Більшість українців не відають, скільки мільярдів гривень отримують обласні бюджети від надходжень зі сплати податків, а тим паче, які суми і куди витрачаються. Користуючись цим, деякі керівники органів самоврядування цинічно збагачуються за рахунок бюджетних коштів та примножують свої мільйонні статки.
Закарпаття онлайн промоніторило та порівняло заробітні плати голів обласних рад, проаналізувавши їхні декларації за 2018 рік, офіційно опубліковані в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Тож, серед 19-ти очільників обласних рад, рекордсменом із заробітної плати офіційно став голова Закарпатської обласної ради Михайло Рівіс, задекларувавши щойно 20 березня 2019 року отримані торік 908 502 грн. Друге місце посів керівник Черкаської облради Олександр Вельбівець (звільнився наприкінці 2018 року), котрий вказав у декларації 804 976 грн зарплатні керівника області, третє місце зайняла очільниця Миколаївської облради Вікторія Москаленко, річна зарплата якої сягла 729 832 грн.
Керівники Волинської облради Ігор Палиця та Хмельницької Михайло Загородний своїх зарплат не вказали.
Далі йдуть голова Рівненської облради Олександр Данильчук – 665 136 грн, голова Тернопільської облради Віктор Овчарук – 649 236 грн, голова Чернівецької облради Іван Мунтян – 648 494, голова Житомирської облради Володимир Ширма – 645 850, голова Запорізької облради Григорій Самардак – 645 055, голова Кіровоградської облради Олександр Чорноіваненко – 641 170 грн, голова Івано-Франківської облради Олександр Сич - 629 075 грн, голова Херсонської облради Владислав Мангер – 613 757 грн, голова Сумської облради Володимир Токар – 612 097 грн, голова Київської облради Ганна Старикова – 601 943 грн, голова Вінницької облради Анатолій Олійник – 571 745 грн, голова Чернігівської облради – 557 549 грн, голова Полтавської облради Олександр Біленький – 533 629 грн, голова Дніпропетровської облради Гліб Пригунов – 437 726 грн, голова Одеської облради Анатолій Урбанський – 437 045. І, нарешті, найменшу зарплатню задекларував наш земляк з Рахова – голова Львівської облради Олександр Ганущин, задекларувавши 271 972 грн.
Для порівняння, щорічна зарплатня за минулий рік глави уряду Володимира Гройсмана сягала 443 430 грн, заробіток на посаді голови Верховної Ради України Андрія Парубія – 498 322 грн.
До слова, задекларована офіційна зарплатня голови Закарпатської ОДА Геннадія Москаля у 4 рази менша від майже мільйонної Рівіса – всього 233 260 грн.
При цьому, на відміну від Г.Москаля, посада пана Рівіса по суті лишепредставницька - він інколи бере участь у заходах із покладання квітів до пам’ятників, вручає грамоти, час від часу бере слово для виступу, зустрічає іноземні делегації тощо. Ну і, звісно, раз у півтора-два місяці очільник облради проводить сесії, під час яких монотонно зачитує підготовлений заздалегідь виконавчим апаратом порядок денний засідання, далі підписує рішення, схвалені депутатським корпусом. Ще не так давно Михайла Рівіса за цю нескладну роботу влаштовували скромні 264 880 грн, зароблені за 2016 рік.
При цьому акцентуємо, що півмільйонні зарплати керівників облрад економічно розвинутих областей, що наповнюють бюджет держави, і в яких у рази більші обласні бюджети, ще якось можна зрозуміти. Але аж ніяк не в дотаційному на 70% Закарпатті, де кожен мільйон в бюджеті – на вагу золота.
Окремо відзначимо працьовитість керівника Львівської облради, який постійно тримає руку на пульсі життя області, активно залучаючи потужні інвестиції з Польщі. Відтак, нині сусідня область має добре розвинуті дорожню та туристичну інфраструктури, а відтак – наплив туристів, що залишають там свої кошти.
Чого не скажеш про Закарпаття. З року в рік керівник облради лише скаржиться на скромний бюджет області (у 2018 році він перевищив 7 млрд грн.), ігнорування Києва до проблем регіону та постійно годує краян обіцянками – зробити наш регіон показовим із залучення коштів ЄС, облаштувати до євростандартів пункти пропуску на кордонах, збудувати одразу в кількох районах сміттєпереробні комплекси, аби навести лад з тоннами твердих побутових відходів, поставити сонячні батареї на водоканалах краю для здешевлення подачі води для людей, врятувати від екологічної катастрофи Солотвинський солерудник та багато іншого. І це все йому не вдається, вочевидь, через, як колись сказав М.Рівіс, «громадянську війну» на сході України.
До слова, попередники М.Рівіса на посаді голови облради свої заробітні плати перераховували на благодійність, тоді як нинішній голова на доброчинність власним коштом не спромігся жодного разу.
