Закарпатську Тересву хочуть знищити каскадом ГЕС – окрім Нересниці, ще й у Калинах і Бедевлі

Через фірми-прокладки ТОВ "Томарт" та "Гідроресурс-Тересва" планують збудувати на річці Тересва каскад із 5 міні-ГЕС: по дві в Нересниці та Калинах (Дубівська ТГ) і одну в Бедевлі (найбільша за розміром ГЕС). 

І хоча проєкт формально реалізується через дві фірми з різними назвами та керівниками, джерело їх фінансування одне. А саме, кінцевим бенефіціаром, тобто отримувачем вигоди від "зеленого тарифу" таких ГЕС, є представники київської бізнес-групи Тинного-Каськіва-Льовочкіна (нардепа-втікача з проросійської партії "ОПЗЖ").

Так, на своїй сторінці на Фейсбук екологиня ГО "Екосфера" Оксана Станкевич-Волосянчук повідомила наступне:

"На території села Нересниця Тячівського району Закарпаття зливаються дві річки: Тересва і Лужанка, де відбувається масовий нерест риби, тому, за переказами, село дістало назву від слова «нерест». Річка Тересва ще й сьогодні є вільнотекучою, тут живуть й відтворюються популяції 9 видів риб і круглоротих, занесених до Червоної книги України. За своїми гідроморфологічними, гідробіологічними, хімічними і хіміко-фізичними показниками р. Тересва вважається еталоном гірської річкової екосистеми для усієї Європи. Ця річка заповідна і охороняється Бернською конвенцією та ЗУ "Про природно-заповідний фонд України".

Саме цю річку недобросовісний бізнес у змові з недобросовісною місцевою владою задумали вбити каскадом із 5 ГЕС. Протягом 24 км від с. Бедевля до с. Калини річку мали сегментувати греблями 5 разів, не даючи шансу рідкісним видам риби піднятись на нерест у притоки р. Тересва.

Сьогодні (1 березня – ред.) у с. Нересниця відбулась сесія Нересницької сільської ради, на якій депутати переважною кількістю голосів, прийняли рішення заборонити розміщати на території громади будь-які ГЕС. Браво громаді! Вітаю зі свідомим і відповідальним рішенням!"

Відтак, на сьогоднішній день одна із трьох громад на Тячівщині – Нересницька, де заплановані ГЕСи, вже рішуче та свідомо виступила проти даного вочевидь недобросовісного проєкту. Спочатку не погодивши забудовникам документацію, згодом недопустивши повторні псевдослухання, організовані місцевою владою, а опісля зібрали понад 2500 підписів та остаточно заборонили його реалізацію в межах своєї території відповідним рішенням сільради.

Вочевидь забудовник не покине спроби реалізувати будівництво МГЕС в двох інших громадах – Калинах та Бедевлі, де ще триває процедура погодження проектної документації.

Зокрема, 29 лютого, експертом-екологом ГО "Екосфера" Оксаною Станкевич-Волосянчук були подані зауваження до Звіту про Стратегічну екологічну оцінку (СЕО)  Детальних планів територій (ДПТ) щодо будівництва 2-х мініГЕС по 999 кВт кожна в с. Калини, з якими ви можете ознайомитись нижче. Так, у висновку фахівця зазначено наступне: 

«Звіт про СЕО не містить даних про поточний стан довкілля на території реалізації ДДП (зокрема важливих складових, які зазнаватимуть впливу в результаті виконання проекту ДПТ), не містить аналізу основних факторів впливу запланованих об’єктів, опису наслідків для довкілля та рекомендацій щодо заходів із запобігання та мінімізації наслідків для довкілля.

Відповідно не розглянуті ні територіальні альтернативи, ні кумулятивний вплив. У такому вигляді Звіт про СЕО, як частина ДПТ, не може бути затверджений».

З огляду на це залишається сподіватись як на свідому позицію тамтешніх мешканців, так і представників депутатського корпусу, серед яких вочевидь також є відповідальні громадяни, яким небайдуже збереження довкілля та нормальної життєдіяльності громади. Гарним прикладом має стати саме свідома позиція та рішення сусідньої Нересницької громади, яка географічно розташовано між цими двома громадами.

Принагідно громадськість та екологічна спільнота краю хочуть окремо звернути увагу і керівництва Дубівської та Бедевлянської громади –  Дениса Каганця та Павла Бедея, обраних від політичної партії "Рідне Закарпаття". А саме – при розгляді проєктів, які торкнуться не лише очолюваної громади, а й навколишніх в долині річки Тересва, важливо передусім подбати про екологічну безпеку. Оскільки, за висновками екологів, фахівців Держрибагентства та водного господарства, у випадку реалізації даного проєкту із каскаду міні-ГЕС є очевидними загрози існування рідкісних видів риб, збільшення паводків, проблеми із питною водою та інші пагубні наслідки. Гіркий досвід функціонування міні-гідроелектростанції вже є в сусідньому районі – селі Нижній Бистрий на Хустщині, гребля якої під час льодоходу мало не призвела до екологічної катастрофи й затоплення кількох сіл.

Слід нагадати, що в 2017-2018 роках в Калинах вже була спроба "протягнути" ці ГЕС за межами населеного пункту і тоді мешканці висловилися категорично проти будь-якого гідробудівництва на їх річці. А в сусідньому селі Бедевля, не зважаючи на "мотивовані" псевдослухання, ініціативна група із 420 мешканців зібрала підписи проти цього екологічного-небезпечного будівництва МГЕС. Варто зазначити, що на відміну від "мовчазної позиції" теперішньої обласної влади, боротьбу громад публічно підтримало і тодішнє керівництво Закарпатської ОДА в особі Геннадія Москаля.

Окрім того, 13 березня 2023 року Дубівська селищна громада також прийняла рішення №638 про заборону прийняття будь-яких рішень щодо будівництва мінігідроелектростанцій на річці Тересва в селищі Дубове та в селі Красна на період дії воєнного стану. З огляду на текст рішення, забудовник планував збудувати ГЕС і в цих населених пунктах, однак, враховуючи колективне звернення мешканців громади та пропозиції депутатів, сільрада одноголосно проголосувала про заборону будівництва.

Як раніше повідомляло Закарпаття онлайн з посиланням на інформацію ГО "Екосфера", річка Тересва є однією з найцінніших для природи річок Закарпаття, об’єктом Смарагдової мережі (реєстраційний номер UA0000610), іхтіологічним заказником місцевого значення. За визнанням фахівців, які її досліджували, Тересва є автентичною за своєю  морфологією, гідрологічним  режимом,  динамікою, складом  водних тварин  та  рослин,  характером  прибережних  біотопів  і  слугує  еталоном незайманих гірських річкових екосистем Європи. Тут живе 24 види круглоротих і риб, 9 з яких занесені до Червоної книги України, зокрема лосось дунайський, харіус європейський, ялець-андруга, марени звичайна та дністровсько-дунайська. Підпірні греблі, які зводять при будівництві МГЕС і які перегороджують собою річку, можуть завдати непоправної шкоди біорізноманіттю річки і змінити її гідрологічний режим назавжди.

Теги: міні-ГЕС, каскад, Тересва, Нересниця, Калини, Бедевля

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати