Закарпаття: Чи варто змінювати українську Конституцію?

Причиною проведення подібних круглих столів, за словами керівника проекту в Ужгороді Олександра Коробко, стала давнішня політична криза в Україні та неефективність конституційного процесу. Громадське обговорення змін до Конституції ініціювала організація «Громадянська Асамблея», яка здійснює моніторинг та збирає пропозиції щодо доцільності прийняття конституційних змін. Для цього зустрічі експертів відбуваються у всіх регіонах України.
Директор Закарпатського інституту політичних досліджень Віктор Пащенко зауважив, що північний сусід надає Україні негативний приклад, коли державний режим визначається не написанням того чи іншого документу, а іншими чинниками. У президентській республіці Росія жорстка авторитарна влада переходить від президента до прем’єр-міністра без жодних змін у Конституції», — каже В. Пащенко. Натомість проблемою України, на думку науковця, є не формулювання параграфів Конституції, а більш глибока: «Реально Україна поділена між впливом великих політичних груп, принаймні трьох на сьогодні. Це не конкретні прізвища, а великі ментальні території. Я не вірю, що взаємодію між цими групами і населенням можна врегулювати одним документом». Віктор Пащенко вважає, що працювати над Конституцією треба, однак без надання цьому процесові «ажіотажної уваги». Прийняття Конституції референдумом доповідач назвав безглуздям. Водночас наголосив, що це повинен бути не виключно парламентський, а й громадський процес.
Професор УжНУ Сергій Федака нагадав, що неоковирності Конституції фахівці помітили ще одразу після її прийняття. Проте наявні проблеми професор пов’язує не із конкретними статтями Конституції, а із психологічною несумісністю керівників держави та суперечностями між бізнесовими силами, які стоять за цими фігурами. Переписуванням окремих речень тут нічого не зміниш, — вважає С. Федака. На його думку, нова Конституція не змінить і ситуацію на ринку – стрімке зростання цін.  Сумніваюся, що це матиме прямий зв’язок. «Якби всі інші проблеми були вирішенні, то однозначно слід було б зайнятися і змінами до Конституції», — зауважив аналітик. Він також прогнозує, що кілька наявних проектів Конституції наразі несумісні між собою і загрожують розподілом суспільства на 3 багатомільйонні ментальні групи. «Я б відклав це на більш віддалену перспективу, ніхто нас у шию не жене», — каже С. Федака. — Від зміни Конституції не залежить і те, чи приймуть нас до Євросоюзу, наприклад».
Ярослав Лазур, директор Центру законотворчості при юридичному факультеті УжНУ зазначив, що питання зміни Конституції необхідно вивести за межі політичних чинників.  Готувати нову редакцію основного закону повинні експерти, вважає Я. Лазур. Щодо конкретних пропозицій, фахівець зазначив, що Конституція містить чимало проблем. Наприклад, досі не врегульована процедура призначення керівників судів. Крім того, існує двовладдя у призначенні голів місцевих державних адміністрацій тощо. Ярослав Лазур також звернув увагу учасників «круглого столу» на те, що усі «конституційні» дискусії точаться довкола «перетягування влади» від Кабміну до Президента.
Член оргкомітету Громадянської асамблеї України Володимир Ханас пояснив, що громадське об’єднання створене з метою моніторингу настроїв населення щодо конституційних змін, а також збирає пропозиції експертів. За словами В. Ханаса, в Україні продовжується «совдепівсько-візантійська» традиція приймати державотворчі рішення за кулісам та ще й позаправовими методами. Опитування громадської думки свідчать, що середньостатистичний українець не вірить, ніби Конституція зможе забезпечити, наприклад, право на житло і вважає, що слід сподіватися виключно на самого себе.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати