Суд підтвердив незаконність виділення землі під вітряки на Боржаві

Сьогодні, 10 липня, Західний апеляційний господарський суд у Львові задовольнив апеляційну скаргу прокуратури в справі №907/801/20 – визнав незаконними дії чиновників Держгеокадастру, визнав недійсними та скасував накази, якими було передано 54 земельні ділянки турецькій фірмі для будівництва вітряків на полонині Боржава.

Таким чином, суд апеляційної інстанції скасував "ВЕСівське" рішення Господарського суду Закарпатської області, задовільнив в повному обсязі позов прокуратури, поданий в інтересах Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів. Відтак рішення набуло законної сили – земля повернута громаді, а забудовник має компенсувати всі понесені судові витрати.

Про це редакцію Закарпаття онлайн ексклюзивно повідомила із зали суду представник Всеукраїнського громадського руху Save Borzhava, ГО «Міжнародний інститут людини і глобалістики «Ноосфера» адвокат Наталія Майстренко 

У засіданні від громадськості взяли участь, зокрема, науковці-біологи Габріел і Катерина Гуштани, представниця ГО "Екологія. Право. Людина" Юля Францішкевич, представники дельтапланеристів та ГО «Міжнародний інститут людини і глобалістики «Ноосфера».

Принагідно зазначимо, що йдеться про гарний прецедент, коли прокуратура у співпраці із активною громадськістю повернула громаді землі, які незаконно виділили чиновники на вершині гірського хребта найдовшої полонини Українських Карпат для будівництва 34-х вітроенергетичних установок висотою до 180 м кожна.

У березні 2024 року Господарський суд Закарпатської області під головуванням голови суду Оксани Ремецькі відмовив в задоволенні позовних вимог прокуратури, відповідно остання подала апеляцію. 

"У зв'язку з привабливими державними програмами щодо відшкодувань так званого “зеленого тарифу” та військовою ситуацією у країні бізнес звернувся до проєктів будівництва вітро- та інших електростанцій. Мета загалом нормальна: щоб громади могли забезпечити свою енергоефективність. Бізнес обирає високогір’я, бо, нібито, тамтешній вітер забезпечить таку потужність, завдяки якій можна швидко відбити витрати: до прикладу, замість 7 чи 10 років компанія може вийти в плюс вже за півтора роки. Але високогір’я перебуває у заповідних зонах і наша країна фінансами несе зобов’язання перед Європою за збереження там флори та фауни", – розповіла представник ГО "Ноосфера" Наталія Майстренко, яка представляє у суді третю особу на боці прокуратури.

Фірму забудовника "Атлас Воловець Енерджи" було засновано понад 7 років тому у Воловці. Приблизно стільки ж і триває боротьба за полонину Боржава. ТОВ входить до фінансової турецької групи “Онур” разом із ще 37 компаніями. За ТОВ “Атлас Воловець енерджи”, згідно з даними YouControl, володіє на Закарпатті 123 земельними ділянками у Свалявському, Міжгірському та Воловецькому районах.

Як повідомяло Закарпаття онлайн раніше, 24 квітня Верховний Суд визнав незаконним будівництво вітряків на Боржаві на Закарпатті  та скасував дозвіл Держархбудінспекції

Довідково

Упродовж грудня 2017 - липня 2018 років посадовці обласного управління Держгеокадастру незаконно змінили цільове призначення 54 земельних ділянок загальною площею більше 42 га та вартістю майже 20 млн грн. Таким чином турецький забудовник ТОВ «Атлас Воловець Енерджи» отримав в оренду ці ділянки, а згодом і дозвіл на будівництво 34-х вітроенергетичних установок висотою до 180 м на вершинах та відрогах Боржавських Полонин. 

Вся територія планованого будівництва віднесена Радою Європи до «Смарагдової Мережі» – тобто ця зона є особливо цінною з точки зору збереження біорізноманіття у Європі, а будівництво тут є порушенням міжнародних зобов’язань України зі збереження таких територій. Масштабні будівельні роботи на нестійких ґрунтах полонини призведуть до ряду катастрофічних наслідків для чутливої гірської екосистеми, а також для господарства прилеглих районів, зокрема такі як зсуви грунту, посилення паводків тощо. Техногенне втручання в унікальні ландшафти матиме наслідком і втрату туристично-рекреаційного потенціалу цього регіону.

У липні 2019 року Басейнове управління водних ресурсів річки Тиса чітко зауважило, що будь-яка будівельна діяльність на цих територіях в межах хребта Боржавських полонин буде мати негативний вплив на стан грунтів та підстилаючої поверхні і як наслідок - посилення ерозійних процесів та погіршення умов проходження паводків, якість питної води в місцевих громадах. Оскільки зазначені території є верхів'ями водозборів річок Боржава та Латориця, а вниз по течії знаходяться поверхневі водозабори централізованого водопостачання населених пунктів Свалявського, Воловецького та Мукачівського районів.

Це і стало підставою для заявлення до суду позову Закарпатською обласною прокуратурою в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України в листопаді 2020 року. Серед вимог – визнання недійсними та скасування наказів облуправління Держгеокадастру щодо зміни цільового призначення землі та надання земельних ділянок в оренду ТОВ "АТЛАС ВОЛОВЕЦЬ ЕНЕРДЖИ", визнання недійсними договорів оренди.

На захист цієї особливо цінної території міжнародного значення «Полонина Боржава» («Polonyna Borzhava», реєстровий номер UA0000263) стали спільно тисячі представників громадськості зі всієї України, зокрема екологи, науковці, природоохоронці, правники, спортсмени, туристи, жителі гірських громад Закарпаття, об'єднавшись у Всеукраїнський громадський рух "Save Borzhava".

ДО ТЕМИ:

Українці масово підписують звернення до Президента щодо припинення "вбивчих" будівельних робіт на полонині Боржава

Пастка для журавля. Як вітряки на полонині Боржава загрожують природі й людині 

Хто і чому може знищити Полонину Боржава – одне з наймальовничіших місць Українських Карпат

Кейс Боржави як прецедент у правовому полі України

"Червоні лінії" для Боржави

Постійний комітет Бернської конвенції закликає український уряд не допускати жодних робіт із будівництва ВЕС на Боржаві на Закарпатті

Теги: Боржава, вітряки, полонина

8 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати