Справа Боржави на контролі... Європи

Чому збереженням карпатської полонини перейнялися міжнародні експерти, а Україна не використовує всі механізми захисту?

Справа Боржави на контролі... Європи

Два роки тема Боржави не сходить з порядку денного громадського сектору. Так, саме неурядові організації готують позови до суду, аби завадити намірам будівництва вітряків на найкрасивішій полонині Карпат, саме громадськість комунікує з науковцями з-за кордону, які там, за рубежем, розповідають світові про унікальність та важливість Боржави, і саме за ініціативи небайдужих природоохоронних організацій цей кейс дійшов до Європи. Нещодавно відбулося онлайн-засідання Постійного комітету Бернської конвенції, на якому розглянули справу про загрозу полонині Боржава (території Смарагдової мережі) від будівництва вітряної електростанції.

Раніше «День» розповідав, що до початку цього засідання Міндовкілля мало підготувати власний звіт про проєкт ВЕС на Боржаві, його ризики та законність, що від самого початку викликало сумніви. Міністерство зі звітом не встигло, але доповідати про позицію держави Україна все ж довелося. Позицію Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів озвучувала заступниця міністра Ірина Ставчук, а позицію громадськості, що відбувається на засіданнях комітету не так часто, — екологиня Катерина БОРИСЕНКО (представляла ГО «Українська природоохоронна група»). «День» звернувся до Катерини за додатковими роз’ясненнями, як засідання комітету допоможе у справі Боржави і чи готове нарешті Міндовкілля вступити в гру задля її порятунку?

«Позиція міністерства — дуже слабка»

Чому виникла потреба у зверненні до Постійного комітету Бернської конвенції, наскільки я знаю, шлях до цього обговорення зайняв не один рік?

— Звернення організації «Українська природоохоронна група» було подано ще у 2018 році, власне, коли ми дізналися, що планується будівництво вітрової електростанції на полонині Боржава. Причиною подачі скарги було те, що полонина Боржава входить до офіційного переліку території Смарагдової мережі Європи, у зв’язку з цим існують особливі вимоги щодо здійснення оцінки впливу інвестицій на планованих територіях, що й не було дотримано у процесі оцінки впливу на довкілля. Інвестори хоча й отримали позитивний висновок з ОВД, але сам звіт не відповідав жодним вимогам.

Яка позиція була озвучена Міндовкіллям, я так розумію, що громадськість довго не могла отримати від відомства офіційних пояснень про його позицію щодо долі Боржави? Вдалося поставити крапки над «і»?

Не до кінця. Ми неодноразово зверталися до міністерства, ще перед подачею скарги, але в основному — позиція дуже слабка. Це більше формальний підхід. Хоча у нього було кілька можливостей, аби вплинути на цей процес та захистити територію Смарагдової мережі. Наприклад, ми зверталися до Міндовкілля з листами, щоб у процесі саме оцінки впливу на довкілля відкрили процес транскордонної ОВД. Тому що через полонину мігрують птахи, зокрема, велика кількість журавлів, які гніздують, приміром, в Естонії та інших країнах. Це значно б впливало на їхню популяцію у межах цих країн. Другий аргумент, чому треба проводити саме транскордонну оцінку, це те, що потічки, які починаються на Боржаві, належать до басейну Тиси, яка є транскордонною річкою. Але міністерство відмовилось повністю від цієї ідеї.

Також відомство було офіційною стороною у судах. Відомо, що ГО «Ноосфера» подала позов, щоб скасувати висновок з ОВД, міністерство було залучено до цього процесу на стороні відповідача — департаменту екології Закарпатської ОДА, але представило лише письмово свою позицію, яка була на стороні забудовників. Тобто міністерство не використало шанси у судах, до яких воно було офіційно долучено, щоб використати існуючі  можливості для захисту полонини Боржава.

Наступного року очікується приїзд експертів Бернської конвенції 

Як на зустрічі з комітетом відстоювала інтереси відомства Ірина Ставчук?

Єдине, на чому зійшлися всі учасники обговорення, що у наступному році необхідно організувати приїзд експертів Бернської конвенції, щоб безпристрасно вивчити цю справу, щоб розібратися із порушеннями та з’ясувати, що далі робити. Також ми б хотіли, щоб ця справа просунулася далі по статусу свого розгляду, чого не хоче міністерство. Скарги, що надходять до комітету, мають кілька етапів розгляду. Зараз наша скарга десь посередині шляху, ми б хотіли, щоб наша справа була вже відкрита, тоді Постійний комітет міг би давати конкретні рекомендації Україні, які вона має виконати, щоб зберегти цю територію.

Принаймні, на даний момент є обіцянка міністерства, що вони нарешті готові включитися у відстоювання Боржави. Однак лише на практиці буде видно, чи це дійсно відбудеться. Нещодавно прокуратура Закарпатської області подала позов, предметом якого є скасування виділення земельних ділянок під вітрову станцію. Цей позов був поданий  в інтересах держави, а саме — Міністерства довкілля. Якщо міністерство нарешті долучиться до цих судів на стороні захисту полонини Боржава, то це дійсно буде практичний крок від нього.

Другий суд, який гряде, це розгляд у Верховному суді касаційної скарги стосовно скасування висновку ОВД, оскільки в апеляційній інстанції ми програли. Тобто на даний момент цей висновок залишається в дії, але переломний момент буде у Верховному суді, де Міндовкілля може теж висловлюватися на захист полонини.

Тиск Бернського комітету спонукає уряд країни до захисту природних територій

Фактично зараз багато чого залежить від Міндовкілля — як саме долучиться до судів, яку позицію представить. Власне, це дивно, адже це те міністерство, яке має апріорі захищати природу, але виходить, що треба під тиском змушувати міністерство працювати. Невже немає в нього інструментів, щоб присікти цю всю справу ще на початку?

Інструменти є, я вважаю, що не всі з них були використані міністерством, щоб зберігати полонину Боржава. Проблема, яку ми бачимо з нашого боку, що в міністерстві дуже неефективна система комунікації між різними департаментами. Наприклад, за участь у судах відповідає юридичний департамент, за збереження територій Смарагдової мережі — департамент екомережі, а за проведення ОВД — ще інший департамент. Для того, щоб вирішувати питання Боржави, усі вони мають між собою співпрацювати, чого немає, як ми розуміємо.

За підсумками засідання буде готуватися рішення Постійного комітету — зазвичай це рекомендації, суворі вимоги до уряду чи просто констатуюча інформація?

Варто  згадати, що раніше комітет Бернської конвенції вже приймав рішення у цій справі. Україні рекомендувалось призупинити реалізацію проєкту з вітряками на Боржаві. Це рішення не припиняє діяти. Однак ми очікуємо наступного року експерта від Бернської конвенції, далі вже можливі будуть більш конкретні рекомендації, приміром, пошук альтернативного місця для вітряків. Поки що наперед не можемо нічого казати.

Наскільки ця справа прецедентна для нас, коли на міжнародному рівні розглядається справа, яку, по суті, може вирішити країна на своєму рівні, не виносячи на широкий загал?

На цьому засіданні Постійного комітету розглядалася багато справ з різних країн, у тому числі і з Євросоюзу. Усі вони пов’язані із порушеннями, що виникають через загрози для збереження території Смарагдової мережі або Nature 2000. Порушення подібні — це непродуманий розвиток інвестицій, який дуже шкодить природним цінним територіям. У деяких випадках саме тиск зі сторони комітету Бернської конвенції спонукає уряди країн приймати якісь конкретні дії, щоб зберігати території. Відома справа Албанії, коли на річці Вйоса збиралися будувати ГЕС, ця справа також розглядалася кілька років на засіданнях комітету. У результаті їхнє Міністерство екології розпочало створення національного парку замість будівництва ГЕС. Але громадськість і надалі побоюється, що території, які не увійшли до парку, можуть бути забудовані, бо так плани є, і ця справа продовжує розглядатися.

Щоб зберегти полонину, треба створювати тут заповідні об'єкти 

Тобто Україна не унікальна зі своїми природоохоронним проблемами?

Так, до речі, справа Боржави була винесена у винятковому порядку на розгляд Постійного комітету, бо зазвичай скарги із таким статусом розглядає Бюро Бернської конвенції. Крім України, на цьому засіданні розглядалася справа Ісландії, де також збираються через плановану територію Смарагдової мережі будувати дорогу. Тобто виклики у всіх країнах абсолютно схожі. Але справа Боржави наразі єдина, що набула такого розголосу. Тому що це єдина справа, яка за останні роки розглядалась у Бернському комітеті за участі громадськості. Попередні розгляди проходили так, що ми надсилали оновлену інформацію про те, що в нас відбувається, а можливості брати участь у засіданнях не було.

А про що ви говорили у своїй доповіді, на чому акцентували увагу?

Ми звертали увагу на те, що міністерство не надає до комітету інформацію, що відповідає дійсності. Так, у Міндовкілля зазначали, що не можуть втручатися в процес ОВД, бо тим займається обласний департамент екології. Але ми зверталися неодноразово до міністерства, в якого була можливість втрутитися на етапі ініціації транскордонної оцінки, на етапі судів. Також у нього була можливість самостійно звернутися до прокуратури з проханням вирішити цю ситуацію щодо порушень у процесі оцінки впливу на довкілля. Тобто було три можливості у міністерства, які воно не використало. 

Які ще інструменти зараз можна застосувати для подальшого захисту Боржави?

Якщо  дивитися на довгострокову перспективу, що б допомогло зберегти Боржаву, то, звичайно, це створення заповідних територій. Рік тому подавалося обґрунтування на створення ландшафтного заказника «Зелениця», який би охоплював частину території Міжгірського району, яка не потрапила до проєкту вітряків. Місцева влада виступила проти ВЕС. На першому етапі хотіли створити заказник, при чому, це землі державної власності. Однак місцеве управління Держгеокадастру відмовилося погоджувати створення цього заказника. Місяць тому Інститут екології Карпат подав обґрунтування до Закарпатської обласної адміністрації на створення регіонального ландшафтного парку, який би охоплював цю полонину. Це має сенс, адже навіть якщо ми у цій справі виграємо, інвестори відмовляться від проєкту будівництва вітряків, є інші ризики. Ми вже чуємо про ідею побудувати там великий гірськолижний курорт. Тобто це процес, який ніколи не буде закінчуватися, якщо там не буде створено заповідних територій.

P.S. Під час підготовки матеріалу стало відомо про рішення Постійного комітету Бернської конвенції — Україна не повинна розпочинати жодних робіт на Боржаві, доки не отримає остаточних висновків комітету. Прогрес щодо кейсу Боржави буде розглянуто на його засіданні навесні 2021 року.

Інна ЛИХОВИД, «День»

19 грудня 2020р.

Теги: справи, контроль, Боржава

Коментарі

Чувім всьо-зелений тариф,проблема із резерваціюєю потужностей для вітряків. Но не чувім, ош вітряки 2020-12-21 / 18:13:58
Чувім всьо-зелений тариф,проблема із резерваціюєю потужностей для вітряків. Но не чувім, ош вітряки "ЗНИЩУЮТЬ" природу? СЕ ХТО ВАМ НАЧЕСАВ ТАК?

природу нищать 2020-12-19 / 16:32:38
вітряки, мініГЕСи, лісоруби і т.д. і т.п. А точніше ті, хто хотів на цьому заробляти

Хто нищить природу? 2020-12-19 / 16:25:36
Хто нищить природу?

Василю 2020-12-19 / 16:23:43
Точно так боремося і з вирубкою лісів. А ти не хочеш поборотися? Ти лише бабло на вітряках, на нищенні нашої природи косити годен?

Василь 2020-12-19 / 15:50:08
Та як ви замахали із своїми вітряками. Ви так проти вирубки лісу боріться.

НОВИНИ: Соціо

11:20
Торік бюджети Закарпаття отримали понад 4 млн грн від відшкодування втрат сільгосп та лісогосподарського виробництва
10:29
У 2020-му році Закарпатська служба зайнятості знайшла роботу для 12,7 тисяч безробітних
03:46
ФОТОФАКТ. В ужгородських Горянах собака втрапив у капкан браконьєрів
16:52
/ 7
Угорська екуменічна служба передала у Берегові для українських лікарень апарати штучної вентиляції легень
16:46
Серед найчастіших порушень, які фіксували у 2020-му на митниці на Закарпатті недекларування товарів
16:43
/ 1
В Ужгороді розраховують цього року відновити фестивалі, а вже наприкінці лютого – влаштувати промотур для туроператорів
16:36
За спеціальне використання води на Закарпатті сплачено майже 16,4 млн грн
16:34
/ 2
В Ужгороді з'ясовують причини підтоплення в районі вулиці Грушевського
15:27
/ 1
Іноземні студенти-першокурсники УжНУ отримують дозвільні документи
13:01
/ 1
Науковці УжНУ торік виконували 19 держбюджетних наукових проєктів з річним обсягом фінансування більше 11 млн грн
12:32
В обласній станції переливання крові в Ужгороді до кінця березня триває конкурс на кращий варіант емблеми для закладу
11:52
/ 5
УжНУ реставрує фасади історичних будівель Ужгорода
10:48
Торік державні виконавці стягнули на Закарпатті понад 131 млн грн аліментів
09:32
Поблизу кордону зі Словаччиною на Закарпатті намагались сховатись 6 іранців
02:25
"Звір зі Сходу". Коли перо автора – багнет воїна
01:46
В Ужгороді популярний автобус №20 рухатиметься за новим графіком
17:25
/ 2
8 навчальних закладів на Закарпатті продовжують навчання дистанційно
16:59
/ 1
За користування лісовими ресурсами на Закарпатті сплачено майже 70 млн грн
16:15
На Закарпатті на пробне ЗНО попередньо подано 4473 заявки
14:56
Три проєкти, які реалізовуватимуть в області, отримали додаткове фінансування з Державного фонду регіонального розвитку
14:54
/ 9
Під Закарпатською ОДА знову протестували, вимагаючи знизити тарифи
14:28
Суд визнав протиправною бездіяльність головного слідчого Закарпаття та зобов'язав розслідувати "дерибан" землі в Ужгороді
11:52
Закарпатська обласна бібліотека видала "Календар краєзнавчих пам’ятних дат Закарпаття 2021"
11:48
/ 6
У Закарпатській області повністю завершено 14 проєктів "Великого будівництва"
11:39
/ 5
Унаслідок сильних злив у Великому Березному підтопило ромський табір
» Всі новини