"Прем’єра" проросійської "Підкарпатської Русі" Гецка заочно засудили до 12 років ув'язнення

Протягом січня-березня 2014 чоловік розміщував в інтернеті повідомлення сепаратистського змісту із закликами до повалення конституційного ладу в Україні та введення іноземних військ.

У соцмережі «Livejournal» П.Гецко виклав звернення від імені русинів Закарпаття до Президента РФ Путіна з проханням здійснити миротворчу операцію, відновити та визнати державність Республіки Підкарпатська Русь.

У вироку наводиться цитата: «Правительство Подкарпатской Руси, русинская общественность просит Президента РФ в духе братских договоренностей с Украиной (которой, по причине разрушения ее галицкими нацистами, почти нет) произвести миротворческую операцию, на краткий период возобновления досоветского статуса Республики Подкарпатская Русь…».

Наприкінці звернення зазначено, що «….Мы, русины, как и все жители Закарпатья, имеем все международные правовые основания обратиться к Вам, господин Президент, для признания восстановленной государственности Республики Подкарпатская Русь, проведения на это время миротворческой операции и нейтрализации галицкого нацизма в Закарпатье…».

Також чоловік взяв участь у російських телепередачах «Русский вопрос» і «РАДАР» та заявив, що не визнає цілісності України в існуючих нині межах, закликав до створення спеціальної території Закарпаття, що не входить у будь-які територіально-адміністративні утворення, висловився, за участь РФ у визнанні русинів.

Судово-лінгвістична експертиза встановила в цих інтерв’ю заклики до змін адміністративно-територіального устрою України шляхом визнання Республіки Підкарпатська Русь, невизнання унітарності України та участь у цих процесах іноземної держави.

Крім того, у червні-липні 2014, перебуваючи на території Росії, у м. Москва, в червні-серпні 2014 року, Гецко дав два інтерв’ю російському інтернет-виданню «Правда.Ру» і одне інтерв’ю каналу «Новости новостей ТВ». Також в липні 2014 Гецко виступив на семінарі «Украинский гамбит – ІІ», де заявив: «Слово «Украина» для нас уже не существует» і заявив про перехід до активної фази реалізації результатів Закарпатського обласного референдуму 1991 року про автономію Закарпаття силою, шляхом збройного протистояння з українською владою. Після цього розробив документи: «План по обеспечению федерального статуса Закарпатья», «План конкретных мероприятий по продвижению федерального статуса Закарпатской области Украины», «Обоснование удержания от реального сопротивления связанного с сопротивлением внешних и внутренних факторов», «Контртеррористическая операция в Закарпатье…», «Для участия в операции Русинского Фронта – его необходимо вооружить и как минимум несколько недель готовить», що свідчать про підготовку так званими «радикальними підрозділами Русинського руху» та силами Угорської общини, підконтрольними угорській партії «За кращу Угорщину», підривної діяльності на території Закарпатської області з метою дестабілізувати ситуацію в регіоні та підготувати підґрунтя для силового захоплення влади на Закарпатті.

Гецко інкримінували дії з метою зміни меж території або державного кордону України, поєднані з розпалюванням національної ворожнечі, дії спрямовані на насильницьку зміну конституційного ладу України та захоплення влади, а також державну зраду у формі надання іноземній державі допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

Чоловік оголошений у міждержавний розшук і, як вважає суд, знав про свою кримінальну справу, однак переховувався на території Російської Федерації, тому розгляд відбувався за його відсутності.

Як вбачається з позиції сторони захисту, обвинувачений свою вину не визнав. Але суд вважає її доведеною.

Показання в суді дав редактор газети «Трибуна», викладач коледжу культури. У 2014 році на адресу газети приблизно приходили листи від Гецка, що здивувало редактора, оскільки автор був його опонентом. Лист містив звернення до президента Росії, заклики про створення держави Підкарпатська Русь, про неспроможність України як держави, що необхідно ввести війська на територію Закарпаття. Цей лист газета не публікувала.

Ще один редактор сайту ріа.нюс.ком.юа розповів, що на електронну адресу газети надходив лист – звернення до Путіна. З точністю стверджувати, що цей лист надходив саме від Гецка, він не може. З обвинуваченим він знайомий і вважає його психічнохворою людиною.

Ще один свідок розповів, що з обвинуваченим познайомився в Москві, де був на заробітках у 2015-2016 роках. Він був запрошений на якесь засідання, яке проходило в центрі Москви, в туристичній фірмі, де Гецко пояснив, як він буде керувати Русинською організацією. Обговорювалися питання відокремлення Закарпаття від України, присутнім показували, як потрібно робити мітинги, перекривати дорогу. Йому пропонували, щоб він став водієм на маршрут Закарпаття-Москва і перевозив гроші для проведення мітингів.

Член президії Народної ради русинів Закарпаття сказав, що неодноразово приходили від імені обвинуваченого особи, які йому пропонували грошові кошти в сумі 10-20 тисяч доларів на рік, щоб працював на Російську Федерацію, писав статті, але від цієї пропозиції він відмовився.

В 2007-2008 роках русини США звернулися до президента Ющенка з проханням надати русинам Закарпаття статус національної меншини, на це все готувалися відповідні документи. Про це дізналася Російська Федерація і захотіла це питання очолити та від’єднати Закарпаття від України. Зі спогадів члена русинського руху, у пивбарі було якесь зібрання, було організовано конгрес, де обвинуваченого оголосили прем’єр-міністром. Після цього були засідання Народної ради, на яких рада відмежувалася від рішення Європейського конгресу та дій Гецка, якого не визнають прем’єр-міністром. Крім того, Координаційна рада не розглядала питання щодо призначення обвинуваченого прем`єр-міністром. Свідок засуджує дії Гецка, хоча за це йому неодноразово були погрози насильства та вбивства.

У розпорядженні слідчих опинилась дві клітчаті сумки з приклеєним до них папірцем з написами «Пётр», які начебто на прохання Гецка передані через перевізника  з Москви його товаришу.  Вважається, що це речі обвинуваченого. В сумках знайшли книжки «Голубая свастика», «Одиночество в сети» та два примірника «Справочник пехотинца», а також  рукописні і друковані документи і CD-диски антиукраїнського характеру.