Малолітні закарпатці мучили безпритульних котів задля розваги

Аби розважитись, малолітні бітанги виловлювали безпритульних котів і мучили їх подалі від людського ока – на горі Кичера. Обливали бензином бідолашну тваринку, потім підпалювали і реготали від спостерігання за живим смолоскипом. Або ж ловили в болоті жабу, просовували їй соломинку в задній прохід і надували повітрям. Потім реготали, бачачи, як коропаня перетворювалася в м’ячик. Коли ця жорстока шпана повиростала, то окремі її представники мали серйозні конфлікти із законом.
Кілька років тому пастухи бачили, як на околицях села Репинне до річки підрулила крута іномарка. З неї вийшла імпозантного виду паніка, а за нею вистрибнула доглянута німецька вівчарка. Жінка, побачивши, що пес побіг у кущі, хутко всунулася у легковика і водій натиснув на газ. Машина на крейсерській швидкості попрямувала в бік Воловця. А навздогін їй помчала вівчарка. Бідолашна тварина, знесилена, звалилася в канаву аж в районі села Пилипець. Там її підібрав місцевий житель. Із сумними очима, повними зневіри, вона дивилася на людину. І до цього часу вірно служить новому господарю: охороняє садибу, допомагає випасувати худобу.
А тепер наведемо позитиви.
Шестирічний міжгірець Святослав, граючись на подвір’ї, почув жалібне м’явкотіння, що доносилося із сміттєвого контейнера. Туди якимось чудом потрапило кошеня, яке задихалося від їдкого диму розплавленої пластмаси. Хлопчик поспішив рятувати тваринку, але, перехилившись над контейнером, сповз на його дно. Зверху стирчали лише ноги дитини. На щастя, все це побачив із балкону ровесник Святослава Борис, який кинувся рятувати друга. Витягнув його за ноги. Ліва долоня у хлопця була обпечена розплавленою пластмасою, що прилипла до неї, а в правій руці він тримав врятоване кошеня.
Живе у Міжгір’ї доброї душі жіночка – пенсіонерка Агнеса Рущак. Сусіди прозвали її „кошачою мати Терезою”. Лише з’явиться пані Агнеса на подвір’ї, як за нею прямує ціла вервечка песиків, кішок. Бо знають, що несе вона їм їжу. Для підгодівлі бездоглядних тварин ця жіночка витрачає на їжу майже третину своєї невеликої пенсії. Але вона рада, що може прислужитися братам нашим меншим. Багатьом собакам та кішкам пані Агнеса знайшла нових господарів, віддавши їх в хороші руки.

Проблема бродячих собак хвилює не лише великі міста Закарпаття, але й периферійне Міжгір’я. На смітниках, по вулицях можна побачити зграї бездоглядних голодних псів, які обнюхують наповнені відходами целофанові мішки в надії відшукати в них щось їстівне. Серед них трапляються і породисті, які колись жили в панських умовах, були ситими і доглянутими. А потім їх з різних причин господарі позбулися, як зів’ялі квіти, викинули на смітник. Із сумними очима випрошують вівчарки, пуделі, бульдоги у людей щось їстівне.
Проблема зростання кількості бездоглядних собак турбує і виконком Міжгірської селищної ради. Її голова Василь Щур неодноразово через районну газету звертався до громадян Міжгір’я з проханням утримувати на прив’язі своїх собак, шукає засоби безкровного вирішення цієї проблеми. Від природи людина гуманна, він не хоче застосовувати крайні міри, які потім не схвалить більшість громадян.
Великий гуманіст, письменник та філософ Антуан де Сент-Екзюпері писав, що всі ми повинні відповідати за тих, кого приручили. На жаль, не всі дотримуються цього. Трапляються такі людці, які, набавившись песиком або кішкою, викидають їх як непотріб, коли тварина захворіла або ж постаріла. Такою жорстокістю вони показують негативний приклад як власним, так і чужим дітям.
Зірка світового кінематографу Бріджит Бардо на старості років проводить велику роботу по захисту братів наших менших. Створивши власний фонд, артистка в своєму маєтку обладнала просторі приміщення для утримання сотні колись безпритульних собак і кішок. Що це? Дивацтво кінозірки-мільйонерки, намагання знову звернути на себе увагу? Не думаю. Б.Б. і так знаменита, знана у всьому світі і без цього. Це прояв її великої душі, милосердя до братів наших менших, які теж мають право на повноцінне життя.
В Києві та деяких інших великих містах України ентузіасти-волонтери за мізерні кошти, виділені з держбюджету, та пожертвування громадян повідкривали псячі та котячі притулки, де утримуються, а також виліковуються сотні безпритульних тварин. Бажаючі можуть тут вибрати для себе вже доглянутих тварин. Таким чином частково вирішується питання зменшення кількості бездоглядних братів наших менших.
Якщо в цивілізованих державах порушена проблема вирішується за підтримки держави, численних товариств захисту тварин, грінпісу, широких верств населення, то нам до цього – як до неба.
Ми неспроможні навести лад із тисячами безпритульних дітей, сиріт. Що там говорити про братів наших менших? – так думають скептики. І заспокоюються: „Якось то буде... В державі існує маса більш важливих проблем...”

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати