Родинний бізнес Андріївих: хто контролює автовокзали Закарпаття

Домінуюче становище на ринку автовокзальних послуг займає Приватне акціонерне товариство "Закарпатавтотранс", яке входить до так званої "Групи родини Андріївих", що працює в різних сферах: виробництво альтернативної енергетики, нерухомість, транспорт. Загалом товариство має 18 автостанцій в Ужгороді, Хусті, Сваляві, Тячеві та інших населених пунктах області. Ще одна автостанція – "Воловець" - офіційно має анульовано свідоцтво, що, однак, не заважає їй працювати. Серед власників крупних пакетів акцій "Закарпатавтотранс" фігурують:

Наталія Андріїва – дружина Андрія Андріїва, депутата Закарпатської обласної ради трьох останніх скликань та президента футбольного клубу "Ужгород"; Влада Андріїва – дружина Богдана Андріїва, міського голови Ужгорода Богдана Андріїва; Наталія Кречко – дружина директора підприємства Йосипа Кречко.

За однією адресою з ПрАТ "Закарпатавтотранс" перебувають також однойменна громадська організація, асоціація перевізників Закарпатської області та ТОВ-ка, що заснована вищезгаданим акціонерним товариством.

Найцікавішим тут, звісно, є сімейство Андріївих, яке загалом володіє 18 підприємствами, як то ТОВ "Євроімекс", що займається реалізацією проектів альтернативної енергетики, ТОВ "Сонячна Енергія Плюс" з мережею сонячних електростанції в Ужгородському районі та ТОВ "Гідро плюс", яке має власну мікро-ГЕС та ліцензію з виробництва електроенергії.

Міський голова Ужгорода разом з братом є відомими на Закарпатті особистостями. У 2019 році обидва балотувались до Верховної рали України, Богдан Андріїв від "Опозиційного блоку", а Андрій Андріїв як самовисуванець.

Цікаво, що в обласній раді, до якої Андрій Андріїв обирався тричі, політик кожного разу представляв нову політсилу: "Нашу Україну", "Партію регіонів" та, насамкінець, "Відродження".

Щодо Андріїва-мера, то його політична кар’єра насичена кардинально протилежними за настроєм подіями. Так, на початку 2017-го року заступника Богдана Андріїва беруть на вимаганні хабара, паралельно проводячи обшуки й у кабінеті міського голови, а вже під кінець року очільник Ужгорода потрапляє до 20-ки рейтингу мерів-іноваторів. В 2018-му у місті впроваджується локальна транспортна-революція – на маршрут виходять перші комунальні автобуси, і того ж таки року проти Андріїва порушують кримінальну справу за підозрою у розкраданні 4,6 млн грн під час реконструкції культурно-історичного центру "Совине гніздо" та участь у підробці документів. Мера навіть було арештовано на 2 місяці, а тодішній голова ОДА Геннадій Москаль висловив готовність взяти посадовця на поруки. Зрештою, сплативши 440 тис грн застави Богдан Андріїв вийшов з під арешту.

Одну автостанцію у місті Хуст має у власності ТОВ "Свімад". Власниками товариства є Володимир Мадяр, депутат Ізянської сільської ради Хустського району, та Наталія Свищо, дружина екс-депутата Закарпатської обласної ради та екс-голови Берегівської РДА Ігоря Свищо. Автовокзальне підприємство для обох співзасновників - не єдиний спільний бізнес, окрім того вони є власниками ТОВ "Ринок МС". І якщо для Володимира Мадяра це всі наявні в нього фірми, то сімейству Свищо належать також ПП "Стронг-Берегово", перевізник ТОВ "Автобантранс" та ще з півдесятка бізнес-проектів.

Ще один автовокзал, розташований у місті Іршава, записаний на приватного підприємця Миколу Регу, співзасновника чеської фірми-перевізника "REGA&R".

Остання автостанція - АС "Ужгород-Аеропорт" - вже декілька років як не функціонує та має анульоване свідоцтво про здійснення діяльності. Її власником була ФОП Кирлик Сюзанна Ігорівна, яка після закриття автовокзалу працювала економістом в ПАТ "Ужгородське АТП 12107", а потім начальницею відділу страхування Закарпатської обласної дирекції ПАТ "НАСК ОРАНТА"

Здавалось би, 19 автостанцій з 21 діючих належать фірмі з орбіти міського голови Ужгорода - чудовий розклад в межах однієї області, що має підвищену потребу в якісному автобусному сполученні. Однак і це ще не все. Як стало відомо з рекомендації Закарпатського обласного відділення Антимонопольного комітету України від 9 липня 2019 року, згадані вище автовокзали, що належать ТОВ "Свімад" та підприємцеві Ігорю Резі, фактично припинили свою діяльність ще на початку 2018-го року. Таким чином, єдиним гравцем на автостанційному ринку Закарпаття залишилось приватне акціонерне товариство "Закарпатавтотранс", що має безпосереднє відношення до відомої в регіоні сім’ї політиків Андріївих.