У зимовий період, за наявності товстого шару льоду вкритого снігом, немає доступу повітря, світовий потік не проходить через сніговий покрив. Унаслідок уповільнення процесів життєдіяльності, здебільшого рибі вистачає того кисню, який встиг розчинитись у воді до утворення льодоставу.
Багато видів впадає в сплячку, вони не їдять і навіть дихання в них уповільнюється. Але в зимовий період в водоймах посилюються процеси розкладу відмерлих рослин та організмів, на які витрачається кисень. Таким чином, зимівля риби значною мірою залежить від якості водного об’єкту – чи він замулений, зарослий, чи забруднений стічними водами підприємств. В зону ризику також потрапляє риба у водоймах, що мають малу глибину та промерзають.
Особливо зростає небезпека наприкінці зими, після тривалого льодоставу. Наявність кисню в цей період значно зменшується і риба масово виходить із зимувальних ям в пошуках багатих на кисень джерел. Якщо до того часу не настане відлига і в сковані кригою водойми не надійде вода, насичена киснем, ризик замору посилюється.
З метою створення сприятливих умов існування та зимівлі риби Управлінням Державного агентства рибного господарства у Закарпатській із залученням науковців щороку уточняється перелік та межі зимувальних ям, встановлюються строки заборони на лов (добування) водних біоресурсів.
кіса 2018-11-02 / 18:52:35
цікаво чому на річці боржава не діє заборона на вилов а зиммувальну яму визначають не правильно