з моєї землі!».

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати