Шантаж із "Миротворцем": як комісар від Угорщини зривав домовленості України та ЄС

Єврокомісар Олівер Варгеї (другий праворуч) став антигероєм Ради асоціації Україна-ЄС

Україна визнає, що притискає національні меншини. Точніше, одну меншину – угорську.

Проти сайту "Миротворець" має розпочатися розслідування, бо його діяльність загрожує життю угорської євродепутатки.

Те, що написано вище, звучить абсурдно. Це не справжні новинні повідомлення – але вони могли стати реальними у разі, якби Україна прийняла умови, що їх виставляв на переговорах у Брюсселі єврокомісар від Угорщини Олівер Варгеї, який курує політику розширення та сусідства ЄС – тобто, по суті, відносини з Україною.

Треба віддати належне урядовій делегації – вони категорично відмовилися виконувати забаганки партнера. Через це рішення про результати Ради асоціації Україна-ЄС опинилося під загрозою... Та зрештою Варгеї залишився без підтримки навіть з боку європейців і поступився – але не втримався, щоби не нашкодити українським партнерам принаймні по-дрібному.

Отже, цього разу кризи вдалося уникнути, але системна проблема лишилася. І вона не лише в особі комісара, а у тому, що його діями керують ззовні. До того ж, за допомогою фейків. 

"Європейська правда" відновила перебіг подій та з’ясувала деталі угорської атаки. Про це – далі у тексті. А тим, хто віддає перевагу відео, – пропонуємо цю історію у форматі відеоблогу.

Неіснуючі "погрози"

Рада асоціації – це, нарівні з самітом Україна-ЄС, один із найвищих органів у наших відносинах з Європейським Союзом. Рішення Ради, ухвалені за обопільною згодою, стають обов’язковими для виконання обома сторонами.

Минулого тижня у Брюсселі відбулося засідання саме цього органу. Про очікування та його заплановані результати ЄвроПравда вже розповідала (див. статтю Не прорив, але успіх: про які зміни у відносинах з ЄС домовляється Шмигаль у Брюсселі). Здавалося, що жодних несподіванок не має бути, адже такі зустрічі готують наперед і зазвичай їдуть вже з ухваленими рішеннями.

Втім, щось пішло не за планом.

Спільну пресконференцію українського прем’єра та представників Єврокомісії кілька разів відкладали. Вона почалася лише за годину після призначеного часу.

Інша несподіванка чекала на експертів, які знають, що за правилами ЄС комісари не мають визнавати зацікавленість у інтересах власної держави (після переходу на роботу в Брюссель вони стають посадовцями Євросоюзу). Та Олівер Варгеї – комісар, призначений за квотою Угорщини, – вирішив не приховувати, що питання угорської меншини в Україні є "близьким його серцю".

"У світлі погроз та дій проти представників нацменшин ми розраховуємо, що влада це питання вирішить", – заявив він, не уточнивши, про що йдеться.

Як з’ясувала "Європейська правда", ці слова були лише відголосом жорсткої дискусії, що тривала перед цим у закритому режимі. Причому передумови цієї суперечки – настільки нереальні і засновані на такій відвертій неправді, що не знаючи цих деталей наперед, ви навряд чи зможете здогадатися, про які саме "погрози" каже угорський комісар.
 

Не мова і не освіта

Якби журналістам, що чекали на початок пресконференції у Брюсселі, на хвилину увімкнули трансляцію із зали засідань, ті могли би подумати, що зустріч завершена – адже те, що відбувалося там останню годину, не завжди було схоже на "засідання".

Посадовці ходили залою, збиралися групками, дискутували, розповідають учасники зустрічі з обох сторін, які спілкувалися з ЄвроПравдою на умовах анонімності. Члени української делегації навіть дзвонили до Києва – погоджували з профільними колегами межі компромісу. Хоча були й ті, хто виступав категорично проти будь-яких поступок.

Предметом дискусії були правки до спільного рішення, на яких наполягав Олівер Варгеї. Його пропозиції з’явилися в останній момент перед засіданням, що саме по собі суперечить звичаям ЄС, але єврокомісар категорично вимагав їх врахувати, стверджуючи, що його пропозиції є критично важливими. Звісно ж, вони стосувалися національних меншин – і комісар не приховував, що йдеться саме про угорців Закарпаття.

Текст пропозицій комісара не є публічним, але кілька джерел редакції переповіли їхній зміст.

Як не дивно, йшлося не про мову і не про освіту.

Ці питання роками цікавили угорців найбільше, але цього разу несподівано взагалі зникли з дискусії.

Натомість єврокомісар вимагав від України припинити діяльність сайту "Миротворець". Звісно, в рішенні Ради асоціації нелогічно писати назви окремих сайтів, які не мають стосунку до уряду, тому сформульовано було інакше: Варгеї пропонував, щоби Київ зобов’язався "розслідувати" чи то "переслідувати" тих в Україні, хто вчиняє незаконні дії "стосовно депутатів Європарламенту" і "розкриття їхніх персональних даних". Заодно наша держава мала визнати, що такі незаконні дії справді відбуваються і що цей розвиток подій непокоїть як Київ, так і Брюссель.

Якщо ви не можете зрозуміти, про що йдеться – не хвилюйтеся, в цьому немає нічого дивного. Адже звинувачення Варгеї справді не мають підґрунтя. Але учасники української делегації про них вже знали, бо напередодні угорський єврокомісар провів зустріч з українським прем’єром, на якій вимагав точно того самого і отримав відмову.

Українці і на тій зустрічі, і на переговорах у широкому складі відмовилися брати на себе відповідальність за неурядовий сайт, а головне – у принципі не погодилися, що існує проблема, яка потребує уваги на такому рівні.

Причому, за даними ЄП, на двосторонніх переговорах Варгеї взагалі був дуже агресивним, але коли дійшло до питання "Миротворця", некоректність зайшла за межу. Українські учасники зустрічі потім переказували колегам в урядовій делегації, що комісар доводив: в Україні "принижують" і навіть "знищують" представників угорської меншини.

Та хай як безглуздо це звучить – але на підставі цих аргументів узгодження підсумкової заяви Ради асоціації виявилося заблокованим.
 

Міф про "список смерті"

По суті, єврокомісара непокоїла лише одна сторінка сайті "Миротворець" – профіль євродепутатки Андреа Бочкор (ось посилання на цю сторінку станом на минулий тиждень, коли відбувалися події у Брюсселі, на ній є фото, ім’я, дата народження політикині та твердження, що вона "порушує законодавство України шляхом отримання другого громадянства").

Пані Андреа Бочкор – членкиня Європарламенту від Угорщини від 2014 року, обрана за списком партії Віктора Орбана, але водночас вона є громадянкою України. Прописана у Берегові, до обрання була викладачкою угорського університету на Закарпатті. Її робота як євродепутатки заслуговує на окрему публікацію (а коротко можна сказати, що Бочкор не допомагає, а лише системно шкодить Україні).

Автор цих рядків далекий від того, щоби ставати на захист "Миротворця" – цей неурядовий проєкт не раз шкодив нашій державі у міжнародних колах. Втім, очевидно, що поява на його сторінках фото та імені Бочкор не означає абсолютно нічого!

Та повернемося до подій у Брюсселі.

Співрозмовники "Європейської правди" дещо розходяться у думці про те, наскільки щирим був Варгеї у своїх претензіях. Переважала думка, що він просто виконував вказівку з Будапешта про те, щоби тиснути на Україну саме щодо "Миротворця". Причому таку оцінку доводилося чути не лише від українців, а й від представників європейської сторони.

Але хай там як, навіть в уряді Орбана мав бути хтось, хто ухвалив рішення піднімати це питання і відкласти вбік навіть "святу" для Угорщини тематику мови освіти! Але чому, на якій підставі?

Відповідь на це запитання, можливо, дають публікації на деяких закарпатських сайтах.

Те, що Бочкор внесли до бази даних "Миротворця", у Києві мало хто помітив, а от для медіа, пов’язаних з угорською меншиною в Україні, це певний час було новиною номер один. Причому і телеканали, і сайти з орбіти впливу Союзу угорців України одноголосно називали цей сайт... "списком смерті"! А днями вони додатково підживили хвилю, знову поширивши повідомлення з подібною фразою.

Міф про нібито "список смерті" відтоді підтримує і сама Бочкор. Саме так вона називає його у повідомленні на сайті її фракції у Європарламенті. А нині вона заявляє ЗМІ, що через свою присутність у цьому списку, мовляв, боїться їхати до Берегова.

Те, що це неправда, є очевидним для будь-кого в Україні, але для іноземців може звучати доволі переконливо. І не виключено, що хтось у Будапешті вирішив спертися на цей міф для атаки на Україну – але, на щастя, без успіху.
 

Користь від... російського провалу ЄС

Цікава деталь: попри те, що дії комісара Варгеї були геть неприйнятними, Київ не хоче роздувати цей скандал. Дізнатися про нього вдалося лише від джерел, які спілкувалися на умовах анонімності. Натомість у відповіді на запит "Європейської правди" в уряді наголосили, що дружба з ЄС сильна, як ніколи.

Так, профільна віцепрем’єрка Ольга Стефанішина у коментарі ЄП підкреслила лише позитиви – хоча й визнала, що "певні складнощі" з угорським питанням справді були, і що з’явилися вони несподівано.

"Це перший раз за всю історію узгоджень, коли Європейська комісія врахувала 95% пропозицій України, це свідчить про дуже добрий рівень взаємодії. Втім, пропозиції по пунктах, які стосується нацменшин, ми дійсно отримали за три години до засідання", – заявила вона. Стефанішина наголосила, що у ході дискусії вдалося переконати партнерів: "Я наполягала, що Україна не може вийти без заяви. Але водночас я наполягала, що у документі має бути врахована позиція України, що зрештою і сталося".

Як вдалося відбити угорську атаку?

Кілька співрозмовників ЄвроПравди, у тому числі поза командою українського прем’єра, розповіли, що завдячувати цьому варто особисто голові уряду.

Після ультимативної вимоги угорського комісара про те, щоби додати у спільну заяву саміту фразу, якою Україна визнала би переслідування меншин, Денис Шмигаль відповів відмовою. Мовляв, якщо це умова ЄС, то ми готові вийти до преси і визнати, що Рада асоціації завершилася без фінального документа. Це буде поганий підсумок візиту, але що поробиш. Ставити підпис під такою неправдою Україна не погодиться.

І, можливо, саме таким провалом все би і закінчилося, але нашу сторону зайняв високий представник ЄС Жозеп Боррель.

Пам’ятаєте, 10 днів тому Боррель відвідав Росію, де над ним відверто познущався очільник російського МЗС Сергєй Лавров? (Ми детально розповідали про це у статті Приниження замість примирення: як візит Борреля до Росії став історією ганьби ЄС)

Нині через той відверто невдалий візит до Борреля у ЄС лунає чимало зауважень і навіть звинувачень від європейських політиків. Так от, на цьому фоні провальна зустріч з Україною була би для нього неприйнятною! Тому в якийсь момент очільник європейської дипломатії поставив питання руба: "Ми не вийдемо з кімнати, доки не знайдемо компроміс, який підходив би і Україні". У підсумку з тексту вичистили згадки про те, що Україна визнає "притискання" угорців, заяву Ради асоціації погодили і політики вийшли до преси.

Причому впадало в очі, що Варгеї був не в доброму гуморі – адже цього разу він програв.
 

Дрібна помста

Ще на початку тексту ми згадали, що комісар Варгеї на пресконференції все одно поставив питання якихось нібито "погроз нацменшинам" (хоча тоді лишилося не зрозумілим, про що взагалі йдеться). Але на цьому він не зупинився і несподівано заявив, що ЄС може й не погодитися на оновлення Угоди про асоціацію.

А це значно серйозніше, адже перегляд Угоди – це офіційно задекларована мета України.

Втім, розмови "Європейської правди" з джерелами у Києві та Брюсселі дають підставу заспокоїти: реальної загрози немає.

Річ у тім, що рішення про початок перегляду Угоди про асоціацію, у тому числі її торговельної частини, підтверджене офіційно, і цей процес вже неможливо заблокувати, навіть якщо Варгеї отримає таку вказівку з Будапешта.

Але ще головніше інше.

Ця історія довела не лише українській стороні, а й представникам ЄС, очевидну упередженість угорського комісара та те, що він готовий діяти всупереч інтересам як держави-партнера, тобто України, так і всупереч інтересам самого Євросоюзу, якщо це стає вигідним уряду Угорщини. Саме це, очевидно, і відбувалося у минулий четвер на засіданні Ради асоціації. І іншім представникам Євросоюзу це було зовсім не до вподоби.

А найголовніше – те, що такі дії напряму заборонені законодавством ЄС! Стаття 17.3 договору Євросоюзу зобов’язує тих, хто призначений на посаду комісара, від моменту свого призначення "не шукати вказівок і не отримувати вказівки" від власного уряду, адже єврокомісар є службовцем ЄС, а не представником своєї країни (і отримує за свою неупередженість дуже непогану зарплатню).

У тому, що Олівер Варгеї не буде дотримуватися цього правила, від початку було не багато сумнівів. Але тепер, після того, як він всупереч спільній позиції ЄС відкрито перейшов у атаку, засновану на відвертій неправді, цей факт доведений навіть для євробюрократів. Тож ставлення до його ідей щодо України в Брюсселі надалі буде відповідним.

І це, напевно, є великим стратегічним плюсом серед підсумків засідання Ради асоціації Україна-ЄС.

Теги: Варгеї, Угорщина, єврокомісар

7 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати