Зазвичай, бобри уникають швидких течій, а також водойм, що промерзають взимку до дна. Типовий ареал поширення бобра у заплавних лісах лісостепової і степової зони України.
Зі слів головного мисливствознавця Андрія Климпотюка, бобри поселилися у гірському потічку в минулому році. За спостереженнями єгерів тут мешкає одна сім’я з трьох особин. Зараз на березі потічка бобри спорудили загату довжиною 15 метрів і влаштували хатинку заввишки 2 метри. Орієнтовна площа водного дзеркала бобрової заплави - біля 200 квадратних метрів. Навкруги можна побачити характерні сліди діяльності бобрів – підгризені і повалені дерева. Ймовірно, тварини облюбували цю вологу місцину за наявність великої кількості харчових ресурсів, адже навкруги густі зарості молодої верби, осики і вільхи, які виросли на місці ґрунтового зсуву.
Фахівці припускають, що експансія бобра у гірські річки Чорної Тиси відбулася шляхом міграції та розселення даного виду з басейну Дунаю по Тисі, аж до гірських витоків. На сьогодні місце поселення бобрів знаходиться під пильною охороною і спостереженням єгерської служби та лісової охорони лісомисливгоспу. Єгері також висловлюють сподівання на швидку приживаність даного виду й збільшення чисельності популяції бобра, та з надією чекають літа і появи нового покоління бобренят. Паралельно проводиться пошук та моніторинг інших можливих місць перебування і поселення бобра на території лісового фонду підприємства.
Нагадаємо, що бобер, як вид, що практично вимер у Європі впродовж ХІХ-ХХ століть, перебуває під охороною Бернської конвенції, яка ратифікована Україною. У минулому катастрофічне зменшення його чисельності у результаті неконтрольованого відстрілу та зміни умов існування відбувалося і на території нашої держави. На сьогоднішній день відбувається помітне зростання чисельності і розширення ареалу бобрів. Тішить той факт, що природа має надзвичайний потенціал до відновлення і колись зниклі види, тепер знову відроджуються і займають свої екологічні ніші у лісовому біомі.