Німці педантично фіксували місця поховання своїх вояків і оприлюднювані схеми дають вагомі підстави вважати, що ділянки "під гаражі" та приватну забудову, що їх виділила під час "дерибану" цієї місцевості Ужгородська міська влада, розташовано саме на місцях масових поховань.
Більше того, в розпорядженні редакції є детальні списки похованих тут німецьких солдатів - із зазначенням імені-прізвища, звання, дати народження та загибелі. А також ряд копій інших дотичних до теми документів, що їх ексклюзивно надав редакції порталу Закарпаття онлайн координатор Представництва в західних областях України Німецької народної спілки по догляду за військовими похованнями в Україні Володимир Мотика (Львів).
Як раніше повідомляло Закарпаття онлайн, у 2019 році представництво, відповідно до укладеної угоди, здійснювало розкопки з лівого боку від дороги до кардіодиспансеру, тобто, праворуч від існуючого кладовища. І, відповідно до наявних у нього схем, ексгумувало останки близько сотні вояків Вермахту. Вліво, вбік власне кладовища, поховання закінчилося. А от вправо зайшло під дорогу, що веде до кардіодиспансеру. Копати під дорогою і по її другий бік представництво дозволу не мало. Але наявні схеми і результати розкопок чітко вказують на продовження поховання в тому напрямку, розповів кореспонденту Закарпаття онлайн В.Мотика. З його слів, йдеться про могили десятків, якщо не сотень людей, в цивілізованому перепохованні яких зацікавлена Німеччина.
За даними німецької сторони, загалом тут було поховано близько 230 військових. Тоді як в 2019 році ексгумовано було останки лише 119 осіб.
Усі ці ексгумовані у 2019 році з території біля цвинтаря на вулиці Берчені в Ужгороді рештки тіл німецьких солдатів вже ідентифіковані та перепоховані на німецькому військовому кладовищі в селі Потелич Жовківського району Львівської області. Йдеться про один із п'яти і єдиний у західній Україні такий цвинтар, де хоронять останки вояків Вермахту, ексгумовані в різних місцях на території кількох західних областей України. Його територія розрахована на перепоховання 25 тис. бійців. Аналогічні цвинтарі є в Харкові, Кропивницькому, поблизу Києва, у селі Гончарному біля Севастополя.
Як уже інформувало Закарпаття онлайн, через ужгородський "дерибан" обласні депутати просять заборонити забудову історичних кладовищ.
Ще раніше мер Ужгорода Андріїв через резонанс заветував виділення "під гаражі" зеленої зони з похованнями.
Сталося це після того, як після резонансу з крадіжкою в громади Ужгорода зеленої зони біля кардіодиспансера в депутатів прокинулись "совісті", які вирішили щось "довивчити".
До цього спричинилося оприлюднення редакцією порталу СПИСКА ДЕПУТАТІВ, що взяли участь у "дерибані" зеленої зони перед кардіодиспансером в Ужгороді.
Як повідомляло Закарпаття онлайн, 29 листопада, на сесії Ужгородської міськради депутати розглянули ряд скандальних земельних питань, зокрема і щодо цієї зеленої зони перед обласним кардіодиспансером в мікрорайоні "Шахта".
Так, всупереч Генеральному плану міста та чинному законодавству, "під гаражі" безоплатно були передані дві ділянки по 1 сотині. Ще раніше, потай від громадськості, так само було "роздерибанено" ще 8 ділянок поруч – частина так само "під гаражі", а інша – для будівництва "приватних будинків".
За відповідний проєкт рішення №544 проголосував 31 депутат з числа всіх політичних фракцій міськради: "Слуга народу" (очільник – Арсен Мелкумян), "Рідне Закарпаття" (очільник – Віталій Глагола), "Батьківщина" (очільник – Антон Ліврінц), "Європейська солідарність" (очільник – Олена Камінська), "ОПЗЖ" (очільник – Андрій Погорєлов), "Партія твого міста" (очільник Юрій Мандич).
Не голосували лише п'ятеро – Валентин Штефаньо, Олександр Волосянський, Віктор Качур, Євген Прозор, Богдан Андріїв.
Міський голова не голосував вочевидь тому, що знав про достатню, обумовлену напередодні, кількість голосів для прийняття потрібного рішення і в такий спосіб намагався уникнути громадського осуду.
Світлини з розкопок в Ужгороді у вересні 2019 року
