Закарпаттяобленерго під час блекауту рекламувало ГЕСи і "зеленотарифний" бізнес свого ексдиректора (ФОТО)

Це вбачається із заяви коаліційного об’єднання ІГС, експертів та науковців «Форум екологічного порятунку Закарпаття», що надійшла до редакції «Закарпаття онлайн». Текст публікуємо без змін. 

За час аварійних відключень електроенергії на Закарпатті поповзли чутки невідомого походження – спершу слабенькі, як би, на пробу, чи зайде, а потім масовані, про що заговорили у кожній громаді: буцімто у громадах, на території яких є ГЕС, електроенергія є постійно, бо електроенергію цим громадам забезпечують саме ці ГЕС. Офіційних заяв про це не знайдете ні в Закарпаттяобленерго, ні в Закарпатській ОВА, однак натяки, буцімто наявність електроенергії у цих селах має саме таку природу, судячи з усього, поширюються саме звідти.

З цього приводу вже з’явились ряд усіляких статтей та сюжети на телеканалі, власником якого є особа, члени родини якої є співвласниками саме тієї ГЕС з групи енергетичних компаній РЕНЕР у Тур’є-Реметівській громаді. Деякі лобісти ГЕС від РЕНЕР та члени їхніх родин у громадах дозволяють собі публічно цькувати активістів-захисників гірських річок, мовляв от, якби не ви, то електроенергія була б і у нас. 

Скрін Телеграм-каналу Закарпаттяобенерго з промоцією сюжету телеканалу «Tv21 Унгвар»

Скрін з допису користувача Петра Френеца з Фейсбук-групи «Богданська долина» із публічним цькування захисників річок

Заспокойтесь, бо вас усіх обманули… Жодна ГЕС у Закарпатті за час планових та аварійних відключень електроенергії в області не подала в села жодного кіловату електроенергії.

По-перше, це мережеві електростанції, які віддають за двосторонніми угодами у мережу ВСЮ вироблену електроенергію державі за «зеленим» тарифом. Про те, що усі 9 ГЕС, розміщені у селах Тур’є-Полянської громади, а також у селах Костилівка, Красна, Руська Мокра, Лопухово та селищі Усть-Чорна, є суб’єктами «зеленотарифного бізнесу», офіційно підтверджує НКРЕКП. А те, що у період планових відключень з 1 листопада 2022 по 7 лютого 2023 ці станції продавали електроенергію у загальну мережу державі, а не у локальну мережу сіл (якщо такі у цих селах взагалі існують), офіційно підтверджує ДП «Гарантований покупець».

Скріни відповідей журналістці Олені Мудрі від нацрегулятора НКРЕКП та ДП «Гарантований покупець» наданих

По-друге, кількість виробленої електроенергії повинна дорівнювати споживанню цієї електроенергії. Якщо виробляється менше, то село залишається без електроенергії. Будь-яке із сіл Закарпаття, де є ГЕС, споживає значно більше електроенергії, ніж виробляє ця ГЕС. Простий обрахунок, наприклад, для села Красна, дозволяє з’ясувати, що 600 домогосподарств села щогодини потребують в середньому 1800 кВт. А ще є школа, дитячий садок, інші бюджетні установи, магазини, пилорами, які потребують ще приблизно 500-600 кВт/год. Разом – 2-2,4 МВт /год. А встановлена потужність станції лише 1,16 МВт/год. Не сходиться арифметика. А електроенергія у селі була у всіх без винятку, про що також є офіційне підтвердження.

Скріни відповідей із статостату села Красна та Рахівської територіальної громади 

Висновок: у селах, де є ГЕС, регіональний оператор просто не відключав лінію, як не відключав її для усяких інших бізнесів, курортів, розважальних центрів. У той саме час, коли всі інші закарпатці отримували світло по 2-4 години у день та по стільки ж вночі. А щодо хитромудрих чуток – хтось у нашій області хоче у мутній воді зараз наловити великої рибки.

Звісно, малі електростанції можуть бути включеними у локальні енергетичні мережі громад, але для цього необхідно, як мінімум, створити ці локальні мережі і вони повинні існувати паралельно з центральними. Тоді малі електростанції можуть частково задовольняти потреби в електроенергії громад, на території яких вони знаходяться, як балансуючі потужності у водний період. Адже, куди гріха таїти – коефіцієнт використання встановленої потужності наших ГЕС складає від 30 до 50 %, тому що у період маловоддя ці станції не працюють.

Ще один нюанс:  ГЕСи, які подають електроенергію напряму в села, не можуть бути отримувачами «зеленого тарифу» від держави. У цій ситуації громади не можуть розраховувати на ціну цієї електроенергії за тарифом 1,68 грн. Ціна такої електроенергії буде від 14 до 17 євроцентів, тобто від 6 грн. за кіловат і більше, що еквівалентно «зеленому тарифу» від держави. Крім того, до цієї ціни треба буде додати обслуговування локальних електромереж.

Таблиця цін відпуску електроенергії за зеленим тарифом юрособами з групи компаній РЕНЕР, на основі даних із ресурсу ENERGO.UA

Так, енергонезалежність коштує дорого. Рахуйте гроші, дбайте про свою енергобезпеку і не піддавайтесь маніпуляціям, які є нічим іншим, як змовою зацікавлених сторін для піару недобросовісного бізнесу. 

Журналістка Олена Мудра намагалась отримати підтвердження чи спростування інформації щодо подачі світла у згадані села, зокрема у Красну та Костилівку, поза графіками відключень, а також про причини такої вибірковості, однак Закарпатська ОВА та Закарпаттяобленерго відмовились від коментарів. Крім того, в Усть-Чорнянській територіальній громаді також відмовились пояснити причину безперебійного електропостачання на фоні блекауту, наприклад у селі Лопухово. 

Скріни відповідей із Закарпатської ОВА та Закарпаттяобленерго

Скрін відповіді від Усть-Чорнянської територіальної громади

Власникам Закарпаттяобленерго, родині Львочкіних, через ТОВ «Енергія Карпат», належить Білинська ГЕС на потоці Ільмин. Згенерована станцією електроенергія продається державі по ціні 11.63 євроценти (у перерахунку на національну валюту понад 4 грн) за 1 Квт. 

На сьогодні в Закарпатті функціонує 13 малих ГЕС, дев’ять із яких належать бізнес-партнерам з групи енергетичних компаній «РЕНЕР» - родині колишнього голови Закарпаттяобенерго і екснардепа Василя Ковача; родині колишнього голови Закарпатської ОДА, ексрегіоналу і чинному депутату облради від партії «За майбутнє» Олександру Ледиді; родині міського голови Ужгорода Богдану Андріїву. З 2019 року єдиним бенефіціарним власником компанії значиться син Василя Ковача - Сергій Ковач. 

Зараз цей бізнес просуває проєкти будівництва МГЕСів у середмісті облценту на річці Уж та гірських річках Бальзатул та Стоговець біля села Луги на Рахівщині. 

Крім того, харків’яни хочуть збудувати дві станції у Дубівській територіальній громаді на річці Тересва – у Дубовому та Красній. Тоді як нижче за течією річки, у Нересниці, громада забудовникам відмовила. 

Теги: Закарпаттяобленерго, графіки, електроенергія, РЕНЕР, маніпуляції

5 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати