Вищу освіту майбутній славіст світового рівня почав здобувати в Одеському університеті ще до Другої світової війни. З її початком пішов добровольцем на фронт. Як артилерист, відтак сапер Йосип Дзендзелівський пройшов через Росію й Україну, Кавказ і Карпати, Словаччину, Польщу, Німеччину. Форсував Ельбу. Перемогу зустрів у Празі.
Після демобілізації повернувся до Одеси, де навчався до війни, спочатку на математичному, згодом на філологічному факультеті. Закінчивши його 1947 року, вступив до аспірантури. Відтак викладав. До Ужгородського держуніверситету за призначенням Міністерства освіти прибув 1951 року. Саме тут Й.О. Дзендзелівський відкрився світові як видатний мовознавець, передусім діалектолог. Він став першим доктором на філологічному факультеті (1961), першим його професором (1962). За його завідування кафедра української мови УжДУ здобула наукове визнання як в Україні, так і за її межами. Цей підрозділ вважали найсильнішим діалектологічним осередком у країні.
Вершина наукового спадку Й. Дзендзелівського – тритомний «Лінгвістичний атлас українських народних говорів Закарпатської області УРСР» – містить понад п’ятсот лінгвокарт та близько 6 тисяч слів, зібраних у більш ніж 200 селах. Потужна лінгвістична праця не залишає найменшого сумніву щодо, з одного боку, окремішності й стародавності української мови, розвінчуючи відому теорію про «спільну колиску» як політичну фікцію, з іншого – дає неспростовні наукові докази українськості закарпатського діалекту, вибиваючи ґрунт з-під ніг ідеологів політичного русинства. «Закарпатські говірки доводять недвозначно, що формування української мови сталося в передісторичні часи, це для мене річ недискусійна», – відзначав Йосип Дзендзелівський.
Засновник діалектологічної наукової школи на Закарпатті щедро ділився досвідом з молодими вченими. Під його керівництвом захищено десятки кандидатських і докторських дисертацій в Україні та за кордоном. Одна з його учениць, випускниця філфаку УжДУ 1977 року, а нині доцентка кафедри української мови і літератури факультету філології та журналістики Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського Любов Спанатій до ювілею свого незабутнього Вчителя презентувала альма-матер результат 40-річних пошуків – власних та своїх колег. Подарований кафедрі української мови УжНУ «Словник українських говірок Бузько-Інгульського межиріччя» є ошатним фоліантом, у якому витлумачено понад 20 тисяч діалектизмів. Тож книга стане в добрій пригоді нинішнім дослідникам-діалектологам Ужгородського університету, зокрема й молодим.
У ювілейний день народження Йосипа Дзендзелівського учні професора відвідали кладовище, де його поховано, згадали часи, коли мали честь спілкуватися з визначним ученим, запалили свічки та поклали квіти на могилу свого наставника…
До 100-річчя з дня народження професора Й. О. Дзендзелівського кафедра української мови УжНУ організовує Міжнародну наукову конференцію «Стан і перспективи сучасної української діалектології», яка відбудеться 16–17 вересня 2021 р.
Більше про видатного науковця можна дізнатися з документального фільму про нього, знятого працівниками філфаку УжНУ 2012 року.
абітурієнт 2021-02-18 / 17:32:14
Про високі, безумовно, досягнення видатного вченого знають його колеги і високо оцінять наступники. Але участь в роботі приймальної комісії УжДУ жодного разу не пропустив, на відміну від багатьох дійсно видатних вчених, які цінили свій час. І на своєму досвіді знаю, що оцінюючи мою роботу, наробив елементарних помилок, що на апеляції правда сам і визнав. Можливо видатні вчені беручи занадто високо можуть пропускати елементарні речі, але тоді для чого лізти не на свій рівень. А так хай земля буде пухом оцьому сину степової Миколаївщини....
Іван Попович 2021-02-18 / 17:18:04
Він був моїм академкерівником. З приємністю згадую роки спілкування з Йосипом Олексійовичем. Запам"ятав його як просту, добру людину, вимогливого викладача. Часто з ним спілкувалися вдвох.Багато розповідав про словники, видатних учених минулого, заохочував до наукової роботи.
Тоді я не усвідомлював, з якою Людиною Бог дав мені змогу спілкуватися. Усвідомлення його величі як вченого до мене прийшло пізніше.Його життя -- це подвиг на славу науки.Нехай з Богом спочиває його душа.
констатація 2021-02-18 / 15:05:16
Ключова цитата: "Потужна лінгвістична праця не залишає найменшого сумніву щодо, з одного боку, окремішності й стародавності української мови, розвінчуючи відому теорію про «спільну колиску» як політичну фікцію, з іншого – дає неспростовні наукові докази українськості закарпатського діалекту, вибиваючи ґрунт з-під ніг ідеологів політичного русинства."
Студентці колишній студент 2021-02-18 / 14:33:40
Згадане Вами свідчить лише про те, що забутий, хоч і дорогий, автомобіль, був для вченого у порівнянні з наукою нікчемним. Світ знав багатьох дивакуватих або забудькуватих наукових світил! Згадаю, одного разу цей вельмишановний доктор філологічних наук, професор, тодішній декан філологічного факультету на прийшов на лекцію у білому плащі своєї доньки (плащ сягав вище колін, а рукави були по лікті). Можна уявити стан його доньки-студентки Наташі, коли побачила свій плащ на батькові! Під тихий смішок студентів, вона, ледь посміхаючись, зняла з пліч здивованого лектора свій одяг. Отакої!
Та попри все, Йосип Дзендзелівський був справді видатним вченим світового значення.
Студентка 2021-02-18 / 06:34:49
Розказували як поїхав у Київ на маш ні а повернувся на поїзді бо просто забув машину