Чому будівництво вітряків на Боржаві розглядають у суді і до чого тут репутація України (ФОТО)

Турецька компанія хоче збудувати на Боржаві вітроелектростанцію. Проєкт суперечливий, тому думки розділилися.

Чому будівництво вітряків на Боржаві розглядають у суді і до чого тут репутація України (ФОТО)

Серед тих, хто проти будівництва, є не лише закарпатці, а й львів’яни. Вони ходять під приміщення суду, щоб заявити про свою позицію. Tvoemisto.tv з’ясувало, що хочуть будувати на Боржаві, хто за, а хто проти цього проєкту і як цей кейс може вплинути на міжнародну репутацію України.

Ще три роки тому з’явився проєкт будівництва 34-х вітряків заввишки приблизно 180 м кожен на полонині Боржава у Закарпатті. З того часу точаться дискусії та вже рік тривають судові засідання про законність зведення вітрової електростанції. Бо, попри зауваження науковців, проєкт отримав висновок оцінки впливу на довкілля (ОВД) про допустимість діяльності від департаменту екології Закарпатської ОДА.

Захисники полонини переконані, що вітряки назавжди зруйнують унікальну територію, а інвестор та забудовник обіцяють збагачення навколишнім громадам і запевняють у безпечності об’єктів. Перші вже відстояли свою позицію в суді: пів року тому Закарпатський окружний адміністративний суд скасував висновок з оцінки впливу на довкілля – без нього будівництво неможливе. Як кажуть екоактивісти, у ОВД навмисно не внесли всю інформацію про земельні ділянки, біорізноманіття, флору і фауну, водну екосистему та зміни клімату Боржави. Однак забудовник та інвестор так просто не відступили – вони подали апеляцію на це рішення суду. У ще одній судовій справі щодо Боржави, активісти домоглися скасування дозволу на будівництво першої черги вітроелектростанції. 

Хто судиться

Захисники Боржави у суді – ГО «Міжнародний інститут людини і глобалістики Ноосфера», міжнародна благодійна організація «Екологія-Право-Людина» (заснована у Львові), членкиня збірної України з дельтапланерного спорту Юлія Бурлаченко, науковець, учасник експедиції з вивченя рідкісних видів на Боржаві Габріел Гуштан, екологиня Катерина Борисенко, ГО «Довкілля Свалявщини», Пилипецька сільська рада.

Забудовник – ТОВ «Атлас Воловець Енерджи». Кінцевий бенефіціар компанії громадянин Туреччини, хоча ТОВ зареєстроване на Закарпатті, у Воловці.

Інвестор – турецька енергетична компанія «GÜRİŞ».

Воловецька і Тибавська селищні ради – підтримують будівництво. У суді про інтереси громади Воловця розповів Михайло Попелич. Будівництво ВЕС зачіпає також Міжгірський район, який проти нього, і Свалявський, де думки розділились.

Баталії у суді

Зараз Восьмий апеляційний суд Львова розглядає апеляцію від забудовника, інвестора, Воловецької і Тибавської сільрад. Вони оскаржують ухвалене у березні рішення про скасування висновку ОВД, що дозволяв будівництво вітрової електростанції.

У вересні відбулося вже два засідання. На першому свої аргументи проти будівництва на Боржаві розповіли екологи, юристи, дельтапланеристи та науковці. Але через карантинні обмеження журналістів туди не впустили. Під час другого засідання спершу слово отримали представники забудовника та прихильники будівництва, потім захисники Боржави.  Цей розгляд транслювали наживо у Фейсбуці спільноти «Врятуй Боржаву». Баталії між сторонами тривали понад дві години.

З початку засідання представник компанії «Атлас Воловець Енерджи» заявляє про свою позицію: «Ми вважаємо, що у видачі висновку з оцінки впливу на довкілля Департамент екології та природних ресурсів вимог законодавства дотримав».

Наступні 40 хвилин представники компанії намагаються довести, що еколог та науковці, які є учасниками справи, не мають жодного стосунку до Боржави. Натомість наполягають, щоб суд врахував позицію представника Тибавської сільської ради та голови Воловця Василя Панасовича, які підтримують будівництво.

Після цих монологів інша сторона ставить запитання. Адвокатка ГО «Ноосфера» Наталія Майстренко з’ясовує, чи є у компанії розрахунки про вплив будівництва інфраструктури для вітряків на навколишнє середовище. Адже для їх спорудження і обслуговування необхідна дорога.

«Окрім будівництва вітроелектроустановок, планується будівництво нових доріг, реконструкція ніби-то існуючих, прокладання технологічних доріг, кабельних та підземних кабельних ліній, прокладання повітряних ліній електропередач. Скажіть, будь ласка, чи були проведені дослідження впливу на ці землі?».

Коли хтось з прихильників проєкту вигукує відповідь на запитання, адвокатка просить не підказувати. Представник «Атлас Воловець Енерджи» Віталій Сочка відповідає коротко: будівництво чи реконструкція доріг не потребують оцінки впливу на довкілля.

Після запитань суддя надає слово сільським головам у залі. Спершу тим, хто підтримує проєкт ВЕС.

«Ми вважаємо що будівництво вітряків вигідне нашій громаді. Оскільки це бюджетні надходження до сільської ради. Зараз за договорами сільська рада отримує оплату за оренду ділянок. Також інвестор профінансував багато інфраструктурних покращень на території сільської ради», – каже сільський голова Тибави.

Його підтримує Василь Панасович, очільник Воловця: «На Боржаві нема цінних грунтів і червонокнижних рослин. Якщо ми втратимо зараз інвестора, то більше такого не будемо мати. Під час будівництва багато мешканців будуть працевлаштовані, а після введення в експлуатацію – не менше 30 людей. Люди, які проти будівництва, не мають жодного стосунку до цих територій».

Але представник Міжгірського району, староста Пилипця Василь Готра, емоційно заперечує: «Я стільки брехні ще не чув. Тибава у 25 км від цього місця, Воловець – за 15 км, тому їм все одно. А Пилипець буде прямо під вітряками. У нас гірськолижний курорт і взимку його просто не буде. Ми по нашій дорозі нікого не впустимо будувати вітряки. А взагалі, треба приїхати на Закарпаття і побачити ту красу, щоб зрозуміти, чому ми не даємо будувати».

Далі голова Воловця не стримується і звертається до Софії Шутяк, юристки «Екологія-Право-Людина». Питає, чому активісти беруть участь у судовому засіданні. «Яким чином ваші права порушені?», – претензійно запитує Василь Панасович.

«На це питання дала відповідь Велика Палата Верховного Суду у 2018 році у справі «про дельфінів»: дотримання природоохоронного законодавства – це питання, що стосується всіх нас. Бо сьогодні я тут, завтра я – лижниця, післязавтра – збираю ягоди, дихаю одним повітрям з вами, вкладаю гроші у бюджет. Тому наша організація має право бути третьою стороною у відповідних справах», – впевнено відповідає юристка.

Наступне засідання, де відбудуться дебати, призначено на 20 жовтня.

Як будівництво може вплинути на життя людей

Якщо про можливий вплив будівництва на екологію можна сперечатися довго, то з тим, що вітроелектростанція вплине на якість життя і відпочинку мешканців Закарпаття та гостей – важко посперечатися. Саме тому під приміщення суду постійно приходять активісти. Серед них не тільки закарпатці, а й небайдужі львів’яни. Тарас Абрамік часто відпочиває на Боржаві і каже, що через будівництво він втратить таку можливість аж на 30 років. Саме стільки планують експлуатувати вітряки, а ось що буде з ними далі – достеменно невідомо.

«Мене зачепило те, що забудовник позиціонує будівництво вітряків не як загальну велику систему з 34 вітряків, а як одиничні об’єкти. Якщо дивитися загалом, то це великий вітрокомплекс, який сильно впливатиме на екосистему хребта і об’єкти природно-заповітного фонду», – пояснює львів’янин.

Також під суд прийшла мешканка села Березники на Свалявщині, секретарка Керецьківської ОТГ Оксана Кікало. Вона живе за 8 км від хребта. На думку забудовника та інвестора, вітряки не вплинуть на її життя. Але жінка думає інакше:

«Наш населений пункт порівняно далеко, але наші люди їздять по яфини (чорницю) і таким чином заробляють. У нас не розвивається екотуризм, а вітряки ще й спотворять хребти. Тим більше, у високогір’ї велика проблема з обледенінням. На лопатях вітряка намерзатиме лід. Щоб цього не відбувалося, вітряки оброблятимуть хімічними препаратами. А тоді це все потраплятиме з талим снігом у підземні води. Виходить, у моєму крані буде текти ця вода з хімікатами».

Лоік Лерміньо – представник турецької компанії-інвестора «GÜRİŞ» – заперечує, що вітряки оброблятимуть хімікатами:

«Це непорозуміння. Ми надамо перевагу системі нагріву. Поверхня вітряка буде покрита матеріалом, схожим на фарбу, який там залишатиметься постійно. Наприклад, сковорідки покривають антипригарним покриттям і до них нічого не прилипає. Тобто поверхня вітряка буде оброблена, але не речовинами, які потім потраплятимуть у підземні води».

Скільки заробить або втратить на вітряках громада

Представник інвестора говорить, що Воловецька громада вже отримала великі кошти від компанії. Загалом – понад 3,5 млн грн (3 658 605 грн) благодійної допомоги та за оренду землі. «Ми виділили кошти ще до початку будівництва. Якщо проєкту не буде, то ми просто втратимо гроші», – каже Лоік Лерміньо.

Адвокатка Софія Шутяк з організації «Екологія-Право-Людина» зазначає, що, за їхніми розрахунками, закарпатці втратять більше коштів і можливостей, ніж можуть мати без вітряків:

«Є відкриті розрахунки, за якими один мешканець заробляє на чорниці в сезон до 30 000 грн. Якщо помножити на кількість працездатного населення у селі, то суми будуть значними. 300 мешканців зароблять 9 млн грн за сезон. Загалом точно не оцінений заробіток кожного села в рік на яфинах, грибах, травах, оренді житла туристам. То чи насправді будуть значущими ті 1,5 млн грн у рік на район, які обіцяють виплачувати за оренду земельних ділянок? А після будівництва мешканці втратять можливість заробляти, туристи не приїжджатимуть і самі місцеві не матимуть доступу до хребта – ймовірно взимку зона у радіусі майже 300 метрів від кожного вітряка буде небезпечною. А влітку поблизу вітряків буде некомфортно через шум і вібрацію».

За словами юристки, у судовому засіданні голова Воловця зазначив, що після створення ОТГ вони отримуватимуть 600-700 тис. грн у рік. «На території майбутньої ОТГ живе 23 800 мешканців. Тобто з цих грошей на одну людину припаде приблизно 30 грн у річний бюджет громади. У судовому засіданні вони сказали, що вже мають укладені договори на сервітутне користування та оренду на час будівництва. Хоча під час процедури ОВД вони цю інформацію не надавали», – додає Софія Шутяк.

Що буде з польотами на Боржаві

Ще одним агрументом захисників Боржави є те, що займатися деякими видами спорту на полонині стане неможливим. Проти будівництва виступають Федерації дельтапланерного спорту України та Федерація Парапланеризму. Юлія Бурлаченко, член збірної України з дельтапланерного спорту, кандидатка фізико-математичних наук, пояснює чому:

«Полонина Боржава – це єдине в Україні місце для проведення змагань з гірських маршрутних польотів на швидкість. Після будівництва вільною залишиться приблизно половина хребта , на іншій половині літати буде дуже небезпечно. Тобто всіх змагань, які ми проводимо, не буде. А парапланеристи проводять на Боржаві змагання міжнародного рівня».

І додає: «Запланований великий промисловий комплекс, і навіть для підготовчих робіт на гребені хребта потрібна дорога для великогабаритної техніки. Тобто схил зріжуть ще до самого спорудження ВЕС, бо для одного вітряка потрібно вирівняти будівельний майданчик 50х60 м)».

До чого тут Бернська конвенція

Насправді справа Боржави – це не просто суперечка між місцевими мешканцями, екологами, інвестором та забудовником. Полонина Боржава належить до Смарагдової мережі Європи. Така зона створюється за рекомендацією Постійного Комітету Бернської Конвенції при Раді Європи для збереження біорізноманіття. Україна ратифікувала «Конвенцію про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі» у 1996 році, і тепер, за Конституцією, це частина нашого законодавства – ми зобов’язані зберігати ці території.

Бюро порекомендувало Уряду України призупинити проєкт ВЕС і попросило надіслати своє бачення розвитку подій. Але наразі Уряд не відреагував, кажуть захисники Боржави, які писали колективну скаргу у комітет. 

Скаргу розглянуть у кінці листопада на 40-му засіданні Постійного Комітету Бернської конвенції. Тоді міжнародна спільнота озвучить свою думку про скандальне будівництво.

Наталя Лазарович, фото авторки. Головне зображення: Julia Red

09 жовтня 2020р.

Теги: вітряки, Боржава, репутація

Коментарі

Петро Ференцович Генцюр 2020-10-15 / 19:05:02
В. Пiпаш.
Пане! Дело в том, что законы физики совершенно аутентичны законам социума. К примеру. Законы термодинамики - в закрытой системе возрастает энтропия. Это я к тому, что миру известны закрытые системы - СССР, а сегодня - США, ЕС - испытывающие, а СССР уже испытавший и почивший в бозе, системные проблемы, и уже скоро это Китай. Все тот же инструментарий воздействия на мир, который вы упомянули, адекватный восприятию государства на день его существования, используется для завоевания ниш в мире - и это объективный процесс, чтобы не утверждали методички Госдепа, ЕС, КПСС или КПК. Мир, по утверждению классика общенародной мудрости Козьмы Пруткова, много шире наших представлений о нем. И он еще утверждал, что "хочешь быть счастливым - будь им!". В контексте сказанного В. Пiпаш "хочешь быть сильным - будь им", ибо по известному закону Ньютона, абсолютно аутентичному законам социума, "Материальные точки взаимодействуют друг с другом силами, имеющими одинаковую природу, направленными вдоль прямой, соединяющей эти точки, равными по модулю и противоположными по направлению", что в переводе на пересiчну мову означает - если ты слабый, то что ты хочешь?
Когда украинские президенты бегают по миру в поисках денег и оружия, нужно понимать, что к ним и отношения соответствующие.
Не удивляйтесь, когда очередной з оселедцем заспiває: "Тепер я турок - не козак!"

Так называемая зеленая энергетика - инструмент вытаскивания денег в собственный карман из бюджета. Не допустите испоганивания Карпат негодными техническими устройствами - не уподобляйтесь негодяям, готовым откусить себе ухо ради сиюминутной прибыли. Карпаты уже распилили в том числе и при непосредственном требовании ЕС, теперь осталось загадить природные ландшафты техногенными уродами.

И эта страна хочет хорошо жить!

32654 2020-10-09 / 19:27:17
шось напутали Панасович це бивший мер, який водить екскурсії на полонини.А теперішній Попелич Михайло---багато зробив у Воловці хотя міг на много більше.За вітряки був і голова РДА і голова райради, а крайнім лишили Попелича

В. Піпаш 2020-10-09 / 12:01:54
Колись, слово "турок" було синонімом "тупий!, !дурний". Йшлося про цивілізаційні відставання Туреччини та турків від нас. Приміром "культурогентної цивілізованості" були французи, англійці тощо, котрі займалися під цим знаком - "Вищісті" колонізаційною експлуатацією (грабункои) Африки, Індії, Китаю (Росія робила те саме, щодо чукчів, якутів, тощо) та і тої самої Туреччини.
Але, і Китай, і Індія, І Туреччина - розвинулися, скинувши колишню експлуатацію. Наразі турки , китайці лізуть до слабих від н7их тими методами, яких їх навчили європейські колонізатори сто років тому. Лізуть у економічно слаб, бідніші, а відповідно - продажні щодо владної "еліти", території (у Африці землю у місцевих племінних вождів купували за брязкальця, пару сокир та стару гвинтівку, наразі за таке купують "вождів" влади на Закарпатті. Але вже "турки!"). Ну, та чи не ганба? Ми вже стали - гірше "турків", папуасів,"негерів" (терміни - у периносному значенні).

НОВИНИ: Соціо

14:58
Чверть мільйона гривень сплатить мешканець Хустщини за вкрадений газ
11:24
Учасники конкурсу інвестиційних програм і проєктів на Закарпатті подали 111 проєктів
09:40
Більше 500 закарпатців лікуються від ВІЛ-інфекції
09:33
/ 1
Патрульна поліція Закарпаття відсвяткувала п'ятиріччя з дня створення
17:55
В Ужгороді відбулася виставка-перформанс на тему боротьби з проявами гендерного та домашнього насильства
17:03
На Закарпатті за 10 місяців зареєстровано 80 нових випадків інфікування ВІЛ
13:59
5 тисяч новорічних ялинок планують реалізувати цьогоріч лісівники на Закарпатті
12:53
На Закарпатті розроблять план мобільності прикордонних регіонів
12:36
На Закарпатті на митниці у водія вантажівки через аферу з подвійним пакетом документів вилучили напівпричіп
10:32
/ 1
Найстаріший дуб України, чорноголовська лагуна, дерев’яні церкви та багато іншого – у новому проєкті "Щасливих дітей"
10:26
Відбулися виїзні консультації у Буштинській, Тересвянській, Солотвинській та Великобичківській тергромадах
09:42
66 машин розчищатимуть від снігу дороги державного значення на Закарпатті
09:40
/ 6
Близько 500 гривень потрібно заплатити за перевірку лічильника для води в Ужгороді
04:14
/ 5
Тихий американець
18:12
У Закарпатській ОДА презентували проєкт обласного бюджету на 2021 рік
17:35
Благодійна виставка-продаж світлин Володимира Хили на допомогу онкохворим дітям проходить в Ужгороді
14:33
Інноваціний культурний маршрут "Шлях Закарпатського живопису" демонструють на відео
14:01
/ 1
Прикордоння: без масок і "червоних акумуляторів"
11:08
/ 8
В Ужгороді пошкодили монумент жертвам Голодомору
10:50
У Мукачівській міській ОТГ утворили 8 старостинських округів
16:44
/ 2
У закарпатських Вільхівцях реконструюють одну з найстаріших в Україні синагог
15:58
На Закарпатті спецтехніка розчищає сніг і посипає ділянки протиожеледною сумішшю
14:02
У Ганичах на Тячівщині селяни закликали голову ОТГ не призначати їм "ГЕСівського" старосту
12:35
ВІДЕОФАКТ. У Чинадієві на Мукачівщині відкрили "Серце Сент Міклоша"
11:01
/ 4
УжНУ збирає кошти на придбання кисневого концентратора для лікарні
» Всі новини