Хоча концерт припав на День Соборності України, програмі зробили акцент на народній пісні і танцях, а почали з відомих колядок, оскільки ми щойно провели різдвяні свята. Коли ж хор заспівав «Щедрика», керівник колективу Наталія Петій-Потапчук повернулася до глядачів і жестом запросила приєднатися до співу. Малеча охоче підхопила знамениту мелодію, тож цей твір об’єднав усю залу. Наступне веселе пожвавлення серед присутніх викликала поява на сцені танцюючого Ведмедя (вокально-хореографічна композиція «На Кичерці», солістка – Мирослава Копинець, Ведмідь – Василь Матій).
Та емоційною кульмінацією концерту став інший епізод. Річ у тім, що саме цього дня, 22 січня, виповнилося б 76 років солістці Закарпатського народного хору, народній артистці України Кларі Лабик-Попович. Клара Балог понад півстоліття була окрасою цього колективу, а з 1991 року ще й паралельно викладала спів в Ужгородській лінгвістичній гімназії ім.Т.Г.Шевченка, а згодом саме в тій школі, вихованці якої знаходилися в залі. Тож слова ведучої концерту Наталії Делеган про цю велику артистку й улюблену вчительку кількох поколінь неймовірно розчулили присутніх у залі її учнів і колег. Закарпатський народний хор вшанував пам’ять Клари Лабик виконанням жартівливої закарпатської народної пісні, що була улюбленою в її репертуарі – «Співала би-м, не є кому» (соло виконала Вікторія Тимко). Саме такою – веселою, яскравою, дзвінкоголосою, життєрадісною і товариською, закоханою в народне мистецтво і рідну землю, відкритою до людей і до всього прекрасного – вона й залишається в нашій пам’яті. Адже ще півтора року тому Клара Ласлівна сама виходила на сцену, виконувала сольні номери, приводила своїх вихованців на концерти і неодноразово залучала їх до спільних із Закарпатським народним хором проектів. Клара Лабик обожнювала обидві сфери своєї діяльності. А вдячна публіка і малі школярі завжди відповідали їй взаємністю. Тож дуже символічно, що цей концерт відбувся саме цього дня, в цій залі і для цього глядача.
Одразу після концерту хорова група колективу вирушила до пл.Народної, де взяла участь в урочистостях з нагоди Дня Соборності України.
Клара Лабик (22.01.1944 – 19.09.2018) народилася на Радванці у простій родині. Змалечку полюбила народну пісню, займалася у художній самодіяльності, виборювала призові місця на різних оглядах і конкурсах.
Пристрасна любов до народної творчості привела її до Ужгородського музичного училища на відділ хорового диригування, де її вчителями були І.Сопко, О.Левитська та інші талановиті педагоги. І вже в 1963 р. Клара Лабик стає артисткою Закарпатського народного хору. Художнім керівником і головним диригентом колективу на той час був Михайло Кречко, який багато уваги приділяв вихованню у хористів високої вокальної і сценічної культури, постановці голосу, виробленню чіткої дикції, поєднанню академічної і народної манер співу. Все це стало доброю школою вокальної і хорової майстерності для молодої солістки. Її самобутній талант цінували й усі наступні керівники колективу, та особливого розквіту співоча кар’єра Клари Лабик зазнала за Миколи Попенка. Понад чверть століття вона складала прекрасний дует із Оленою Поляк.
У середині 80-х років композитор і музикант Михайло Керецман створив при обласній філармонії естрадно-концертний ансамбль «Закарпаття», куди запросив К.Лабик та О.Поляк. Та все ж понад півстоліття співачка присвятила натхненній праці в Заслуженому академічному Закарпатському народному хорі, більше 20 років у ансамблі «Угорські мелодії», певний час виступала і в складі філармонійного «Музичного лекторію». З 1991 року викладала спів в Ужгородській лінгвістичній гімназії імені Т. Г.Шевченка, згодом в ЗОШ № 1.
Репертуар Клари Лабик складали відомі закарпатські, угорські, словацькі народні пісні. Серед кращих дуетів з Оленою Поляк – «Тече вода каламутна», «Ой, засвіти, місяченьку», «Серед села дичка», «Ой, у саду ружа посаджена», «Іванку, Іванку, з того боку ярку», «Ой, заграли музиченьки» та ін. Всього ж у творчому доробку народної артистки було більше сотні народних та авторських пісень, зокрема таких відомих композиторів, як І.Мартон, М.Попенко, П.Рак, В.Гайдук, В.Кобаль, В.Попович, В.Калинич, В.Олексин, Т.Минович тощо. У 2008 році народну артистку було удостоєно звання Почесного громадянина м.Ужгорода.
Таїсія Грись, ЗАЗНХ