"Червоні лінії" для Боржави

Наразі питання щодо зведення ВЕС на Боржаві все ще відкрите. На момент підготовки матеріалу єдиною інстанцією, яка має вирішити долю проєкту, є закарпатський суд, в стінах якого наразі і проходять найгарячіші суперечки

"Червоні лінії" для Боржави

В одному з епізодів відомого твору іспанського письменника Мігеля де Сервантеса головний герой Дон Кіхот бореться з дерев’яними млинами-вітряками. Таким чином він намагається продемонструвати свої лицарські доблесть та відвагу. Зрештою, жодної небезпеки для Дон Кіхота вітряки не несуть – в цьому і полягає алегорія твору. Але що, коли дерев’яні вітряки модернізуються, і у двадцять першому столітті перетворюються на велетенські металеві конструкції? Що, коли за цими вітряками стоїть чимало багатих та могутніх людей – від інвестора, який попри все бажає їх будувати, до місцевої влади, як, попри все, бажає догодити інвестору. Тоді алегорична сценка іспанського митця втрачає свою первинну іронію й перетворюється у сувору українську реальність.

Аби зрозуміти, звідки така реальність взялася, треба повернутися ще у далекий 2008 рік, коли в Україні запровадили так званий «зелений тариф» – економічний механізм, спрямований на заохочення генерації електроенергії відновлюваною енергетикою. Цей механізм передбачає не тільки збільшення ціни електроенергії, виробленої на сонячних, гідро чи вітроелектростанціях, але й зобов’язує регіональних або національних електропостачальників купувати її. З того часу пройшло більше десяти років. Наразі, за даними, які наводить «Економічна правда», в нашій країні 2% виробітку електрики припадає на відновлювальну енергетику, але забирає сектор 9% грошей ринку, а  бенефіціарами «зеленої енергетики» здебільшого є бізнесмени, так чи інакше пов’язані з політикою.

Взагалі, «зелена енергетика» в Україні та на Закарпатті зокрема стала доволі заполітизованою. Це дуже добре прослідковується на прикладі бізнесу малих гідроелектростанцій у розслідуванні закарпатської журналістки Олени Мудрої «Заробіток на «чистій енергетиці»: хто на Закарпатті лобіює будівництво малих ГЕС на річках Карпат». Виходячи з даних, опублікованих в матеріалі, основними вигодоотримувачами «зеленої енергетики» є родини чиновників: «губернаторів» та депутатів.  Тому не дивно, що коли на такий  «ринок» заходить справжня іноземна компанія-інвестор – очікування доволі оптимістичні.

Проте цей матеріал – не про хорошого чи поганого інвестора. Йдеться про правила гри, баланс інтересів бізнесу та громади,  а також про владу, особливо місцеву, яка має слідкувати за дотриманням цих інтересів, в першу чергу з державницької позиції, та встановлювати своєрідні «червоні лінії», керуючись правовими підставами. На жаль, дуже часто подібних «червоних ліній» ні для влади, ні для бізнесу немає.

* * *

23 січня 2017 року між Закарпатською ОДА та турецькою фірмою Enisolar Energy підписано Меморандум про співпрацю, метою якого є будівництво вітрових електростанцій в області. За 2,5 роки його існування Меморандум не оприлюднили ані обласна адміністраця, ані ТОВ «Атлас Воловець Енерджи». Це фірма з юридичною адресою у Воловці, створена для реалізації проекту. У документі ніяк не згадується, що будівництво вітряків планують на гірському хребті Боржава.

Варто зазначити, що у липні 2014 року Закарпатська обласна рада затвердила регіональну схему формування екологічної мережі краю. Згідно неї, територія полонини Боржава є ключовою її зоною.

Однак саме на початку 2017 року у публічному просторі з’являється інформація про масштабний як для Закарпаття проєкт будівництва вітрової електростанції з 34 вітряками у Свалявському та Воловецькому районах, а точніше – на полонині Боржава. Реалізаторами проєкту стали турецька фірма «Гюріш» як інвестор та ТОВ «Атлас Воловець Енерджи» як забудовник.

Здавалося б, приналежність згаданого гірського хребта до екологічної мапи Закарпаття мала стати вагомим аргументом для забудовника змінити локацію розміщення вітряків на більш прийнятну та менш важливу для екосистеми краю. Однак, як зазначає у своєму матеріалі для «Української правди» еколог Катерина Борисенко, представники інвестора і забудовника заявляли, що вирішальний фактор – гарний вітровий потенціал Боржави і наявність підстанції для підключення ВЕС у Воловці.

Та все ж варто зазначити, що, з точки зору законодавства, на цьому етапі вирішальним для початку реалізації проєкту є рішення місцевої влади, а саме – районних державних адміністрацій, у сфері повноваження є затвердження детальних планів території для будівництва в тому числі вітрових електростанцій. Відповідно до статті 19, пункту 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»: «Детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням державних і регіональних інтересів».

Чи враховувались у розпорядженнях голів Воловецької та Свалявської РДА державні та регіональні інтереси? Ми вже наводили вище схему регіональної екологічної мережі Закарпатської області, затверджену обласними депутатами. Оскільки Боржавська полонина включена до цієї мережі та є її цінною зоною, розпорядження, які дозволяють будівництво на цій території промислового об’єкту, ймовірно не враховують державні та регіональні інтереси у сфері екології та збереження цінних природних ландшафтів.

Ще одним важливим документом, який визначально відображає державні та регіональні інтереси стосовно цієї території, є Схемю схемою, території, яку місцеві адміністрації віддали для будівництва ВЕС? На це запитання відповідають наступні документи:

Отже, згідно з відповіддю профільного управління Закарпатської ОДА та державної установи, яка розробляла Схему планування області, території Боржавської полонини призначені ні для чого іншого, як для туристично-рекреаційної галузі. Яким чином місцеві чиновники побачили у ВЕС туристичний та ще й рекреаційний потенціал залишається тільки здогадуватися.

Водночас, тільки влітку 2019 року на невідповідність проєкту ВЕС на Боржаві нормативним документам у сфері містобудування звернули увагу в Закарпатській обласній державній адміністрації.

5 липня 2019 року, враховуючи звернення ініціативної групи захисників полонини Боржава, листи із зауваженнями Департаменту екології та природніх ресурсів ОДА, управління містобудування та архітектури, Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса, т.в.о. голови Закарпатської ОДА Іван Дуран видав розпорядження №361 «Про приведення у відповідність до вимог законодавства розпоряджень голів районних державних адміністрацій».

 

У розпорядженні чітко зазначено, що затвердження детального плану території очільниками Воловеччини та Свалявщини суперечило чинному законодавству, Схемі планування Закарпатської області та Схемі планування згаданих районів. В такому випадку важко говорити про врахування державних та регіональних інтересів – неспростовним, згідно з текстом, залишився тільки факт реакції на клопотання фірми-забудовника, тобто врахування інтересу інвестора.

Поза тим, рішення обласної адміністрації, яке визнало «районні» розпорядження такими, що суперечать законодавству, виявилося суто декларативним – жодного правового ефекту на місцеві адміністрації не мало. Ба більше, згідно відповідей на наш інформаційний запит у Свалявській та Воловецькій РДА все ще вважають розпорядження щодо затвердження детального плану території законним, хоча таким, що «вичерпало свою дію фактом його виконання».

У відповіді Свалявської РДА йдеться про те, що розроблена містобудівна документація відповідає Схемі планування Свалявського району 1978 року, попри те, що у розпорядженні т.в.о. голови Закарпатської ОДА зазначається протилежне. Журналісти «ПравдаЄ» вже готують інформаційний запит, аби дізнатися, хто з двох державних адміністрацій оперує неправдивою інформацією. Адже, як так сталося, що ще в 1978 році радянські керманичі Свалявщини запланували на Боржавських полонинах конструкцію, подібну ВЕС. А саме так виходить з відповіді Свалявської РДА. І, зрештою, чому планування району суперечить плануванню області, що так само виходить із відповіді Свалявської РДА.

Отже:

  • розташування вітряків на Боржаві суперечить Схемі регіональної екологічної мережі;

  • розташування вітряків на Боржаві суперечить Схемі планування Закарпатської області;

  • розташування вітряків на Боржаві суперечить іншим нормативним актам, зокрема розпорядженню очільника Закарпатської ОДА;

Тим не менше, питання щодо зведення ВЕС на Боржаві все ще відкрите. На момент підготовки матеріалу єдиною інстанцією, яка має вирішити долю проєкту, є закарпатський суд, в стінах якого наразі і проходять найгарячіші суперечки.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проєкту журналістських розслідувань «ПравдаЄ». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження».

Станіслав Данко та Олексій Шафраньош

10 січня 2020р.

Теги: Боржава, полонина, вітряки, ВЕС

Коментарі

Поясніть 2020-01-23 / 14:36:54
На фотокопії договір підписали з фірмою Енісолар. А по факту будують турецька Гюріш і українська Атлас Воловець. Чому Енісолар відмовились від проекту?

замахали 2020-01-22 / 11:43:13


Хамство. Коментуйте аргументовано і по суті. Коментар видалено. Адмін


Оклок 2020-01-13 / 05:36:33
Не можуть войну на западі розколотити, та другого чорта вішають, лем оби суєта!

Volodymyr Krasnoholovets 2020-01-12 / 10:40:05
Я аноніму не відповідатиму через слабкість кожного з його пунктіктів.
Що цікаво по оцих високих монстрах-вітряках, так це їхня абсолютно вбивча дія на довкілля. 2019 р. науковці дослідити ситуацію в Балтійському та Північному морях. Те, що там вода отруєна тяджкими металами (ртуть, кадмій і т.д.) то відомо давно, вся риба просякнута цими металами; коли продають риб'ячий жир, то його пропускають спочатку через фільтри аби витягнути ті метали. А от оці висотні вітряки за 15 -10 років роботи практично повністю зачистили ці моря від живності - навіть рачки вже повимирали. Це по суті морські мертві моря вслід за відомим Мертвим морем. Вітряки вбили все живе в тих морях.
Україна повинна розглядати проекти лише власних науковців і під них брати кошти в фінансових установах за кордоном, бо там менші відсотки. Українські банки працюють лише як комерцйні - видають кошти на короткі терміни під великі відсотки (наприклад, хтось бере кошти на купівлю і завезення товару з Китаю чи Туреччини - на це бере кошти в банку і продавши оптом товар одразу повертає кошти банку з великими відсотками). А от закордонні банки чи якісь фонди можуть виступати як інвестори проектів. Звісно, україньский уряд мусив и мотивувати укр. банки до інвестицій в інженерні проекти, але в Україні відсутня держава - це лише територія на якій діють лиходії - розкрадають все, на чому може зупинитися око.
Звісно, що науково-інженерні проекти повинні мати 100% українську основу, адже вони орієнтовані саме на розвиток власної країни. Пропозиції типу цієї турецької не треба брати навіть на розглядь. Вони ж не прийшли в Украну аби відкрити тут своє виробництво. Такого лайна, як ця турецька позавчорашня компанія, по всьому світу розкидано скрізь.
Треба обирати лише найкраще, а не найгірше.
Ясно, що в цьому терецькому проекті - то лише пиляння бабла на відкатах, бо там ні науково-технічної, ні економічної складової корисної для України немає.
Ще раз наголошую: СБУ повинна втрутитися в дослідження цього проекту і вивести всіх падлюк на чисту воду. Досить мучити українців, українську землю і дику природу.

До В.Красноголовця 2020-01-12 / 10:04:46


Реклама - платна. Коментар видалено. Адмін


Volodymyr Krasnoholovets 2020-01-12 / 02:57:32
1) Турецький проект не пройшов наукової експертизи українських інженерів і науковців (незалежних).
2) З моєї науково-інженерної точки зору особи, яка сама взала участь в розробці вітрової енергетики (український проект), цей турецький проект має дуже застарілу концепцію і встановлювати секонд-хенд на карпатських горах - це маразм вищого ґатунку.
3) Генерована цими висотними монстрами електрика буде дотаційна - хто платитиме за генерацію? 1 Квт*год буде коштувати в 4 рази дорогше, як нині платить український споживач. Чи готові закарпатці сплачувати за електроенергію по 8 грн. за 1 кВт*год?
4) Виробництво таких турецьких вітряків не запущене в України, а значить воно не відповідає економічним інтересам України (турецька компанія не створює робочі місця в Украні) - в Турці не можна встановити щось, якщо його елементи не виробляють в Туреччині. То чому у нас дозволено? За такий дозвіл відпоівдні чиновники повинні понести судове покарання.
5) Розвалять гори незаконно поставивши цих монстрів, а в 6-10 км від кожного з вітряків буде знищене все живе, також почнуть в'янути дерева і кущі через інфразвук. Хто і як буде підтримувати в робочому стані вітряки на такій верхотурі? Одна лопасть важить тонн 20-30. Хто і як зніматиме поламану і навішуватиме нову? Хто зніматиме поламані генератори і ставитиме нові, якщо вага кожного сягає 20 тонн?
6) 20 років це все лахміття простоїть і претвориться в дрантя. Відпрацює свій термін. Хто його буде знімати з гір і вивизоти, повертати гори назад до здорового стану? Скільки це все буде коштувати? Чи не в 5 разів дорогше за встановлення цих вишок? Як назад повернути підземні води, відновити понівечині пласти гірської породи, навезти плодючий шар землі, засадити дерева?
7) Де альтернативні пропозиції щодо використання цієї місцевості, щодо генерації електрики використовуючи інші, вже сучасні технології, які дружні до природи, легкі в обслуговуванні і не є дотаційними?
8) Таке враження, що в Закарпатті правлять ворожі агенти, які хочуть повної руйнації краю. Чи СБУ вже почало розслідування цього запланованого злочину ворожої агентури?

Ранішній 2020-01-12 / 00:45:45
Унікальними є всі живі істоти.давайте захищати все і всюди, а не лише на Боржаві

пенсіонер 2020-01-11 / 20:38:37


Хамство, тролінг і перехід на особистості. Коментар видалено. Адмін


сорри 2020-01-11 / 20:20:51
Землі "вздовж трас, поодаль від трас в полях, практично поряд з населеними пунктами" - це не унікальний, єдиний в своєму роді Боржавський хребет.
І "в полях, де вони стоять, навколо вітряків", де "росте щось", і "вони красиво оборані і далі вже сіють і жнут" - це не унікальні флора і фауна Боржави з міграційними шляхами перелітних птахів, кажанів і т.д..

пенсіонер 2020-01-11 / 19:42:29
Не хочу ставати ні на чию сторону. Але проїхав по Австрії, Німеччині та Франції, побачив сотні вітряків. Вздовж трас, поодаль від трас в полях, практично поряд з населеними пунктами.
В полях, де вони стоять, навколо вітряків росте щось, вони красиво оборані і далі вже сіють і жнуть.
Я не знаю чим вони пошкодять в наших горах, якщо там не шкодять полям і населеним пунктам.

Питання 2020-01-11 / 11:26:43


Дотримуйтесь правил коментування і висловлюйте точки зору аргументовано. І буде вам щастя присутності в коментарях. Коментар видалено. Адмін


Ку-клукс-клан 2020-01-11 / 00:49:58
Мля, як уже загребали ці продажні суки, що роблять бізнес на наших горах!!!

НОВИНИ: Соціо

22:11
АТОвець у Виноградові оголосив попереджувальне голодування через землю
03:31
Ужгород, Мукачево та Виноградів зустрічали з фронту військових 128-ї бригади
02:39
/ 3
Охороняти державний кордон на Закарпатті прибули лейтенанти-випускники
17:42
Ужгородський замок та обласну філармонію пропонуватимуть включити до переліку об'єктів "Великого будівництва"
16:31
На Свалявщині відкрили три амбулаторії
14:22
/ 5
В Ужгороді урочисто зустріли бійців 128-ї окремої гірсько-штурмової закарпатської бригади
12:37
У Мукачеві семеро дітей-сиріт отримають житло
11:11
У Мукачеві зустріли бійців 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади
09:56
/ 1
На Тячівщині ремонтуватимуть дорогу від райцентру до Солотвина
09:51
Підрозділи 128-ої бригади повертаються у Мукачево у відновлене військове містечко
09:32
Новий сквер будують у Мукачеві
09:20
У Мукачеві побудують пішохідний міст через Латорицю
03:26
/ 8
ФОТОФАКТ. Фестиваль Шипіт відбувся попри карантин
23:28
/ 8
Атестація закарпатських прокурорів: "сірий кардинал" пройшов, а волошинський "золотошукач" раптово "захворів"
18:06
/ 2
Борщівник Сосновського масово і швидко розростається на Закарпатті
16:31
Понад 10 тисяч учасників складали на Закарпатті ЗНО з історії України
14:14
/ 1
Мер Ужгорода заявив, що понад сторічні тенісні корти вбережуть від забудови багатоповерхівками
12:53
/ 5
400 тис грн сплатить жінка, що на Іршавщині не допустила інспекторів на своє підприємство для перевірки
09:42
/ 1
Ужгородські ватерполісти провели перше тренування після карантину
09:06
/ 6
На Закарпатті депутата-браконьєра можуть призначити заступником директора Ясінянського лісгоспу
03:05
/ 12
Закарпатський прокурор уник переатестації, пішовши працювати в офіс Венедиктової
02:41
/ 9
Сьогодні атестаційна комісія ОГП перевірить на доброчесність скандального закарпатського прокурора Малинича
02:19
/ 2
Закарпатська ОДА розробляє план заходів поводження зі сміттям до 2030-го року – Цвігун
17:35
Керівником робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на Закарпатті призначено Олега Коцюбу
17:28
Державна архітектурна інспекція дозволила будівництво для завершення мосту у Буштині на Тячівщині
» Всі новини